Бізнес-фронт: яких збитків зазнала Україна за рік війни і які галузі змогли не тільки встояти, а й вирости

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну завдало непоправних втрат. Проте, країна гідно тримає стрій, на економічному фронті в тому числі. Українське бізнес-середовище вистояло і, навіть, поповнилось новими гравцями. 

За даними YouControl впродовж воєнного часу (24 лютого 2022 ‒ 12 лютого 2023) в Україні було зареєстровано 17,1 тисяч нових компаній та 178,5 тисяч ФОПів. Найменша кількість реєстрацій бізнесу у воєнному році була у березні 2022-го — всього 14 нових компаній і 2 050 нових ФОПів. Потім почалось стрімке відновлення темпів відкриття нового бізнесу чи переоформлення старого на нові юридичні особи. В результаті пришвидшення темпів відкриття бізнесу пікових значень було досягнуто у вересні — 2 082 компаній і 20 298 нових ФОПів. 

Найпоширенішими секторами новостворених ФОПів за воєнний час стали:

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

1. Комп’ютерне програмування - 20,9 тисяч. Тобто майже 12% зі всіх новостворених ФОПів зареєструвалися саме у цій категорії.

2. Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах - 6,2%.

3. Вантажний автомобільний транспорт - 5%.

Підприємства, що відкривалися протягом 12 місячного воєнного періоду, найчастіше обирали для роботи напрямок неспеціалізованої гуртової торгівлі — 7,7% підприємств зі всіх новостворених. Також популярними серед компаній-новачків були вирощування зернових, бобових і олійних культур (5,4%) та надання в оренду нерухомого майна (4,1%).

За словами нардепа та голови податкового комітету ВРУ Данила Гетманцева, після перших шоків оговталася певною мірою торгівля, особливо її онлайн-сегмент. Гетманцев додав, що ситуація достатньо складна, але Україна вистоїть. Також, за його словами, ІТ індустрія продемонструвала відчутне зростання. 

“У нас ІТ-галузь зросла на 23% експорт, і сама галузь, тобто обсяг виробництва зріс на 13%. Це, відверто кажучи, єдиний приклад. Бо дійсно, економіка потерпає, але це приклад достатньо позитивний”, - каже Гетманцев. 

ІТ-галузь як локомотив та драйвер економіки

За даними IT Ukraine Association, IT-фахівці бачать реальну значущість галузі для економіки та безпеки України, про що повідомили 92% опитаних респондентів. IT-спеціалісти вважають саме IT-індустрію ключовою для забезпечення припливу інвестицій в країну та наповнення бюджету, основою для подальшого розвитку економіки після перемоги. 

Опитані респонденти також визнали, що IT-індустрія:

• забезпечує приплив інвестицій / валюти в країну;
• працює незалежно від обставин та наповнює бюджет країни;
• підтримує ЗСУ;
• стимулює розвиток нових технологій;
• розвиває економіку країни в цілому.

Інтелектуальну міграцію та відтік робочої сили третій рік поспіль вважають одним з головних викликів для індустрії, з чим погодилися 64% опитаних респондентів серед IT фахівців та 59% серед їх оточення.

IT посідає одне із ключових місць серед галузей, які формуватимуть майбутнє України. На думку експертів GlobalLogic застосування ІТ для відбудови може скоротити витрати ресурсів та пришвидшити відбудову щонайменше на 20%. 

У GlobalLogic вважають, що IT-рішення дозволять зробити кожен із зазначених напрямків ефективнішим, або й здешевити його модернізацію. Українські інженери вже створюють технології, що можуть допомогти у повоєнному відновленні України. Зокрема це Digital Twins, Інтернет речей та інші сучасні рішення для будівництва і промисловості. 

Торгівля 

До війни рітейл знаходився в топ-5 найбільш прибуткових галузей економіки України. Але після початку повномасштабних бойових дій 24 лютого все кардинально змінилося. За неповний місяць бойових дій було закрито з тих чи інших причин близько третини торгових об’єктів/магазинів. І хоча рітейл поступово відновлюється, ця динаміка не відповідає відновленню прибутків у порівнянні з довоєнним часом.

Галузь лишається одним із головних джерел бюджетних надходжень. Оскільки найбільша частка податків, які потрапляють до бюджетів усіх рівнів, припадає на ПДВ, ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) та акцизний податок. Тобто податків на споживання та оплату праці. Так, за 12 місяців минулого року провідні компанії галузі рітейлу заплатили майже 57 млрд грн податків та забезпечили роботою більше 304 000 працівників. 

По мірі відновлення роботи магазинів кількість робочих місць поступово буде зростати. Що також буде особливо важливо на деокупованих територіях. Відповідно зростатимуть і податкові надходження від рітейлу за рахунок ПДФО.

