Бум на біопаливо. В Україні продовжують рости ціни на пелети та дрова, а за котлами люди місяцями стоять в чергах

10 жовтня російські військові вдарили ракетами, іранськими дронами та авіацією по енергетичній інфраструктурі українських міст. Через атаку окупантів частково чи повністю постраждало енергопостачання 15 областей України. В Києві, Чернігові, Черкасах, Житомирі та областях оператор системи передачі електроенергії, компанія “Укренерго” навіть прийняла рішення про введення аварійних(або “віялових”) відключень, щоб мати змогу полагодити уражені об’єкти та збалансувати енергосистему.  Хоча українська енергосистема виявилась доволі стійкою, ліквідація наслідків російських ударів по критичній інфраструктурі в тому ж Києві затягнулася на декілька днів. 

Удари росіян по критичній інфраструктурі було зовсім не складно спрогнозувати. Хоча українська протиповітряна оборона доволі ефективно бореться з ворожими ракетними обстрілами, все ж збиває не усі російські ракети. Тому захистити геть усі об’єкти критичної інфраструктури практично неможливо. Навіть після поставок Україні союзниками сучасних систем ПРО та ППО певні об’єкти все ж залишаться вразливими.

Ще влітку 2021 року в Україні почав швидкими темпами рости попит на твердопаливні котли з боку бізнесу. Комерційний сектор почав масово переходити на опалення дровами, пелетами чи паливними брекетами, оскільки ціна на газ для таких споживачів виросла в 10 разів. Цей тренд зумовив зростання цін на біопаливо як мінімум у два рази. 

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Після повномасштабного російського вторгнення, попит на твердопаливні котли почав рости вже з боку домогосподарств. Вже навесні продавці котлів зазначали, що промисловість не може задовольнити зростаючий попит, а ціни на тверде паливо стрімко зростали, що не було характерно для теплої пори року.

Вже влітку твердопаливні котли та саме паливо почали закуповувати й підрозділи ЗСУ. Через це вже влітку охочі встановити такий котел були змушені стояти за ним в черзі кілька місяців.

Однак з економічної точки зору населенню та бюджетникам все-таки дешевше опалювати приміщення газом, а встановлення твердопаливного котла при теперішній тарифній політиці Уряду навряд чи окупиться. Єдине, що штовхає попит на тверде паливо вгору - це високі ціни на газ для промисловості та страх перед російськими ракетами.

Твердопаливний котел. Ціна питання

Менеджер з продажів київського магазину опалювальної техніки Boiler shop Микола каже, що сам твердопаливний котел, та всі роботи по його встановленню для середнього заміського котеджу в 100 кв. м. можуть обійтися в суму до 200 тисяч гривень. Однак, через великий попит охочим встановити такий котел потрібно буде стояти в черзі досить довгий час.

“Сам котел на дровах для заміського будинку в 100 кв. м на 20 кВт буде коштувати близько 36 тис. гривень. Бункер для котла, димохід, трубопроводи та роботи по встановленню можуть обійтися ще в районі 50-70 тисяч. До того ж зараз є велика проблема з наявністю котлів на складах. Промисловість не встигає за попитом, тож людям доводиться стояти в черзі по 2-3 місяці. Тож якщо у вас є гроші на котел та його встановлення вам краще трохи потримати їх у валюті до того часу, поки ви цей котел отримаєте”, - каже Микола

Він зазначає, що для будинку в 100 кв. м, який спалює за зимовий сезон приблизно 3 тисяч куб. м газу, знадобиться приблизно 17 куб. м дров, що при  ціні 1,5-2 тис. гривень за кубічний метр (в залежності від регіону) буде коштувати 25,5-34 тисячі гривень за сезон. Хоча дрова є найдешевшим паливом для споживачів, такий варіант вимагає постійної роботи біля котла.

Дорожчим та зручнішим варіантом є пелети. Для опалення такого ж котеджу в 100 кв. м, котрий споживає 3 тис. куб. м газу взимку, знадобиться близько 5,5 тонн пеллет, що при ціні в 10 тисяч гривень за тонну становитиме 55 тисяч гривень.

Наразі ціни на пелети в Києві та області коливаються в діапазоні від 8 до 15 тисяч гривень за тонну. Є дешеві пропозиції в сегменті пелет з лушпиння соняшника або соломи, однак через їх низьку температуру горіння їх знадобиться значно більше, ніж пелет з деревини.

Перехід на біопаливо економічно недоцільний для населення, однак під час війни це безпечніше ніж топити газом

За словами експертів, для населення з пільговими тарифами на газ дешевше буде опалювати будинки газом ніж навіть дешевими дровами. До того ж з початком війни держава згорнула всі пільгові програми кредитування, що стосувалися утеплення будинків та відмови від газу.

Однак попит на тверде паливо з боку домогосподарств зростає через страх, що росіяни вдарять по критичній інфраструктурі в час зимових морозів, а також через ризики, що транзит газу може припинитися. Через те, що газорозподільча система України пов’язана з газотранспортною системою, при падінні тиску в ГТС на віддалених ділянках газу може не бути. 

Голова правління Громадської спілки “Біоенергетична асоціація України” Георгій Гелетуха запевняє, що переходити на тверде опалення економічно недоцільно не тільки для населення, але й для бюджетної сфери.

“Якщо брати найдешевший вид біопалива - деревну тріску, то нам необхідно буде 3,3 тонни тріски, щоб замістити тисячу кубічних метрів газу. Зараз середня ціна паливної тріски 2,5 тисячі гривень за тонну, тож заміщення тріскою тисячі кубічних метрів газу коштуватиме 8 250 гривень, що дорожче ніж встановлена Урядом ціна газу для населення. Тобто якщо ви встановите дорогий котел на найдешевшому виді біопалива в себе вдома, то при теперішній тарифній політиці Уряду це ніколи не окупиться”, - каже Гелетуха.

