В Україні запрацював новий порядок бронювання працівників: що саме він передбачає

Кого можна броюновати

Бронювання здійснюватиметься за рішеннями Міністерства економіки за списками, поданими через портал "Дія" і погодженими Міністерством оборони. Його строк не може перевищувати:

1. 12 місяців - для підприємств та організацій, визнаних критично важливими для економіки та життєдіяльності населення;
2. строк контракту на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг - для структур, визнаних критично важливими для потреб військових;
3. строк самої мобілізації - для органів влади;
4. строк контракту чи призначення - для міжнародних та неурядових організацій, членом або спостерігачем у яких є Україна.

Забронювати можна до 50% від кількості військовозобов’язаних працівників, яка була на підприємстві станом на 18 травня 2024 року (або ж у разі збільшення там чисельності військовозобов’язаних працівників чи утворення підприємства вже після цієї дати - станом на дату подання списків).

Таким чином, базою для вирахування числа потенційно заброньованих буде вважатися саме більша кількість працівників. Аналогічне правило діє для органів влади, зокрема силових, однак деякі категорії чиновників - всі голови регіонів, районів, громад, голови відповідних рад, виконувачі їхніх обов'язків, а також працівники патронатних служб - підлягають бронюванню в повному складі.

Крім того, забронюватися можуть всі бенефіціарні власники критичних підприємств, члени наглядових рад стратегічних підприємств з активами понад 200 мільйонів гривень та економічно важливих компаній (активи понад 2 мільярда гривень або дохід більше 1,5 мільярда гривень на рік).

Передбачено й бронювання усіх військовозобов’язаних фахівців, що займаються розмінуванням, та фахівців у сфері протезно-ортопедичного виробництва. Також обмеження щодо кількості заброньованих не застосовується до:

1. підприємств паливно-енергетичного комплексу та їх підрядників;
2. підприємств з обслуговування систем життєзабезпечення та їх підрядників;
3. аварійно-відновлювальних бригад телеком-операторів;
4. підприємств, що будують фортифікації;
5. критично важливих підприємств оборонно-промислового комплексу;
6. спецустанов ООН, міжнародних організацій, дипустанов в Україні та закордонних дипустанов самої України, представництв міжнародних організацій, які є критично важливими;
7. представництв донорських установ, виконавців критично важливих проектів міжнародної техдопомоги;
8. неурядових організацій, що реалізують критично важливі гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів;
9. установ, що мають збірні команди спортсменів.

Якщо ж виявиться, що на критичному підприємстві працює лише один військовозобов’язаний співробітник, на нього обмеження не розповсюджуватиметься, і він може бути заброньований.

Представництва іноземних медіа, у яких працює не більше 15 військовозобов’язаних, можуть бронювати їх всіх. Натомість якщо їхня кількість перевищує 15 осіб - заброньованими можуть бути не більше половини.

Підприємства, які захочуть забронювати працівника, повинні підтвердити відповідність критеріям критичності, задля чого звернутися до відповідного центрального органу у відповідній галузі (міністерство чи Нацбанк) або ж до обласної адмніністрації. Після цього вони повинні через "Дію" заново подати списки працівників для бронювання.

Усі вже надані бронювання залишатимуться чинними на визначені строки, але не пізніше 28 лютого 2025 року. Таким чином, з березня вони "згорять", якщо завчасно не забезпечити нові бронювання.

Втім, Мінекономіки зможе анулювати вже наявні відстрочки ще до того, як спливе цей час, на підставі "обґрунтованого подання" від органу влади чи підприємства. Після цього у 5-денний строк відповідна інформація має бути передана до ТЦК. Крім того, передбачено, що у випадку надання нової відстрочки стара працівнику анулюється.

Забронювати можна лише тих військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку, уточнили свої дані, мають військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі) і не перебувають у розшуку. При цьому осіб, які не підлягають призову, забронювати не можна.

