В Україні запрацював Фонд декарбонізації

Зазначений фонд створений за європейським принципом "забруднювач платить", який відповідно до Регламенту ЄС про управління енергетикою і кліматичними діями передбачає цільове спрямування екологічних податків на енергоефективність та декарбонізацію і застосовується у 21 країні ЄС.

Кошти, які будуть акумулюватися до Держфонду декарбонізації та енергоефективної трансформації за рахунок екологічного податку, а також міжнародних кредитів та грантів, буде спрямовано виключно на фінансування програм та заходів з енергоефективності. Наразі ставка екологічного податку на викиди CO2 в Україні складає 30 гривень/тонна, а загалом законом про державний бюджет України на 2024 рік передбачено надходження з екологічного податку у розмірі 2,175 мільярда гривень.

Зокрема, вони підуть на державні цільові програми у сфері енергоефективності, декарбонізації, використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Також кошти фонду спрямовуватимуться на здешевлення кредитів та лізингових зобов’язань, взятих фізичними та юридичними особами для проведення енергоефективних заходів, енергосервісу, "зелених" проєктів та скорочення викидів вуглекислого газу.

Крім того, гроші йтимуть на виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, отриманими державою на реалізацію інвестиційних проектів у сфері енергоефективності, відновлюваної енергетики та декарбонізації.

Україна повинна пройти шлях “зеленої” трансформації для членства в ЄС

14 грудня 2023 року Рада Європи ухвалила рішення розпочати переговори з Україною про вступ до Євросоюзу. Переговорний процес щодо повноцінного членства передбачатиме зміни до українського законодавства та його гармонізацію з директивами ЄС. Загалом, за оцінкою прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, під час перемовин про вступ до ЄС Україні доведеться імплементувати понад 2700 нормативних документів.

Важливою та затратною з точки зору економіки частиною цієї роботи буде імплементація рішень, які стосуються “зеленої” трансформації економіки. Так, за оцінкою експертів аналітичного центру DiXi Group, загальний обсяг капітальних вкладень в українській енергетиці на реалізацію вимог Національного плану щодо скорочення викидів від великих спалювальних установок може сягнути 4,13 мільярда євро.

А за оцінкою інформаційно-аналітичного центру GMK Center, у разі впровадження передбачених Директивою 2010/75/ЄС найкращих доступних технологій та методів керування в гірничо-металургійному комплексі додаткові інвестиції до повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну мали б скласти 6,6 мільярда доларів.

За оцінкою експертів, Україна навряд чи може розраховувати на поступки в частині впровадження європейського законодавства, що стосується промислових викидів. В Єврокомісії також зауважили, що будь-яка країна-член повинна відповідати євродирективі 2010/75/ЄС про промислові викиди та впровадити її перед вступом до блоку. 

Разом з цим у грудні Рада Європи усхвалила створення фонду підтримки української економіки Ukraine Facility на 2024-2027 роки. Кошти цього фонду на загальну суму 50 мільярдів євро спрямовуватимуться, зокрема, на підтримку макроекономічної стабільності, відновлення та модернізацію України, а також прискорення її інтеграції в Євросоюз.

Джерело фото: ua.depositphotos.com