З іншого боку після початку повномасштабного вторгнення російських військ стало зрозуміло, що об’єкти критичної інфраструктури, до яких відносяться газорозподільчі та електророзподільчі мережі, є досить вразливими. 

“Коли перед людьми гостро стоїть питання безпеки, то всі економічні питання якось відходять на другий план. Через це і є певний бум на біопаливо. Однак більшість з нас почали думати про перехід місяць чи тиждень тому, а не рік тому. Зараз у деяких великих містах у нас є великі ТЕЦ, котрі працюють на газі. Такі об’єкти є більш вразливими до ракетних ударів ніж скажімо 20 котелень, котрі працюють на трісці”, - каже Гелетуха.

Він розказує, що з початком війни попит з боку населення на твердопаливні котли зріз не тільки з боку населення, але й з боку військових.

“В серпні мене попросили придбати твердопаливний котел 100 кВт для ЗСУ. Я подзвонив керівникам котельних заводів, котрі входять в нашу асоціацію і вже тоді жодного такого котла на складі не було. Мені тоді сказали, що в кращому випадку котел буде в кінці жовтня, а взагалі покупцям доводиться чекати 2-3 місяці. Військові ще влітку активно скуповували котли та генератори, готуючись до зими”, - каже Гелетуха.

Ціни на біопаливо продовжують зростати, але в України є резерви біомаси

За словами Георгія Гелетухи, в поточних умовах зберігається великий попит на біомасу, хоча сам ресурс в Україні є доволі обмеженим. Великий попит спостерігається з боку комерційного сектору, котрий почав переходити на біопаливо ще у 2021 році через високі ціни на газ. За поточної ціни на газ для комерційних споживачів в 40 тисяч гривень за тисячу кубометрів промисловості вигідно переходити саме на біопаливо. Тож ціни на біопаливо почали зростати.

Також в поточних умовах збереглася  тенденція до підвищеної конкуренції за сировину між виробниками такого виду біопалива як брикети та пелети з виробниками деревно-стружкових плит. Тож і ціни на біопаливо в Україні продовжують зростати.

Однак в Україні є два види біопалива: деревина та аграрна біомаса. Майже вся деревина зараз знаходиться в підпорядкуванні держлісгоспів. Саме від них залежить скільки в Україні буде заготовлено дров та скільки з них буде перебито на тріску. 

“Фактично резерви в Україні є. Дерево повинно рости до 80 років, за які воно набирає біомасу. Після цього терміну дерево стає старим, перестає рости, загниває та створює тінь, котра гнобить молоді дерева. Ми говоримо про товарний ліс, де вирощують ділову деревину, а не про природні заповідники. Так от в західних країнах товарний ліс рубають в об’ємах 85%-90% від приросту. У нас цей показник менший за 90%”, - каже Гелетуха. 

За його словами, ще влітку уряд дав Держлісагентству доручення збільшити заготівлю дров на зиму, тож обсяг вирубки буде зростати. Голова Держлісагентства навіть анонсував запуск інтернет-магазин “ДроваЄ”, де охочі зможуть придбати дрова безпосередньо у лісгоспів.

Іншим видом біопалива є аграрна біомаса. За словами Гелетухи, через війну падіння виробництва пелетів та брикет з відходів аграрного виробництва впало пропорційно до падіння виробництва в самому АПК. До прикладу, через  падіння виробництва олії знизились поставки лушпиння соняшникового насіння, яке є сировиною для виробництва агропелет.

Однак українська аграрка має доволі значні запаси такого виду біомаси як стебла кукурудзи, котрі за своїми природними характеристиками дуже схожі на деревину. У 2021 році в Україні зібрали 40 млн тонн кукурудзи, з котрої утворилося понад 50 млн тонн стебел. 

“Аграрії могли б збирати до 60% цих стебел, а це 30 млн тонн, тюкувати їх, подрібнювати на тріску та продавати у вигляді біопалива. На заміщення тонни газу знадобиться 2,5 тонни такої тріски, тож 30 млн тонн такої тріски могло б замістити понад 10 млрд куб. м. газу. І це було б хорошим джерелом опалення в тих районах, де нема деревини у великій кількості”, - каже Гелетуха.

Питанням біопалива зацікавився і “Нафтогаз”. 1 жовтня Юрій Вітренко анонсував будівництво ТЕЦ на трісці у Львові та Житомирі, а загалом є плани побудувати не менш ніж 9 ТЕЦ та біокотелень в 8 регіонах України загальною потужністю близько 250 мВт теплової енергії та 52 мВт електричної. На думку Гелетухи деревної тріски для такого проекту може вистачити, хоча самі ТЕЦ будуть збитковими.

“Економіка такого проекту в тому, що зараз “Нафтогаз” постачає газ населенню за низькою ціною. Якщо “Нафтогазу” вдасться замістити цей газ тріскою то вивільнені об’єми будуть перенаправлені на комерційний ринок і продані промисловості не за 8 грн за куб. м, а за 40. Тобто в цілому проект буде прибутковим”, - каже експерт.

Однак, якщо на ринку біопалива з’явиться такий гравець як “Нафтогаз”, то він напевно буде розраховувати на пріоритетність поставок палива на свої ТЕЦ та перетягне на себе певні об’єми поставок з “Держлісгоспів”. Ймовірно цей фактор також приведе до росту цін на сировину, однак до реалізації проекту прогнозувати це поки рано.