Спиртзаводи на продаж: Як держава позбавляється збиткових активів і навіщо їх купує бізнес

В Україні до приватизації готуються 25 спиртзаводів, хоча ще в кінці 2019 року в країні діяла держмонополія на виробництво спирту. Delo.ua прослідкувало за реформуванням галузі і поговорило учасниками процесу - колишнім в. о. директора ДП "Укрспирт" Сергієм Блескуном, головою Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, гендиректором компанії Nemiroff Юрієм Сорочинським, а також представниками ФДМУ.

Приватизація спиртової галузі в Україні продовжується, незважаючи на повномасштабне російське вторгнення. Вона відбувається в рамках затвердженої в 2019 році реформи демонополізації галузі, існування якої накладало характерні ознаки на ринок спирту в країні – закритість, несправедливе ціноутворення, корупцію, зловживання і величезний тіньовий ринок спирту. Так, за даними ФДМУ, до запуску приватизації Україна щорічно витрачала близько 200 млн грн на утримання збиткових заводів, але головною проблемою було тіньове виробництво спирту, яке досягло в 2019 році 55% ринку.

Примітно, що подібна монополія серед країн світу зараз залишається лише в Білорусі, тому що в Україні вона фактично припинила існувати ще у вересні 2020 року, коли виробник горілки під брендом Nemiroff ТОВ "ЛВН Лімітед" придбав Немирівський спиртзавод в Вінницькій області за 55 млн грн.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Наразі демонополізація галузі відбувається силами Фонду держмайна, в управління якого передаються непрацюючі спиртзаводи, котрі потім продаються на аукціонах через електронну систему Prozorro.Продажі. Крім виробництва спирту Фонд пропонує інвесторам використовувати приватизовані активи як виробничі майданчики або зерносховища завдяки наявності підведених до кожного підприємства комунікацій, а в деяких випадках і залізничних колій. Об'єкти, які потребують ліквідації, можуть бути цікавими покупцям з метою створення на їхній базі логістичних і торгівельних центрів, або виробництв широкого профілю.

Варто зазначити, що загалом в державній власності знаходяться 89 підприємств, в тому числі 41 виробничий майданчик, оформлений в якості окремого майна на одну юрособу ДП "Укрспирт", а також об'єднані в концерн "Укрспирт" 37 державних спиртзаводів, кожен з яких оформлений як окрема юрособа.  

Скільки заводів вже працюють на приватних власників?

Щоб уточнити кількість спиртзаводів, нові які власники яких завершили приватизацию і почали виробництво, видання звернулось до своїх джерел серед податківців. 

Хоча до роботи приступили 15 приватизованих підприємств і ще 5 можуть розпочати виробництво, за всього за час реформи спиртової галузі відбулось 39 успішних онлайн-аукціонів з приватизації активів ДП "Укрспирт" і концерна "Укрспирт", уточнює ФДМУ. Наразі їхня передача новим власникам знаходиться на різних стадіях завершення. Всього від продажу цих активів держбюджет вже отримав 2,03 млрд грн, а найбільше держава заробила на продажі Вузлівського спиртзаводу в Львівський області - 156 млн грн.

Також пресс-служба ФДМУ уточнила виданню, що із 41 місця провадження діяльності в складі ДП "Укрспирт" вже продана більша частина, а саме 29 активів, а на сьогодні у державній власності залишилося 12 спиртзаводів. Для їх продажу Фонд наразі проводить активну підготовча роботу для залучення приватних інвестицій, зокрема, ФДМУ в 2023 році розраховує продати 8 об’єктів спиртової галузі.

Відомство пояснило, що реформа спиртової галузі в Україні здійснюється  згідно постанови Кабінету міністрів №699 від 12 серпня 2020 року, котра затверджує Програму реформування та розвитку спиртової галузі на 2020-2023 рр. Цей документ визначає амбітну мету – становлення в Україні конкурентоспроможного ринку спирту і біоетанолу. Найбільш оптимальним шляхом виконання програми Фонд вважає залучення приватних інвесторів, враховуючи критичний рівень заборгованості державних спиртзаводів та відсутність можливості залучення державних інвестицій в розвиток галузі в умовах війни з РФ.

