"Возимо гуманітарку і працюємо на виживання — про заробіток зараз не може бути й мови", — Віктор Шевченко, ZAMMLER

  • Єва Таранова

    Кореспондент

"Возимо гуманітарку і працюємо на виживання  —  про заробіток зараз не може бути й мови", — Віктор Шевченко, ZAMMLER
Кавер до тексту: Delo.ua

В ексклюзивному інтерв'ю співвласник групи логістичних компаній ZAMMLER Віктор Шевченко розповів Delo.ua про транспортні перевезення в Україні під час війни, чому багато співробітників компанії пішли захищати країну від російських окупантів, а також як переорієнтували компанію для перевезення гуманітарних вантажів.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Віктор Шевченко — співвласник групи логістичних компаній ZAMMLER, генеральний директор ТОВ "ЗАММЛЕР УКРАЇНА". У логістичній галузі вже понад 20 років, а за версією Mintrans входить до п'ятірки найкращих топ-менеджерів у логістиці. З перших днів повномасштабної війни записався до лав територіальної оборони Києва, компанію в Україні переорієнтував переважно на доставку гуманітарних вантажів.

Які кроки ви робили, щоб організувати роботу компанії у воєнний час?

 З перших днів вторгнення Росії в Україну я вступив до лав тероборони, операційні завдання з управління компанією перейшли керівникам департаментів за напрямами та фінансовим директором. Кожен по своїх ділянках і досі займається бізнесом та насущними завданнями. Тому зараз компанія працює в оперативному режимі, як і багато іншого бізнесу.

Коли Росія почала бомбити Україну, ми дали можливість співробітникам, хто зміг і захотів, переїхати до безпечніших регіонів України чи Європи. При цьому всі співробітники залишаються на зв'язку, а деякі навіть продовжують виконувати завдання з перевезень усередині країни.

Напевно, важливо сказати, що до сценарію повномасштабної війни ми намагалися підготуватися, наскільки це можливо. За кілька місяців до війни ми розпочали підготовку ВСP плану у разі воєнних дій рашистів. Ми спробували дати чіткі інструкції, як поводитися співробітникам, окремо водіям, працівникам складів, офісів, а також повідомити клієнтів і партнерів про план наших дій у різних ситуаціях. Не скажу, що нам вдалося завдяки цьому уникнути страху чи паніки, але наявність цієї інформації як опорних точок таки зіграла свою позитивну роль.

Що вас спонукало піти в тероборону, а управління бізнесом залишити колегам? Ви продовжуєте приймати рішення у компанії?

— Я не міг залишитися осторонь, тому пішов у тероборону. Але я продовжую приймати ключові рішення у компанії. У нас є корпоративний чат, де я постійно поділяюся інформацією з колегами, коли можу – включаюся до операційних завдань, а якщо ні – беру участь лише з стратегічно важливих питань. Приблизно на 80% знаю, що відбувається в компанії, але колеги та начальники відділів, звичайно, оперативніше реагують, ніж я.

Чи можете описати ринок логістики у воєнний час?

 Морський напрямок не працює, авіаційний також. Залишилися лише автомобільні перевезення та залізничний транспорт.

На прикладі нашої компанії розповім, що зараз із транспортними перевезеннями. З 24 лютого працювало лише близько 20% наших машин. У перші дні, звісно, був хаос. Не всі люди виходили на зв'язок, багато хто не розумів, хто і де знаходиться. Також ми не розуміли, як везти вантажі і як працюють заправки, де можна пересуватися, а де це вкрай небезпечно. Через час, коли люди почали приходити до тями і почала надходити інформація, активно включилися волонтери та міжнародне співтовариство, робота почала стабілізуватися.

Автопарк логістичної компанії Zammler. Фото: прес-служба Zammler

Зараз попит на перевезення виріс катастрофічно, але не завжди ми, та й ринок загалом може задовольнити цей попит – велика нестача машин та водіїв. На нашому прикладі: одна наша машина стоїть без доступу в Дніпрі, інша 40 днів знаходилася в Ірпені.

Наразі наші машини почали активніше возити комерційні вантажі зі складів із центральної частини країни на захід України. Звідти до Києва ми веземо гуманітарку. З Києва гуманітарна допомога вирушає до інших міст та червоних зон. Доставляти вантажі до зон бойових дій дуже складно. Тут потрібні навчені водії чи військові, щоб їхати до Чернігова, Сум, Харкова та інших гарячих точок. Цю проблему вирішуємо завдяки добровольцям чи військовим.

Гуманітарні вантажі ми возимо безкоштовно, просимо лише компенсувати паливо. Що ж до комерційних, то тут слід зазначити і зростання тарифів у зв'язку з війною, бізнесу потрібно бути готовим до цього. Наприклад, якщо раніше вартість відправки за маршрутом Київ — Львів дорівнювала 10 тисяч гривень, то тепер це вже 50 тисяч (йдеться про 20 тонних фур). Тут грає роль терміновість перевезення, дефіцит транспорту, небезпека маршрутів, ліміти палива.