Критерії критичності підприємств

Для того, щоб підприємства, установи та організації були визнані критично важливими для економіки та життєдіяльності населення за оновленими правилами, вони мають відповідати трьом критеріям з визначених восьми:

1. сума усіх сплачених податків та єдиного соцвнеску за рік перевищує 1,5 мільйона євро (за середнім курсом НБУ за рік);
2. сума надходжень в інвалюті, крім кредитів і позик, за рік перевищує 32 мільйона євро (за середнім курсом НБУ за рік);
3. стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
4. важливе значення для відповідної галузі економіки чи місцевої громади;
5. відсутність боргів із сплати податків та ЄСВ;
6. розмір нарахованої середньої зарплати: для державних і комунальних підприємств - не менше середньої зарплати у регіоні за IV квартал 2021 року, для приватних - не менше 2,5 мінімальних зарплат (зараз це 20 тисяч гривень);
7. резидентство у спецрежимі "Дія.City";
8. підприємство є великим телеком-оператором (середньомісячний дохід від 200 мільйонів гривень для мобільних мереж та 20 мільйонів для мереж фіксованого зв’язку).

Умови щодо відсутності боргів зі сплати податків та щодо зарплат від 2,5 мінімальних є обов'язковими для приватних підприємств. Відповідно, вони мають також відповідати хоча б ще одній з решти умов. Державні та комунальні компанії можуть обирати три умови з усього переліку.

При цьому зарплатна умова розповсюджуватиметься і на щойно прийнятих працівників приватних компаній (окрім резидентів "Дія.City"): керівнику достатньо буде під час подання списку на бронювання декларативно підтвердити, що нарахована зарплата працівника до сплати всіх податків буде не менше 20 тисяч гривень.

Натомість дозволено претендувати на отримання критичного статусу при відповідності хоча б двом критеріям:

1. підприємствам ПЕК, ОСББ, підприємствам з обслуговування майна органів влади;
2. державним та комунальним закладам охорони здоров’я, ветеринарної медицини, освіти та науки, фізкультури і спорту, соціального захисту;
3. новинним телеканалам, державним та комунальним закладам культури;
4. міжнародним перевізникам пасажирів та/або вантажів, підприємствам міського електричного транспорту.

В свою чергу, строк дії наявного у підприємств статусу критичності, який закінчувався 30 листопада, уряд продовжив до 31 грудня. Таким чином, вони можуть не втратити його, якщо встигнуть оновити протягом місяця.

Підприємства, що мають діючий статус критичної важливості зараз, можуть забронювати на основі його нових працівників чи наявних, у яких строк бронювання скінчився. Але такі бронювання будуть чинними максимум до 28 лютого або до закінчення строку дії критичності.

Як забронювати працівника через "Дію"

Як повідомляють у Міністерстві цифрової трансформації, для того, що забронювати працівника через портал "Дія", треба здійснити наступні кроки:

1. зайти у кабінет громадянина, авторизувавшись через електронний підпис;
2. обрати опцію "Подати заяву";
3. вказати дані працівників для бронювання;
4. підтвердити заробітну плату працівника;
5. перевірити заяву та підписати її (підпис має поставити керівник підприємства або підписант).

Заява обробляється протягом трьох днів. Повідомлення надходить на електронну пошту та в особистий кабінет. Успішне бронювання буде також відображатись у профілі працівника в застосунку "Резерв+".

Нагадаємо, що причиною для оновлення порядку бронювання стали результати аудиту, який раптово почали проводити в жовтні, закривши можливість для нових бронювань. Про його завершення було оголошено 15 листопада. Зокрема, уряд заявив про виявлення наступних порушень:

1. різке та необґрунтоване зниження зарплат працівникам після отримання підприємствами статусу критично важливих;
2. використання різних моделей для понаднормового збільшення числа заброньованих;
3. включення до переліку критично важливих для економіки деяких підприємств, які не є такими по суті.