Легалізація крипти: що це дасть власникам віртуальних активів, учасникам ринку, держбюджету і руху країни в Європу

Не вдаючись зараз в подробиці того, чому законопроєкт не сподобався керівництву НКЦПФР, що, схоже, і стало причиною майже піврічної затримки, є підстави припускати, що активізація парламенту в цьому питанні стала результатом тиску з боку міжнародних партнерів.

Delo.ua розбиралось в суті законопроєкту, а також питало у експертів про перспективи ринку криптоактивів в Україні.

Як виглядатиме ринок крипти в Україні

Як має виглядати ринок крипти в Україні (в уявленні народних депутатів) — докладно і публічно описав очільник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Ухвалений у першому читанні законопроєкт зокрема передбачає:

визначення віртуального активу — це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).

Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, законопроєкт передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України "Про платіжні послуги".

Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:

1. токени з прив’язкою до активів — їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
2. токени електронних грошей — прив’язані до однієї офіційної валюти;
3. інші віртуальні активи — категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів.

За законопроєктом, регулятор ринку буде визначати, які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язкою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.

Право власності на віртуальні активи (ВА) набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.

Публічна пропозиція ВА передбачає оформлення так званої "білої книги" — документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.

"Біла книга" є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення "білої книги".

Постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.

Захист власників активів і клієнтів відбувається через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.

Окремо визначається питання оподаткування

Данило Гетманцев нагадує, що саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.

Законопроєкт передбачає:

щодо податку на доходи фізичних осіб:

— ведення окремого (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з віртуальними активами;

— оподатковування саме прибутку від операцій з віртуальними активами, отриманого протягом року, як різниці між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;

— фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;

Не оподатковуються: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;

— збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували), враховуються до їх погашення (за деякими виключеннями);

— для віртуальних активів, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року, фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО — 5%.

щодо податку на прибуток юридичних осіб:

— вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);

— перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з віртуальними активами, визначається Мінфіном за поданням регулятора.

щодо податку на додану вартість:

не є об’єктом оподаткування ПДВ:

— операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну віртуальних активів, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;

— послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах).

щодо спрощеної системи оподаткування:

— платникам єдиного податку заборонені операції з віртуальними активами;

— постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.

в частині адміністрування:

— постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з такими активами щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);

— за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років — 25% від встановленого розміру штрафу).

Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.

"Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету. За даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за 2021-2024 роки держава могла би отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян", — наводить цифри Данило Гетманцев.

Що чекає на професійних учасників ринку і власників криптоактивів

Авторизація провайдерів

На сьогоднішній день в Україні не існує професійних учасників криптовалютного ринку, оскільки для них відсутня регуляторна рамка.

"Є обмінники, трейдери, але вони знаходяться поза правовим полем і жодним чином не регулюються і не контролюються з боку держави. На сьогодні не існує жодних спеціальних правил оподаткування ні для фізичних, ні для юридичних осіб з точки зору роботи з віртуальними активами", — розказує в коментарі для Delo.ua адвокатка, експертка з міжнародного оподаткування та регулювання криптовалюти, партнерка Ecovis Bondar & Bondar Law Bureau Олександра Нікітіна.

Законопроєкт передбачає обов'язкову авторизацію провайдерів послуг з віртуальними активами за 9 видами діяльності. Авторизація — це, по суті, аналог ліцензії, дозвільна процедура, яку має пройти кожен учасник ринку, який хоче стати професійним учасником.

"Якщо ти хочеш купити машину, то не можеш це зробити напряму, розрахувавшись криптою. Маєш це робити через процесингові платформи, які отримали авторизацію. Допоки таких авторизованих провайдерів немає, ти по великому рахунку не маєш права розраховуватися криптою за будь-які послуги та товари реального світу", — пояснює співрозмовниця видання.

Також документ передбачає обов'язкову авторизацію емітентів токенів, і, відповідно, заборону на обіг токенів, випущених неавторизованими емітентами.

Передбачена обов'язкова звітність для всі професійних учасників ринку, які авторизовані. Вони зобов'язані стати на облік в Державну податкову службу і щорічно до 31 січня кожного року наступного за звітнім звітувати про операції фізичних і юридичних осіб та про їх доходи і витрати.

"Закон запроваджує процедуру, яким чином Податкова служба буде отримувати інформацію про операції фізичних і юридичних осіб з віртуальними активами. Це потрібно, щоб Податкова могла контролювати належне декларування доходів. Це те, чого не існує сьогодні в банківській сфері", — говорить Нікітіна. За її словами, законом фактично "скасовується" міф про анонімність крипти.

Запроваджується спрощена процедура авторизації для іноземних провайдерів. Якщо іноземний провайдер хоче працювати з резидентом України, він зобов'язаний авторизуватися в українського регулятора. Наслідками неавторизації буде той факт, що Податкова не дозволить враховувати витрати на операції з віртуальними активами для неавторизованих провайдерів. Відповідно, це матиме податкові наслідки для користувачів.