Скільки гуманітарного вантажу ви привезли із 24 лютого?

 Ми намагаємося акумулювати інформацію після закінчення місяця. За перший місяць війни за нашими приблизними підрахунками ми здійснили понад 120 рейсів для перевезення гуманітарних вантажів. Були задіяні автомобілі різної тоннажності, але переважно 20-тонники.

Серед частих міжнародних рейсів – це доставка з Польщі та Нідерландів, із Лондона та Праги. Якщо говорити про перевезення Україною, то основні потоки гуманітарної допомоги, звичайно, із західних регіонів – Львова, Ужгорода, Чернівців та Тернополя. Також кілька наших машин постійно задіяні у Києві для потреб ТрО, ЗСУ та гуманітарного штабу. Тут кількість перевезень навіть не рахуємо, просто віддали авто "за умовчанням" на період війни.

Крім того, що ви пішли в тероборону, що ви робите для того, щоб боротися з окупантами?

 Насправді в тероборону і пішов не один – зараз чимало співробітників нашої компанії взяли зброю в руки та захищають країну. Також дуже багато колег займається волонтерством: хтось допомагає переселенцям, хтось шукає їжу, ліки, амуніцію. Хтось розповсюджує інформацію, транслює її на міжнародну аудиторію, з перших днів війни на нашому сайті перше, що можна побачити, – фото реальних подій в Україні та заклик не вірити російській пропаганді. Я дуже вдячний дійсно всій команді, що під час такого жахливого випробування вони не просто не здалися, вони продовжують боротьбу з ворогом кожен на своєму фронті.

Команда Zammler. Фото: прес-служба Zammler

Велику роботу проводять співробітники наших компаній в інших країнах. Ми бачимо велику підтримку з боку наших співробітників, партнерів, клієнтів у Польщі та Казахстані. У Польщі допомагають із пошуком житла для наших працівників, вимушених евакуюватися, а також допомагають із гуманітарними вантажами з Нідерландів та Німеччини, які вирушають до України. У Казахстані місцева громадська організація сформувала штаб допомоги Україні, куди передають ліки, товари для дітей, гроші, медичне обладнання. Наші співробітники в Казахстані організували роботу складу, де консолідують та обробляють вантажі перед відправкою. Так уже переправили кілька контейнерів.

Також десь, можливо, ми стали стимулом для наших клієнтів, щоб вони також активніше включалися в допомогу на гуманітарному фронті. Ми звернулися до клієнтів із закликом, по можливості, виділити частину продукції для потреб військових та цивільного населення.

Гуманітарна допомога українцям. Фото: прес-служба Zammler

У свою чергу ми не приймаємо заявки від нових клієнтів на надання послуг, якщо компанія представлена в Росії. Дивно, але такі запити продовжують надходити і, звичайно ж, вирушають за російським кораблем.

Ну і з останнього ми готуємо судовий позов до міжнародних судів проти Росії за використання частини нашого логотипу в цій підлій кровопролитній війні. Ми інвестували занадто багато праці, любові, грошей у розвиток нашого бренду, у впізнаваність нашої фірмової Z, щоб просто подарувати її рашистам. Тепер ми змушені заклеювати наші лого на ходу, в буквальному значенні цього слова, оскільки це небезпечно навіть водіям. Ця Z тепер стала символом вбивств, варварства та геноциду, які вчиняє російська армія. І цього ми також не пробачимо.

Які проблеми вашої компанії завдали масштабних військових дій на території нашої країни?

 Зараз у всього українського бізнесу проблеми – від Києва до східних регіонів. Тому багато компаній, бізнес яких зупинився, почали активно займатися допомогою: вони не можуть заробляти гроші, але мають ресурси допомагати.

У нашій компанії відбувся відтік коштів, оскільки всі європейські кредити заморожені. Також є проблема з відпливом персоналу, адже багато працівників роз'їхалися.

При цьому частина працівників може працювати віддалено, хтось навіть у офісі. Але якщо ми говоримо про наше складське господарство, де раніше працювало 280 осіб, то на сьогодні є лише 20 осіб.

Ще одна велика проблема – відсутність водіїв. Цього персоналу до війни не вистачало, але тепер у таких кадрах гостра потреба.

У компанії перебудували бюджети?

– Прописані раніше бюджети вже неактуальні. Зараз ми витрачаємо гроші на зарплати та допомогу тим співробітникам, хто цього потребує. Також гроші йдуть на ремонт та заправку машин. Плюс виділяємо кошти на перевезення гуманітарних вантажів. При цьому ми не перериваємо відносин з бізнес-партнерами, яким намагаємося виплачувати борги за контрактами. Загалом, працюємо на виживання, тому що про заробіток зараз не може бути й мови.

Співвласник групи логістичних компаній ZAMMLER Віктор Шевченко у мирний час. Фото: прес-служба Zammler

Ваша компанія, напевно, зазнає збитків. Скільки це у грошах?

 Ми навіть ще не бралися підрахувати. Зберемо дані і десь до середини квітня знатимемо ці суми.

