- Категорія
- Агро
- Дата публікації
- Додати Dilo.ua як бажане джерело в Google
Блокування Керченської протоки: як удар по Кримському мосту впливає на експорт зерна з РФ
Удар по Кримському мосту та блокування Керченської протоки посилюють проблеми російського аграрного експорту: альтернативні маршрути не здатні компенсувати втрачені обсяги перевезень, а логістичні витрати змушують виробників продавати зерно нижче собівартості. Відставання експорту Росії у сезоні 2026/27 оцінюється у 10 млн тонн.
Про це Dilo розповіли аналітики УкрАгроКонсалт.
- Атака на Кримський міст: Росія переорієнтовує зерновий експорт на Іран і Балтійські порти
- Блокування Керченської протоки додатково стримує експорт з Азовського моря
- Російські аграрії продають зерно нижче собівартості
- Кримський міст частково обвалився після атаки ЗСУ: що відомо про пошкодження
Керченська протока є важливою в експорті російської агропродукції. Через порти Азовського моря відвантажується 25% загального експорту зернової продукції, зазначили аналітики.
За оцінками УкрАгроКонсалт, у 2025/26 сезоні з портів Азовського моря було відвантажено понад 4 млн тонн пшениці та висівок, 1,2 млн тонн кукурудзи та 0,4 млн тонн ячменю. Майже 90% зерна було експортовано до Туреччини.
З початку 2026/27 сезону через Керченську протоку встигли пройти лише близько 140 тис. тонн зерна.
Атака на Кримський міст: Росія переорієнтовує зерновий експорт на Іран і Балтійські порти
Після блокування традиційного маршруту російські експортери почали шукати альтернативні напрямки для транспортування аграрної продукції.
Зокрема, в Азовському морі всі маршрути з Туреччини були переорієнтовано на Іран. Судна типу "річка-море" завантажуються в порту Ростова-на-Дону, піднімаються вгору по Дону і через Волго-Каспійський канал виходять у відкрите Каспійське море, прямуючи безпосередньо до північних портів Ірану, пояснили аналітики.
Однак обсяги таких поставок неспівставні з поставками водними маршрутами до Туреччини. Експортери змушені були перелаштувати логістику в бік Прибалтійських портів.
Блокування Керченської протоки додатково стримує експорт з Азовського моря
За оцінками аналітиків УкрАгроКонсалт, маршрут через Азовське море заблокований із липня 2026 року. Завантажені зерном кораблі залишилися в Азовських портах.
"Наприкінці жовтня з’явилася інформація щодо спроби відновити рух в Азовському морі і вивести через Керченську протоку вже завантажені зерном судна. Тому блокування фарватеру в Керченській протоці лише додатково стримує експорт з Азовського моря", - пояснили аналітики.
Для розчищення каналу від уламків технічно потрібно небагато часу – декілька тижнів. Але головними факторами невизначеності щодо термінів є український військовий контроль та наближення зими, що ускладнює інженерно-логістичну операцію і може відтермінувати її до весни, зазначають експерти УкрАгроКонсалт.
Російські аграрії продають зерно нижче собівартості
Наслідки зупинки роботи портів в Азовському та Чорному морях російські сільгоспвиробники Центрального та Південного округів відчули ще під час збору врожаю.
Закупівельні ціни, які пропонують трейдери знизилися нижче собівартості вирощування. Логістика почала з’їдати маржу і виробника, і експортера, зазначили аналітики.
Головною проблемою аграріїв стає питання вибору культур, які вони можуть посіяти в наступному сезоні 2027/28. Відвантаження з портів Азовського моря – це не лише прямі відправки невеликими партіями до Туреччини. Значна частина цього потоку працює на накопичення великих експортних партій через рейдову перевалку "борт-у-борт" на виході з Керченської протоки та в районі Тамані, пояснили експерти.
"На сьогодні сукупний ефект блокування експорту в Азовсько-Чорноморській акваторії вже оцінюється у відставанні російського експорту на 10 млн тонн в 2026/27 сезоні", - наголосили аналітики.
Кримський міст частково обвалився після атаки ЗСУ: що відомо про пошкодження
Нагадаємо, Кримський міст у ніч на 17 листопада зазнав атаки. У районі переправи через Керченську протоку прогриміла серія потужних вибухів, після чого окупаційна влада оголосила про зупинення руху транспорту.
Згодом стало відомо, що міст частково зруйнувався, у воду впали арка мосту та автомобільний проліт.
Це була друга атака на Кримський міст за добу. У Кремлі пошкодження мосту внаслідок атаки вночі 16 листопада назвали незначними. При цьому OSINT-аналітики повідомляли, що при ударі було "помітно деформовано" основний дорожній проліт, у який, ймовірно, сталося пряме влучення дрону.
Кримський міст вразили на сьомому етапі операції, яку готували кілька тижнів. Для фінального удару українські військові застосували різні дрони й ракети.
На ключовому етапі автомобільну частину мосту уразили дрони "Паляниця", а залізничну - ракети "Нептун", безпілотники "Рута" та керовані FP-5 "Фламінго".
Капітан 1-го рангу запасу ВМС України, директор з трансформації американської компанії військового консалтингу "Соната", військовий експерт Андрій Риженко заявляв, що відновлення автомобільного полотна Кримського мосту разом з аркою може зайняти понад рік часу. Керченська протока також може залишатися заблокованою для судноплавства щонайменше кілька тижнів, а можливо, й місяців.