"Якщо ти маєш справу з неавторизованим провайдером, тобі не дозволять врахувати витрати на придбання того чи іншого віртуального активу. До чого це призведе? До того, що дохід, отриманий від реалізації, не буде зменшений на витрати, пов'язані з придбанням такого активу", — пояснює експертка.

Особливості оподаткування

Закон передбачає оподаткування операцій з криптоактивами за тими ж принципами, які сьогодні діють щодо інвестиційних активів — акцій, облігацій, інших цінних паперів, деривативів, тощо.

Важливо. Оподатковується саме прибуток фізичної особи від продажу криптоактиву за фіатні гроші.

Оподаткування юридичних осіб відбувається не лише у випадку продажу віртуальних активів, але й у випадку їх обміну. Ставка оподаткування стандартна — 18% + 5%.

"ФОПам заборонено взагалі мати справу з криптою. Спрощенцям - юридичним особам — також. Заборонено мати справу з криптою в резидентам Дія.City. Резиденти Дія.City, які обрали режим оподаткування податком на виведений капітал, якщо вони здійснюють операції з віртуальними активами, зобов'язані перейти на загальну систему оподаткування", — пояснює Олександра Нікітіна.

Важливо. Протягом першого року від початку дії закону (передбачається, що це буде 2026 рік) фізичні особи матимуть право задекларувати дохід від продажу віртуальних активів і сплатити податок з доходу без урахування витрат на придбання віртуальних активів за ставкою 5% ПДФО + 5% військового збору.

Віртуальні активи фізичних осіб, отримані безоплатно (в тому числі в результаті майнінгу, стейкінгу, в подарунок), не оподатковуються на етапі отримання. Але при продажу таких активів оподатковуватиметься вся сума доходу, без вирахування витрат.

Юридичні особи при продажу віртуальних активів, відчуженні їх на користь пов'язаних осіб або передачі в будь-який інший спосіб, ніж продаж за гроші, — при нарахуванні податків втрачають право враховувати витрати на придбання цих активів.

Облік операції з віртуальними активами і для фізичних, і для юридичних осіб ведеться окремо від всіх інших операцій, знову ж таки — за аналогію з інвестиційними активами.

Податкова декларація подається самостійно. Провайдери послуг і емітенти віртуальних активів не є податковими агентами. Фізична особа має самостійно за результатами року розрахувати, задекларувати і сплатити податок.

Захист власників криптоактивів

Наразі в Україні власникам віртуальних активів ніхто не може гарантувати захист їхнього права власності. Відбувається це, зрозуміло, через відсутність будь-якого законодавчого регулювання цього ринку. За словами Олександри Нікітіної, вирішити цю проблему покликана авторизація професійних учасників ринку.

"Зараз криптоактиви купуються за кеш або через P2P-транзакції, де в призначенні платежу жодної мови немає про крипту. Відповідно, неможливо довести, що ти купив криптоактив і що він тобі належить. Тобто, тут питання не в тому, що немає інструментів контролю. Тут питання в тому, що власники купують крипту в нелегальний спосіб і, відповідно, потім не мають можливості захистити себе", — пояснює юристка.

Авторизовані ж провайдери нестимуть відповідальність за належне збереження віртуальних активів. Сам процес авторизації передбачатиме процедуру перевірки того факту, що провайдер має всю належну технічну інфраструктуру для забезпечення захисту прав користувачів.

"І саме для цього передбачена процедура авторизації. Там є купа технічних вимог, які встановлюються до провайдерів для того, щоб активи були захищені. Якщо ж користувач на свій страх і ризик взаємодіє з неавторизованим провайдером, то це його власний ризик", — пояснює Нікітіна.

Про те, що законодавче врегулювання ринку віртуальних активів забезпечить захист прав власників крипти і знизить ризики шахрайства та незаконних операцій, говорять і учасники ринку.

"Ми вже давно й відкрито виступаємо за розробку чітких і зрозумілих правил для криптоіндустрії та співпрацюємо з законодавцями над формуванням умов, які зможуть забезпечити ясні та прийнятні рамки для операцій із криптовалютами та знизити ризики для інвесторів і користувачів", — говорить в коментарі для Delo.ua регіональний голова Binance Центральної та Східної Європи, Центральної Азії та Африки Кирило Хом’яков.

За його словами, регулювання не лише створює баланс між учасниками галузі, а й активно сприяє сталому розвитку криптоіндустрії, а також надає можливість запропонувати більше сервісів для користувачів — таких як банківські фіатні канали, криптокарти тощо. Ну і, звичайно, врегулювання ринку матиме наслідком підвищення рівня довіри до криптоактивів серед населення.