Чи берете участь у програмі евакуації підприємств?

 Так, із програмою нещодавно ознайомився. Ми розпочали деякі кроки, пошук потенційно можливих місць для релокації складських приміщень. Але зараз ситуація така, що переїжджати нам нема куди. У нас майже всі складські площі  категорії А, тобто сучасні облаштовані складські комплекси з необхідними чітко визначеними параметрами. Поки що з того, що ми побачили, то на заході України складів у робочому стані і хоч якоїсь класності (не ангарів) зараз немає. Те, що є, це старі виробничі приміщення, або в аварійному, або в стані ремонту, невеликої площі, а нам потрібно щонайменше 5 тисяч квадратних метрів.

Водночас витрати на запуск нового складу колосальні, враховуючи переміщення техніки, переїзд працівників з сім'ями, оренду житла тощо. Тому ми тримаємо руку на пульсі, розглядаємо різні варіанти і концентруємося більше на наближенні беззастережної перемоги, щоб нікому і ніколи не довелося покидати ні бізнес, ні домівки.

Імпорт та експорт зараз у якому стані? Чи вдається здійснювати перевезення усередині країни?

 У середині березня наша компанія отримала запит із Ізраїлю. Потім було ще 10-15 запитів від середніх та невеликих українських компаній, які переїхали на захід України. Щоб продовжити свою діяльність, вони намагаються вивозити свій товар зі складів у центральній частині країни.

Великі компанії також намагаються робити постачання на захід України. Але вони вивозять небагато товарів, адже там нема необхідних площ. Наприклад, компанія займається електронною технікою і має у Києві величезні склади у тисячі квадратних метрів. Переїхавши на захід країни, вона має склад у 500 квадратних метрів. Компанія не зможе возити стільки продукції, скільки раніше, оскільки товари нема де зберігати.

Ви як учасник ринку логістики можете прокоментувати заяву Мінагро про те, що експортувати зерно будуть пробувати залізничним транспортом через Румунію та Молдову? Наскільки це реально?

 Це реальна можливість, але зараз немає спеціалізованих зерновозів. Проте можна переобладнати вантажні вагони та організувати вивіз зерна. Але це не ті обсяги, які ми вивозили до війни. Це не та швидкість, якщо порівнювати із перевезенням морським шляхом. Плюс до всього при перевезенні залізничного транспорту завжди є незначні втрати товару.

Але все це можливо, хоча зараз складно щось планувати, адже ми не знаємо, як будуть розвиватися події, які міста ми зможемо звільнити і т. д. Наприклад, у нашій компанії ми більш ніж на три дні нічого не плануємо. Але експортувати зерно треба, оскільки це значні валютні надходження у країну з його продажу.

Чи є зараз проблеми із пропуском авто на кордонах?

— Щодо пропуску машин на митниці скарг немає. Прикордонники швидко оглядають та пропускають машини, особливо з гуманітарними вантажами. За 20 років роботи в логістиці я не пам'ятаю, щоби так швидко пропускали машини.

Хоча зараз і таких обсягів вантажів немає, тому це ще одна причина швидких перевірок на митниці. Раніше в Україну 10-20% перевізників завозили іноземні товари, а це мільйони тонн вантажів, але наразі ніхто з міжнародних перевізників не поїде до нашої країни. Їм це забороняють робити страхові компанії, адже жодна страхова не покриває військових ризиків. Тому залишається надія лише на український автопарк, який, на жаль, до війни був не кращим.

Машини компанії Zammler перевозять гуманітарні вантажі. Фото: прес-служба Zammler

Яка нині потрібна підтримка логістичної галузі з боку держави?

 Потрібно зняти ліміти на паливо на заправках, тому що вантажні машини заправляються великою кількістю палива. Це із дрібних побажань. А глобально було б добре, щоби на заході України надавали вантажівки у лізинг.

З боку уряду нещодавно було оголошено програму безвідсоткового кредиту бізнесу. Багато хто може скористатися цією можливістю, щоб платити зарплати, ремонтувати машини тощо. Але за ці гроші складно купити нову машину для перевезень, оскільки на вантажівки до масштабної війни черга була на шість місяців наперед.

Щодо складської логістики, то не зайвим було б сприяння у переговорах із орендодавцями складських приміщень. Потрібно шукати можливості зменшення орендної плати, надання канікул на час війни, компенсації втрат, хоча б часткових, і не лише у разі знищення чи пошкодження майна, а саме економічних втрат бізнесу за період війни.

Як ви вважаєте, чи після перемоги України будуть іноземні інвестори вкладати в нашу країну великі гроші, чи вони побоюватимуться такого сусіда, як Росія?

 Якщо завтра ми переможемо Путіна і пройдемося Червоною площею, то іноземні інвестори розумітимуть, що Росія більше не нападе. Тоді інвестори вкладатимуть великі гроші у нашу країну. А коли інвестор розумітиме, що якась загроза залишилася чи конфлікт заморожений, то ніхто ніколи грошей не дасть. Тому без повної перемоги над Росією ніхто не інвестуватиме.