В Україні спростили правила для бізнесу, який працює з нехарчовою продукцією

бізнес
Фото: Depositphotos

9 травня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - №5473-Д. Він покликаний  удосконалити законодавство, що регулює державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції. Зокрема, йдеться про визначення обставин, за якими встановлюється розмір штрафів та прозорість процесу перевірок.

Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк.

За його словами, зазначений законопроєкт підтримали 313 народних обранців.

На прийняття таких законодавчих змін дуже наполягала Українська рада бізнесу (УРБ), оскільки державне регулювання нехарчової продукції, штрафи та система перевірок в нинішніх складних умовах посилювали тиск на підприємців.

Що зміниться

Як повідомила очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк, прийнятий законопроєкт передбачає:

  • Визначення обставин, за якими встановлюється розмір штрафу;
  • Право органам ринкового нагляду та суб'єктам господарювання фіксувати процес здійснення перевірок засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
  • Право органам ринкового нагляду запитувати первинні документи виключно у випадку, якщо продукція є небезпечною, ризикованою або не відповідає встановленим вимогам;
  • Перевірки, які потребують лабораторного аналізу з якості, виконуватимуться виключно за кошти держави;
  • Заміну штрафу за продукцію неналежної якості, яку не приведено до належних норм, на можливість утилізації.

“Цим законопроектом лібералізуються відносини держави та підприємця. Система зважування та противаг в даному контексті дуже доречна, адже від непомірних штрафів та наджорстких вимог в результаті програє як держава, так і бізнес”, - зазначила Олена Шуляк.

Замість штрафу і заборони продажу продукції її можна просто знищити

Парламентарка додала, що законопроєкт передбачає менш витратний обмежувальний захід до виробника або розповсюджувача продукції.

Зараз, якщо підприємець не може привести продукцію у відповідність до належних норм, він змушений платити штраф за товар, який і так не можна продавати. Але віднині замість штрафу і заборони продажу продукції її можна просто знищити, пояснила вона. 

Лібералізація процесу перевірок

Крім того, наголосила Шуляк, законопроєкт передбачає лібералізацію процесу перевірок. Органи ринкового нагляду можуть запитувати первинні документи виключно у разі встановлення, що продукція є небезпечною, ризикованою або не відповідає встановленим вимогам.

Крім того, перевірки, які потребують лабораторного аналізу з якості – виконуватимуться виключно за кошти держави, а забезпечення прозорості перевірок, підприємці матимуть право їх фіксувати за допомогою аудіо-, фото- та відеотехніки.

Зауважимо, в Україні триває реформа дерегуляції роботи підприємців. Щоби спростити умови ведення бізнесу, у січні 2023 року Уряд створив Міжвідомчу робочу групу з дерегуляції, яка вже переглянула 1323 регуляторних інструментів для бізнесу. З них 456 рекомендовано скасувати, 584 – спростити. 

У березні 2024 року Кабінет міністрів України вніс зміни до понад півсотні застарілих актів та визнав такими, що втратили чинність, 15 постанов. Зокрема, з низки постанов були виключені вимоги ставити печатки на документах, які підприємці подають до органів держвлади, якщо така вимога не встановлена законами.

В Україні запрацював сайт, на якому відображатиметься повна інформацію про перебіг, досягнення та цілі реформи дерегуляції. Сайт deregulation.me.gov.ua містить форму зворотнього зв’язку для підприємців, за якою вони можуть лишити відгук про ухвалені зміни та запропонувати нові.

Джерело фото: ua.depositphotos.com