Хліб буде дорожчати щомісяця. Пекарі розповіли як намагаються втримувати ціни та чому їм це не вдається

За даними Держстату, у січні в порівнянні з груднем хліб подорожчав на 0,1%, за рік — на 28,8%. Станом на середину березня, як розповідають виробники, хліб додав в ціні ще 1,5%, якщо порівнювати з січневими цінами. Зростання цін пов'язане з використанням генераторів та впливом міжнародних ринків.

"Генератори, які могли б забезпечити електроенергією коштували 2-4 млн грн. Для хлібзаводів, які й так працюють на межі збитковості, купівля генератора була б непростою фінансовою справою. Крім того, електроенергія від генераторів в три рази дорожча від тієї, що ми отримуємо від мережі. Через це собівартість продукту зростає до 5%".

Очільник ВАП пояснює, що листопад-лютий, коли часто застосовували віялові відключення е/е, був важким для хлібопекарів через особливості виробничого процесу. Справа у тому, що виробничий цикл хлібобулочних виробів становить від 6 годин. Відповідно, перебої з постачанням електроенергії призводили до великої кількості браку, тому що переривається виробничий цикл, сировина (тісто) псується.

Водночас виробники зазначають, що допомога міжнародних партнерів, які надавали генератори, пом'якшила удар по галузі. Аналогічний ефект мало рішення Міністерство аграрної політики і продовольства створити перелік підприємств критичної інфраструктури, куди увійшли усі хлібзаводи.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

"За 2022 рік індекс споживчих цін на хліб склав 22%, тобто навіть нижче, ніж індекс інфляції. Порівняно невисоке зростання пов'язане з заходами, які вживав уряд, зокрема, щодо стабілізації ситуації в енергосистемі. Крім того, хлібопекарі збільшили частку соціально-значущого хліба, який менш дорогий. Тому ми отримали таку цифру — у нас темпи зростання цін на хліб значно нижчі, ніж, припустімо, на деякі продукти, наприклад, яйця". 

Електрика не єдина проблема

Хлібопекарі досі мають напружені стосунки з торговими мережами. Відповідно до постанови уряду № 160, продавці мають здійснювати оплату продукції постачальнику в термін до 10 днів. Але торгові мережі цього не роблять, іноді оплата приходить через місяці і більше.

"Тобто мережі фактично отримують хлібобулочні вироби, місяць "користуються" грошима, які отримали за наш продукт і лише потім платять нам. Ми ж цей місяць мусимо працювати, не отримуючи свої гроші. Це ніби безвідсотковий кредит. Тому ми вимушені брати кредити, і для нас таке фінансування досить дороге, що приводить до збільшення витрат і відповідно впливає на ціну", — розповів президент ВАП.

Ще одна проблема хлібопекарів — нестача кадрів. Частина спеціалістів виїхала за кордон, ще частину мобілізували до лав ЗСУ. Для того, щоб залучити фахівців виробники підвищують зарплатню, що також збільшує собівартість продукції.

У ВАП додають, що пекарі  очікують двох важливих кроків від держави:

1. Розширення програми кредитування бізнесу, адже програма 5-7-9 важкодоступна для пекарів і вона має ліміти, які обмежують можливості виробників. 
2. Створення запасів зерна в країні. Протягом маркетингового року спостерігається коливання на ринку зерна - створення державного запасу гарантує наявність продовольчого зерна необхідної якості та стабілізує ціни на зерно.

Скільки коштує хліб в Україні та що буде далі з цінами

Delo.ua проаналізували цін на хліб в основних мережах супермаркетов: Varus, Novus, Metro, Auchan, АТБ. Якщо не враховувати соціальний хліб, то найдешевший батон коштує від 11-12 грн. Середня ціна становить близько 20-25 грн залежно від виробника, торгової мережі та сорту.

Водночас сировина для виробників постійно дорожчає, зокрема, в порівнянні з 1 січня у березні ціна на борошно зросла на 3%.

"З огляду на те, що в собівартості виробництва хліба борошно займає десь близько 40%-45%, то це якраз і пояснюється те підвищення ціни на хліб, яке відбулося у січні-лютому. В подальшому ціни на хліб зроставатимуть на 1,5-2% щомісяця", — прогнозує голова "Укрхлібпром".

Він підкреслює, що різкого подорожчання не очікується, але поступово хліб буде дорожчати.

"Намагаємося втримувати ціни на хліб, але в той же час ми не можемо собі дозволити не збільшувати, оскільки всі витрати зростають. Якщо будемо працювати в збиток, то це шлях до банкрутства", — додав Олександр Тараненко.

Виробники підкреслюють, що варто віддати належне тим підприємствам, які під бомбардуваннями і в складних умов не зупинилися, вони відновлюють своє виробництво, виробляють продукцію відповідно до потреб населення. Якщо сьогодні населення знову повертатиметься в ці регіони, то виробники мають потужності для того, щоб їх забезпечити в повному обсязі і необхідним асортиментом.