Раніше Фонд написав в Facebook, що з початком повномасштабного російського вторгнення приватизація в Україні була призупинена через введення військового стану та розблокована Радою з ухваленням законопроекту №7451. В липні 2022 року Кабмін затвердив перелік з 420 об’єктів для приватизації і виконав процедуру тріажу – сортування держпідприємств на ті, що залишаться у державній власності, які будуть спрямовані до ФДМУ на приватизацію, і підприємства для ліквідації. Всього у вересні-грудні 2022 року фонд провів 12 аукціонів із продажу спиртзаводів. Переможці торгів запропонували майже 850 млн грн за ці об'єкти, що втричі перевищує їхню сукупну стартову вартість.

Екс-керівник "Укрспирту" Сергій Блескун пояснив у кулуарах зустрічі Business Wisdom Summit 2023, що частина покупців спиртових активів не почала виробництво одразу після покупки, оскільки проводить модернізацію і реінжиніринг старого радянського обладнання щоб мати можливість ефективно виробляти продукцію з меншою питомою собівартістю. До таких належить Nemiroff, котрий ще не запустив в роботу куплений завод в Немирові. В свою чергу, інші нові приватні власники одразу після покупки заводів почали виробництво на існуючому обладнанні щоб задовільнити попит на спирт з боку  великих горілчаних компаній - Nemiroff, Bayadera Group, Global Spirits та інших виробників. 

Які ще підприємства чекають на продаж? 

ФДМУ підкреслює, що загалом до приватизації готуються 26 спиртзаводів із складу держпідприємства і концерну "Укрспирт". Виручені від продажу кошти будуть направлені в тому числі на підтримку українських Сил Оборони. 

Напередодні Фонд призначив на 14 квітня аукціон з продажу Ганнопільського спиртзаводу зі стартовою ціною 3,85 млн грн. Його виробничі активи якого знаходяться на двох земельних ділянках загальною площею 16 га, розташованих в с. Ганнопіль і м. Славута Хмельницької області. В єдиний майновий комплекс підприємства входять головний корпус, цех розливу горілчаних виробів, очисне відділення, конюшня, солодовня, склад зерна, спиртосховище, свинарник, електроцех, млин, кладова для кислоти, декілька свердловин, ємності для спирту і інші необхідні об'єкти. Також присутні всі комунікації, необхідні для здійснення технологічних процесів.

Крім нього до приватизації готується ще 25 підприємств галузі, для яких ще не визначені стартові ціни та дати проведення аукціонів, а саме: 

• Вінницька область - Мартинівський і Чечельницький спиртзаводи
• Житомирська - Коростишівський спиртовий комбінат і Зірненський спиртзавод
• Кіровоградська - Маловисківський спиртзавод
  
• Київська - Триліський і Червонослобідський спиртзаводи
  
• Львівська  - Гніздичівський, Угерський і Струтинський спиртзаводи, а також окремим лотом продається майно Угерського спиртзавода
  
• Одеська - Саратський виноробний завод
• Полтавська - Лохвицький спиртовий комбінат 
  
• Сумська - "Сумиспирт", Новосуханівський і Дубов’язівський спиртзаводи
• Тернопільська - Зарубинський спиртзавод
  
• Харківська - Харківський завод шампанських вин і Дублянський спиртзавод
  
• Черкаська - Кам’янський спиртогорілчаний комбінат
  
• Чернівецька - Карапчівський спиртзавод
  
• Чернігівська - Шабалинівський, Крисківський, Новоборовицький і Холминський спиртзаводи

Чи переведуть заводи зі спирту на біоетанол?

Згідно з даними інтерактивної карти української спиртової галузі від ФДМУ, більшість спиртзаводів виробляють харчовий і технічний спирт, хоча в тренді покупка підприємств для реконструкції під виробництво біоетанолу, яка використовується как компонент для моторних палив. Додатково стимулювало біоетанольну галузь прийняття в червні 2022 року законопроекту №7401, який спрощує виробництво як спиртів, так і біопалива.

