Позика за рахунок репарацій: В НБУ висловилися щодо задіяння активів РФ для фінансування України

Голова НБУ Андрій Пишний
Голова НБУ Андрій Пишний. Фото: сайт регулятора

Голова Національного банку України Андрій Пишний наполягає на необхідності якнайшвидшого застосування одного з варіантів задіяння заморожених активів Росії для фінансування України, які наразі обговорюються серед політиків та експертів. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook після участі у круглому столі "Розморожування заморожених активів для суспільного блага" в Брюсселі.

Побудуйте ефективну HR-стратегію вашого бізнесу HR Wisdom Summit від Delo.ua та Ekonomika+
17 липня HR-лідери OLX Робота, Shell, ArcelorMittal та ще понад 30 великих компаній поділяться найкращими практиками адаптації ветеранів у робоче середовище, підтримання ментального здоров’я команди, наймання в умовах кадрового голоду та використання інновацій в HR
Забронювати участь

Як зазначив керівник НБУ, упродовж двох років публічна дискусія щодо цього питання значно трансформувалася й наразі розглядаються два основних варіанти боргового фінансування (позики або випуску цінних паперів) із забезпеченням у вигляді російських суверенних активів.

Так, під час круглого столу обговорювалася, зокрема, ідея довгострокової позики від партнерів України із забезпеченням у вигляді права вимоги України до РФ щодо виплати репарацій. У випадку ж відмови Росії виплатити репарації задум передбачає зарахування кредиторами російських резервів проти зобов’язань України за такою позикою.

"Такий механізм розглядається поряд з ідеєю позики під заставу доходів від російських активів. Загалом він має певні переваги – гнучкий у реалізації, зрозумілий полісімейкерам та, на думку багатьох з них, менш ризиковий з юридичної точки зору", - зазначив Пишний.

За словами голови Нацбанку, те, що зараз експертна спільнота та політики генерують різні ідеї щодо фінансового інжинірингу, які є "креативними і з юридичної, і з фінансової точки зору", є позитивною тенденцією, яка доводить, що міжнародні партнери України націлені на пошук ефективних рішень для надання їй доступу до активів РФ.

"Дуже важливо, щоб ця практична розмова не відбувалася поза українським контекстом. Я також мав можливість прокоментувати, навіть досить емоційно, справедливість рішення на користь України. Вочевидь, бенефіціарами цих активів можуть бути тільки дві сторони – це або Росія, або ж Україна... Тож вибір очевидний: не можу уявити, за яких обставин ці активи можуть бути доступні агресору", - наголосив він.

Пишний при цьому заявив, що "гірка правда" полягає в необхідності для країн-партнерів підтримувати Україну, "щоб не воювали їхні діти", і доступ України до активів РФ має стати частиною консолідованої відповіді агресору, яка потрібна якнайшвидше.

"Застосування колективних контрзаходів щодо стягнення усього обсягу російських активів не зменшить передбачуваність і стабільність фінансових ринків і політичної ситуації у світі, а навпаки – дасть змогу побудувати дійсно міцну систему стримування агресивних війн у майбутньому, а отже, сприятиме формуванню більш стабільного, передбачуваного та безпечного середовища для нас, наших дітей та онуків", - додав він.

Підготовка рішення щодо використання активів РФ для підтримки України

Нагадаємо, що 25 травня міністри фінансів країн "Великої сімки" узгодили широкий план використання відсотків від заморожених російських активів для допомоги України, який після доопрацювання представлять на саміті лідерів G7 у червні. Раніше його запропонували США.

Вважається, що у Європі заморожено близько 210 мільярдів євро активів Банку Росії. Зокрема, 190 мільярдів зберігається у бельгійській депозитарно-кліринговій установі Euroclear. Переговори ж між США та європейськими союзниками України щодо формату задіяння заморожених активів РФ для України ведуться ще з минулого року.

Підкреслимо, що Україна спершу заявляла, що надання їй відсотків, нарахованих із заморожених активів РФ, буде недостатнім для компенсації збитків, завданих війною, тому сподівається все ж отримати активи в повному обсязі.

Однак на початку травня цього року стало відомо, що країни G7 вже не розглядають можливість конфіскації заморожених російських активів, дискусії про які велися протягом досить тривалого часу, а обговорюють саме можливість або прямої позики для України, або випуску облігацій під заставу майбутніх доходів від активів РФ.