Молочна галузь під час і після війни: чи є перспективи відновлення ринку в Україні

В поточному році сільгосппідприємства змогли збільшити виробництво молока. За попередніми прогнозами, вони можуть надоїти молока майже стільки ж, як у довоєнному 2021 році, 2,8 млн. т, або на 8% більше, ніж у 2022 році. Директор Агентства Інфагро Василь Вінтоняк каже, що це рекордно високий показник за останні 20 років.

В перспективі сільськогосподарські підприємства мусять прискорювати процес збільшення виробництва молока, щоб компенсувати стрімке скорочення надоїв у домогосподарствах. У цій категорії тільки за останні 5 років виробництво молока скоротилось на 35%, до 4,5 млн т, і далі буде падати.

За словами Вінтоняка, старше покоління селян уже не в змозі утримувати худобу, а молодь вважає напрямок економічно недоцільним. Тому аналітики Інфагро допускають щорічне зниження виробництва молока населенням на 10% впродовж тривалого часу.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький підтвердив, що є тенденція на зниження поголів'я. Однак він додав, що така тенденція, як мінімум у всьому Європейському Союзі. 

Виходячи з наведеного сценарію, сільськогосподарські підприємства лише для забезпечення внутрішнього попиту мали б значно збільшувати виробництво молока не тільки за рахунок кращої продуктивності, а і суттєвого збільшення поголів’я корів.

За приблизними підрахунками аналітиків Інфагро, для формування позитивного молочного балансу за десять років промислове молочне стадо потрібно збільшити вдвічі. Здійснити такий прорив в галузі вкрай складно, але можливо, каже Вінтоняк.

Зараз аграрії на тлі проблем з експортом зернових та олійних почали розуміти, що молочний напрямок це завжди реальні гроші, і вони будуть більше інвестувати в переробку агропродукції, в тому числі і тваринництво. 

Але в будь-якому випадку певний час в Україні буде існувати дефіцит молока, бо з одного боку, його пропозиція з домогосподарств стрімко падає, з іншого боку для забезпечення навіть внутрішнього попиту українські заводи мають суттєво збільшити обсяги переробки молока, заміщуючи домашні молокопродукти, споживання яких буде падати.

Після суттєвого падіння у 2022 році, у 2023 році за попередніми оцінками обсяги переробки молока зростуть на 7% до 2,9 млн. т, а за експертними прогнозами потреба заводів в сировині вже років через 7–8 може подвоїтися. Тобто молочна промисловість України може розвиватися виключно за умови суттєвого збільшення виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами.

З початком повномасштабної війни випуск більшості молокопродуктів скоротився. Поточного року відбувається відновлення виробництва, але помітне збільшення обсягів очікується лише по свіжих молокопродуктах та сирах, хоча і по цих категоріях довоєнного рівня досягнуто не буде. 

В довгостроковій перспективі випуск свіжих молокопродуктів в Україні зросте в рази, ріст виробництва в категорії сирів, масла та сухих молокопродуктів буде менш суттєвим, певний період виробництво сухих молокопродуктів буде навіть нижчим, ніж у 2023 році.

Споживання населення

Торік через війну велика кількість українців виїхала за кордон, але зараз вони поступово повертаються. Це сприяє певному збільшенню споживання молокопродуктів в країні, хоча це збільшення поки незначне ще і через економічну кризу та низьку платоспроможність населення. За прогнозами аналітиків Інфагро, загальне споживання молокопродуктів у 2023 році зросте на 6% і складе біля 6,5 млн. т (в еквіваленті молока), а продажі промислової продукції збільшаться на 13%.

Прогрес є, але споживання молокопродуктів середньостатистичним мешканцем країни ще досить низьке. Однак слід зазначити, що до довоєнного рівня загальне споживання молока і молочних продуктів в середньостроковій перспективі не збільшиться. Отже 8 млн. тонн молока для власного споживання українцям потрібно буде не скоро.

Причиною таких песимістичних прогнозів є не найкраща демографічна перспектива. Експерти вважають, що навіть років через п’ять після перемоги України навряд чи буде проживати більше, ніж 34 млн. людей. 

Щодо внутрішного споживання, Висоцький підтвердив, що воно скоротилось, але поступово відновлюється через повернення людей в країну. Потенційно споживання молочної продукції можна збільшити і це закладено в стратегіію розвитку галузі.

Зовнішня торгівля 

До війни торговельний баланс змінювався не на користь українських продавців, експорт швидко падав, зовнішні закупки збільшувались. У 2021 і експорт, і імпорт молокопродуктів в еквіваленті молока склав біля 0,6 млн. т.

Виробники були вимушені шукати зовнішні ринки збуту через суттєве зниження внутрішнього споживання. На їх щастя, торік склалась досить сприятлива кон’юнктура світових ринків, ціни піднімались до рекордних висот. Але більше продавці мають завдячувати рішенню дружніх європейських країн, які дозволили завозити на свій ринок молокопродукти з України без мит та квот, а також спростили транзит через країни ЄС для поставок в треті країни.

У 2023 році також немає мит і квот для експорту до ЄС, є можливість транзиту, але надто сильно впали ціни зовнішнього попиту. Окремі товари за рік подешевшали вдвічі, тому українські експортери молокопродуктів більшу частину року працюють на межі збитковості. Але для цін світових ринків характерна циклічність – дешеві молокопродукти цього року, значить будуть дорогими наступного.

Проте через дефіцит сировини навіть при високих цінах український експорт в найближчі роки буде скорочуватися. Вже через пару років навряд чи виробники зможуть продавати молокопродуктів більше як 0,4 млн. т (в еквіваленті молока), що в рази менше у порівнянні з показниками п’ятирічної давності, коли з країни вивозилось понад 1 млн. т продукції.