Наразі інтерактивна карта показує, що в Україні для виробництва біоетанолу придатні або готуються наступні спиртзаводи, що раніше були державною власністю:

1. Жовтневий спиртзавод (Полтавська обл., продано)
2. Тростянецький спиртзавод (Вінницька обл., продано)
   
3. Борщівський спиртзавод (Тернопільська обл., продано)
   
4. Вашківський спиртзавод (Чернівецька обл., продано)
   
5. Зарубинський спиртзавод (Тернопільська обл., готується до приватизації)
   
6. Хоростківський спиртзавод (Тернопільська обл., готується до приватизації)
   
7. Лохвицький спиртовий комбінат (Полтавська обл., готується до приватизації)
   
8. Дублянський спиртзавод (Харківська обл., готується до приватизації)
9. Наумівський спиртзавод (Сумська обл., готується до приватизації)
   

Опитані виданням експерти підкреслюють гарні перспективи біоетанольної галузі в Україні через доступність великих об'ємів біомаси, котра з'являється в процесі діяльності рослинницьких або тваринницьких підприємств. Фактично, сировина, що вважалася раніше елементами відходів і не використовувалась для отримання прибутку, зараз трансформується в продукт з доданою вартістю. Особливо вигідною переорієнтація на виготовлення компоненту біопалива виглядає з урахуванням високих цін на енергоресурси, залежності України від імпортного пального, а також обмеження на експорт агросировини через вторгнення РФ.

В той же час Сергій Блескун зауважує, що приватизація державних спиртзаводів з перепрофілюванням на біоетанол може бути вигідною лише для локальних виробників, оскільки для виходу на зовнішні ринки потрібно будувати ефективні підприємства з конкурентоздатною продукцією. Він наголосив, що для доступу на міжнародні ринки біоетанолу треба мати сучасні великі заводи, аналогічні вже існуючим в Польщі, США або Угорщині, потужність яких має бути як мінімум в 10 раз більше за ті, які зараз є в Україні.

Для виробництва біоетанолу краще будувати з нуля більш сучасні заводи більшої потужності. Біоетанол - це біржовий товар, і дуже важливо, яка буде собівартість такого спирту. На маленьких застарілих заводах продукція буде конкурентною, допоки буде триматись висока ціна на біоетанол, і для такої продукції буде дуже складний вихід на зовнішні ринки" 

Він уточнив, що тим не менш біоетанольна галузь в Україні розвивається, так як зараз розглядається будівництво до п'яти таких заводів.

Чи вивела приватизація галузь з тіні? 

Співрозмовник Delo.ua Данило Гетманцев підкреслює, що результати детінізації спиртової галузі демонструє ріст фактичних надходжень акцизного податку до бюджету. Так, у 2022 році, після скасування заборони на реалізацію алкогольної продукції, показники довоєнного плану було виконано на 103% (+3% до плану), що дало 1 млрд грн додаткових надходжень до держбюджету. Такого результату, серед іншого, вдалося досягти за рахунок збільшення виробництва легальними гравцями та зменшення частки нелегального алкоголю на ринку.

Він підкреслює, що для ефективного контролю за спиртзаводами податкова проводить ротацію співробітників акцизних постів на спиртзаводах, а також здійснює на підприємствах щоденний контроль за виробництвом спирту та показаннями витратомірів-лічильників продукції. Також відомство постійно проводить контрольно-перевірочні заходи, під час яких посилено перевіряється місця можливого доступу до спирту, для цього проводиться опломбування всіх комунікацій і приладів обліку. Тобто, механізмів контролю достатньо, потрібно лише їх застосовувати.

Гетманцев зазначає, що сьогодні пріоритетне завдання податкових органів в детінізації спиртової галузі - проект закону про електронні акцизні марки (е-Акциз), застосування  яких дозволяє відстежувати марковану продукцію від моменту замовлення акцизної марки виробником або імпортером алкогольних напоїв до реалізації її кінцевому покупцю через РРО.

Світ хоче вироблену в Україні горілку

Гендиректор Nemiroff Юрій Сорочинським розповів, що його компанія зараз не розглядає купівлю нових виробничих майданчиків в Україні або за її межами. Причини - вже придбаних активів достатньо для забезпеченні компанії сировиною для виробництва ЛГВ, а купівля заводів за кордоном зараз неактуальна через глобальну популярність українських товарів.   

Наш майданчик в Немирові найближчим часом повністю задовольнятиме наші виробничі потреби, тому для ліцензійного розливу нам не потрібні потужності за межами країни. З іншого боку, на фоні війни світ сьогодні шукає справжній, зроблений в Україні продукт, а не продукт "під Україну", зроблений за межами України. Ми теж повинні цим користуватися – піднімати і підтримувати імідж країни, який вже сьогодні створений в світі. Тому ми не розглядаємо перенесення виробництва за межі України.

Також Сорочинський підкреслив, що реформа спиртової галузі дозволила українському бізнесу в умовах війни, коли почались проблеми з експортом зерна, переробити частину сільгосппродукції на товар з більшою доданою вартістю.