Якщо говорити про e-commerce, за даними Promodo, з березня по кінець травня 2022 року рівень продажів FMCG-товарів в e-commerce відновлювався повільно. Лише на початку червня кількість користувачів, яка здійснює покупки продуктів харчування в інтернеті, показала незначну стабілізацію. Станом на кінець липня лише 43% споживачів повернулося до купівлі їжі онлайн відносно тієї кількості, що була на початку лютого 2022 року. 

Також після повного провалу в березні, вже наступного місяця почалося стрімке відновлення категорії "одяг та взуття" в онлайні. Тим не менше, дохід онлайн-рітейлерів залишається на рівні 25-35% від довоєнного. 

В категорії "косметика та гігієна" втрати залишаються на рівні близько 20%, що досить мало у порівнянні з іншими категоріями. Водночас прибутковість піднялася до 80% від довоєнного періоду. 

​​А в категорії "Комп’ютери та побутова техніка" на кінець липня категорія в онлайні вийшла на довоєнний рівень дохідності з урахуванням інфляції навіть попри те, що кількість покупців усе ще не перевищила 85%. 

Логістика

Масштабна війна кардинально змінила морську логістику. Наразі всі українські порти закриті, тому основний потік вантажів йде на автотранспорт та залізницю. Однак із вантажним автотранспортом також є певні складності. Здебільшого перевезеннями займаються логістичні компанії на власному транспорті через те, що іноземні лізингодавці не дозволяють відправляти свій транспорт в Україну. Тому часто українські перевізники доїжджають до кордону або навіть перетинають його і там перевантажують імпорт у свої машини. Другий фактор – затори на кордонах з Польщею, куди пішли вантажопотоки, які раніше йшли через Білорусь. На додачу додаткове навантаження на пункти пропуску дає потік гуманітарних вантажів та перенаправлення перевезень на порти Польщі.

Однак в той же час логістика стала однією з галузей, яка була критично важливої для країни. За словами засновника Advanter Group та співзасновника Центру економічного відновлення Андрія Длігача, транспортні підприємства виявилися одними із найбільш стійких. Адже частка непрацюючих компаній меньше за 10%. З іншого боку, очікування стосовно власних доходів цього року значно менші, ніж минулого. Однак транспортно-логістичний сектор планує досягти показника 65% від довоєнних оборотів. 

Однак, попри блокування українських портів Росією, лідером в експорті товарів став все ж таки морський транспорт, який вивіз біля 54 млн тонн вантажів. Ключовим фактором стала "зернова угода", яка з серпня 2022 року розблокувала частину портів для поставок українського збіжжя на світові ринки.

Друге місце посіла залізниця, яка експортувала більше 33 млн тонн вантажів. На третьому – автомобільний транспорт з цифрою в 12 млн тонн. Загалом у минулому році Україна експортувала майже 100 млн тонн товарів. 

Стан бізнесу важкий, але стабільний

За даними Європейської бізнес Асоціації минулий рік переважна більшість компаній завершили в мінусі: 83% повідомили про падіння доходів (у USD), з яких у 54% компаній падіння склало більше 20%. До повномасштабного вторгнення ті ж 83% прогнозували у 2022 році зростання. 

Найбільшими труднощами станом на початок 2023 року підприємці називають перебої з енергопостачанням, зв’язком та Інтернетом, а також проблеми з бронюванням співробітників та виїздом за кордон, зниження купівельної спроможності населення. Водночас про найбільший виклик перших місяців війни – труднощі з логістикою – зараз повідомляє тільки 30% компаній порівняно з 73% у березні 2022 року.

Однак попри труднощі в ЕВА зазначають, що 54% бізнесів працюють у повному обсязі, а 46% з деякими обмеженнями. Серед бізнесів, що працюють частково, наразі 44% обмежили географію діяльності, 23% закрили частину офісів/торгових точок/відділень, а 14% перевели діяльність в онлайн.

Незважаючи на війну майже 80% підприємців планують розширення бізнесу у 2023 році. З них 28% планують розширювати географію присутності, 26% – відкриття нових напрямків, 25% – вихід на зовнішні ринки.

Зокрема й для розширення бізнесу 67% залучатимуть нові кошти. Здебільшого підприємці покладаються на власні фінанси (30%) та меншою мірою на гранти (21%) і кредити (10%). 

Першочергово це будуть інвестиції у підтримку бізнесу – в зарплати, податки, сталий розвиток, диджитал, внутрішні процеси, енергоефективність, логістику. Однак з’являються і нові проєкти, зокрема в військовій/оборонній сфері. До того ж, пріоритетними галузями для інвестицій залишаються агро, IT, фарма, транспорт, FMCG.

Також президент України Володимир Зеленський наголосив, що серед 5 пріоритетних напрямків для відбудови та залучення інвестицій є: Європа, IT, агро, “зелена” енергетика, локалізація виробництва.