Короткострокове планування та трансформація стратегій: як війна змінила сільське господарство в Україні та якого врожаю варто очікувати наступного року

Міграція населення з України призвела до скорочення попиту на товари та послуги. Також скоротилась кількість робочих місць, деякі підприємства були вимушені знизити виробництво або зовсім припинити свою діяльність. Вйна в Україні і відтік населення відобразились на економічному становищі в Україні, у тому числі на агросектор. 

Наслідки війни на агросектор

Серед наслідків війни на агросектор аналітики виділили дефіцит всіх засобів виробництва. Особливо відчувається дефіцит мінеральних добрив оскільки їх нестача призводить до зниження врожаю. 

В той же час частина потужностей для зберігання зерна була заблокована на окупованих територіях, особливо на Півдні країни, де їх концентрація найвища. Також частина елеваторів для зберігання зерна була знищена або частково пошкоджена.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Заблоковані елеватори: 

1. Луганська область - 0,9 млн тонн. 
2. Донецька область - 1,2 млн тонн. 
3. Запорізька область - 2,2 млн тонн. 
4. Херсонська область - 2 млн тонн. 

Загалом дефіцит потужностей для зберігання зерна складає 6,3 млн тонн. Саме тому на рівні держави і бізнесу було прийнято рішення закуповувати рукави та організувати системи тимчасового зберігання зерна. Теоретично рукави замінили втрачені елеватори, але нинішній рівень збирання кукурудзи говорить про те, що рукави не вирішують всі проблеми. 

При цьому аналітики Grain Trade повідомляють, що зростає ймовірність того, що частина врожаю кукурудзи в Україні залишиться на зиму в полях. Рясні осінні дощі уповільнили збирання та збільшили вологість кукурудзи до 28-32%, що на тлі високої вартості сушіння та низької ціни на кукурудзу робить збирання недоцільним. Сніг, який випав всередині листопада, зупинив польові роботи, і подібна погода триватиме щонайменше ще два тижні.

Зміни торкнулись і переробної галузі. Україна є одним із основних експортерів соняшникової олії у світі, але в цьому році спостерігається скорочення обсягів експорту олії на користь соняшникового насіння. Це пояснюються тим, що на окупованих теріторіях було заблоковано близько 5 млн потужностей переробки. Навіть за умови дії "зернового коридору" в цьому році очикується скорочення експорту олії на 4%, а експорт насіння соняшника може побити рекорд. Прогнозується, що фермери можуть експортувати насіння соняшника до 2 млн тонн. 

Зміни в експортних шляхах

Вже в перші дні вторгнення РФ в Україну призвело до стрімкового зростання світових цін на зерно. Морські порти були заблоковані тому Україна не могла експортувати зерно, щоб забезпечити продовольством країни світу. В той же час внутрішні ціни навпаки знизились через падіння попиту зі сторони переробників так і зі сторони експортерів.

До повномасштабної війни частка експорту морським транспортом складала майже 98% тому, що така логістика дешевше, швидше і дозволяє перевозити великі партії товару. Але війна все порушила змусив експортерів шукати інші шляхи.

Тому у березні залізницею експортувалось десь 76% агрокультури, але велики черги на кордоні заставили бізнес викорисотовувати ще й інші шляхи - авто та річковий транспорт. Але альтернативні шляхи зменшили частку заробітку аграріїв тому, що така логістика є дорогою. Однак після відкриття "зернового коридору" ситуація змінилась. 

Експортний потенціал 2022 року

За оцінками УкрАгроКонсалт, в поточному сезоні експорт пшениці досягне 12,5 млн тонн, кукурудза - 25 млн тонн, соняшникова олія - 4,3 млн тонн. Для порівняння в минулому маркетинговому році Україна експортувала 18,7 млн тонн пшениці, більше 23 млн тонн кукурудзи та 4,3 млн тонн соняшнкової олії. 

Світове вирбництво кукурудзи скоротилось в порівнянні з попереднім роком, але залишається на високому рівні завдяки країнам Південної Америки.

Китай став менш зацікавленним у українській кукурудзі як це було роками раніше. Тому основним покупцем української кукурудзи залишається ЄС, який в цьому році постраждав від посухи, що призвело до скорочення врожаю. Через це Європейський Союз буде більше імпортувати українського зерна, ніж у минулому році. 

Однак, за прогнозами USAID, Україна поступиться місцем у рейтингу топ експортерів соняшникової олії на тлі обмежень через війну. Очикується зростання експорту з Росії на світовий ринок майже на 20% та аналогічне зниження експорту з України. Експортний потенціал ринку олії складає 4,3 млн тонн і ключовим фактором для його реалізації залишається дія "зернового коридору". 

Ризики залишаються великими, але темпи експорту з початку року дають надію на реалізацію в повному обсязі. 

Прогнози на 2023 рік

Щоб спрогнозувати експортний потенціал треба знати, який врожай буде наступного року. Через окупацію скоротились площі під ярову культуру на Сході та Півдні країни на користь Західної та Центральної України.

Щодо озимих культур спостерігається така ж ситуація, де найбільше скорочення на Сході і у меньшій мірі на Півдні. 

За прогнозами УкрАгроКонсалт, порівняно з минулим роком площа під зернові на Півночі скоротяться на 16%, а загалом по Україні скорочення складає 30%. В розрізі культур більш-менш однаково зазнається скорочення культур.

Аналітики зазначають, що в цьому році практично всі культури показують низьку або нульову маржинальність за вийнятком соняшнику. Тому саме цій культурі можуть надати перевагу при плануванні посівної у 2023 році. 

Загальні площі під ярими культурами скоротяться. На скільки буде скорочення стане відомо по результатам "зернового коридору". Аналітики зазначають, що попит на ячмінь та кукурудзу зі сторони Китаю залишаються слабким, тому площі під цими культурами будуть меншими.

Меньш затратні культури зможуть залишитись на попередніх рівнях. Наприклад, гречка в цьому сезоні показала зростання, тому в наступному році може залишитись на стабільно високому рівні, але остаточні рішення будуть прийматись ближче до весни. 

Наступний сезон може бути ще складнішим через дефіціт добрив тому, що до поточного сезону фермери заздалегіть готувались - закуповували насіння та добрива. А в умовах повної невпевненості не всі можуть закуповувати необхідні добрива для посівної. Якщо у феремрів буде можливість купити все для посівної, то перед ними стане питання, як все правільно спланувати, якщо війна не закінчиться. 

Тенденції 

Планування бізнесу стало можливим тільки в короткострокові перспективи. Погодний фактор, від якого раніше аграрії залежали повною мірою, відійшов на другий план. 

Єдиним виходом із нинішньої ситуації є трансформація стратегій з підвищенням продуктивності до скорочення виробничих витрат та редистрибуція. Також аграріям треба інвестувати в логістику та потужності для зберігання, щоб мінімізувати ризики.

За прогнозами аналітиків, в майбутньому очікується зростання інвестиційної привабливості переробної галузі. Нинішня ситуація говорить про те, що краще експортувати товар з додатковою вартістю, який можна дорожче продати. 

Коли агросектор оговтається від війни можна очикувати повернення до стратегії підвищення продуктивності, врожайності та подальшого розвитку.

Крім того Україна вже стала кандидатом у члени ЄС, тому можна очикувати розвиток екологічного, безвідходного виробництва та різноманітних зелених ініціатив.