Зустрічаємо інспекторів у всеозброєнні: як бізнесу підготуватися до нових податкових перевірок

У зв'язку із набранням чинності законом № 3219-IX, в Україні з 1 серпня відновилися податкові перевірки. Варто зауважити, що й до цієї дати Державна податкова служба (ДПС) мала право проводити контрольно-ревізійні заходи щодо бізнесу.

Але з 1 серпня у податківців побільшало приводів для перевірок. Як планових, так і позапланових.

Проте перевірка за своєю суттю не є вироком. І якщо до неї ретельно підготуватись, шанси уникнути штрафів та інших неприємних наслідків дуже високі.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Які податкові перевірки дозволено з 1 серпня

Головна нововведення – це часткове скасування мораторію на планові перевірки. Часткове, бо всіх без розбору ДПС все одно перевіряти не зможе.

Планові перевірки поширюються лише на бізнес, який:

• виробляє та/або реалізує підакцизну продукцію;
• організовує та проводить азартні ігри;
  
• надає фінансові та платіжні послуги.
  

«Щодо інших суб'єктів господарської діяльності мораторій на проведення планових перевірок, як і раніше, зберігається», – каже Ігор Млечко, керуючий партнер ASA Group.

Предметом планової перевірки може бути дотримання платником податків вимог законодавства фактично з усіх податків, зборів (обов'язкових платежів). Виняток становлять питання, пов'язані з нарахуванням та сплатою єдиного соцвнеску (ЄСВ) – мораторій на такі перевірки залишився.

Крім того, норми закону №3219-IX розширили підстави для проведення позапланових перевірок. Тепер ці перевірки можливі у таких випадках:

1. з ініціативи платника податків, який звернувся особисто із заявою;
2. з питань оподаткування доходів, одержаних нерезидентами, з джерелом їх походження в Україні;
   
3. у разі ведення діяльності нерезидентом через відокремлені підрозділи/постійні представництва, у тому числі без постановки на податковий облік;
   
4. при веденні платником податків діяльності у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, грального бізнесу, надання фінансових (платіжних) послуг;
5. у зв'язку з оскарженням акта перевірки або поданням скарги на рішення ДПС, внаслідок чого є необхідність переглянути результати попередньої перевірки;
   
6. під час проведення реорганізації платника податків;
   
7. при поданні платником податків заявки на відшкодування ПДВ у розмірі понад 100 тис грн;
   
8. при поданні скарги до податкової на покупця про ненадання податкової чи акцизної накладної;
   
9. у межах контролю над дотриманням правил трансфертного ціноутворення;
   
10. при отриманні податкової інформації від міжнародних органів щодо порушень з боку платника податків;
    
11. за наявності у податкової служби інформації щодо порушення платником податків валютного законодавства.
    

Перевірки, розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій, також поновлюються на невикористаний термін (з 1 серпня 2023 року – ред.).

Як дізнатися про майбутню перевірку

Графік планових перевірок ДПС публікує на своєму офіційному сайті. Податкова може вносити зміни у план-графік щомісяця. Оновлений план має бути розміщений не пізніше останнього числа місяця, у якому його було затверджено.

Востаннє податкова міняла план-графік 27 червня 2023 року. Ознайомитися з ним можна за посиланням.

Право на проведення документальної планової перевірки надається лише у випадку, якщо платнику податків (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки надіслано (вручено) копію наказу про документальну планову перевірку та письмове повідомлення із зазначенням дати початку такої перевірки.

Про позапланову перевірку ніхто платника податків не попереджає. У цьому полягає особливість подібних контрольно-ревізійних заходів. Іншими словами, податковий інспектор може будь-якої миті з'явитися на порозі. Але він має пред'явити наказ, завірений керівником ДПС. Без такого наказу інспектор перевіряти підприємця або компанію не має права.

Втім, є своєрідний маркер, за яким можна визначити, що найближчим часом можлива позапланова перевірка. «Про майбутню перевірку можна здогадатися, якщо платнику податків надійшов письмовий запит щодо надання інформації за п.73.3 Податкового кодексу», – уточнює Ігор Ясько.

Такий запит ДПС може направити, якщо вона має інформацію про можливе порушення платником податків законодавства; в межах контролю за трансфертним ціноутворенням; за наявності недостовірних даних у поданій платником декларації тощо. Саме ці пункти входять до переліку підстав, які можуть стати відправною точкою для позапланової перевірки.

Як підготуватися до податкової перевірки

У кожного бізнесу індивідуальна ситуація з дебіторською та кредиторською заборгованістю, зі сплатою податків, а також своя особлива історія взаємин із ДПС. Тому універсального рецепту підготовки до податкової перевірки немає.

Проте є певний набір кроків, які слід обов'язково здійснити підприємцю чи керівнику компанії перед приходом податкових інспекторів. Зрозуміло, така підготовка більшою мірою допоможе пережити планову перевірку. Але й про те, що платнику податків загрожує позапланова перевірка, також можна дізнатися заздалегідь, як уже було сказано вище. Тому поради стануть у нагоді в будь-якому випадку.

1. Провести професійний податковий аудит діяльності підприємства, під час якого виявити проблемні зони кожної групи податків/операцій.

Кожен власник бізнесу/бухгалтер підприємства знає свої слабкі та сильні сторони. Залежно від виявлених redflags (проблемні операції) можна готувати пояснення, збирати додаткові документи тощо.

2. Перевірити та забезпечити наявність оригіналів усіх обов'язкових документів (первинних, бухгалтерських), а також інших документів, які або передбачені договорами (різноманітні сертифікати, свідоцтва тощо) або випливають із суті господарських операцій.

3. По можливості ліквідувати прогалини у діяльності, які можуть бути розцінені податківцями як порушення: врегулювати питання затримок сплати за контрактами з контрагентами, подати уточнюючі розрахунки та можливі коригування, позбутися податкових боргів (сплатити їх) тощо.

4. Якщо підприємство працює з великою кількістю контрагентів, важливо перевірити їх на предмет включення до переліку ризикових (що, наприклад, є 99,9% підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ), забезпечити наявність доказів легальності (законності) джерел походження товару.

«Ще в останні місяці ми бачимо зростання кількості запитів податкових органів щодо підтвердження використання придбаних з ПДВ товарів/послуг у господарських операціях платників податків. Тому рекомендуємо перевірити релевантність зазначених ситуацій до госпдіяльності та за необхідності заздалегідь підготувати відповідні обґрунтування для інспекторів», – уточнює Микита Ларіонов.

Не зайвим буде щомісяця перевіряти наявність підприємства у плані-графіці податкових перевірок, оскільки ДПС може цей графік коригувати.

Безпосередньо перед допуском податківців до перевірки необхідно впевнитись у їх праві проводити її в принципі. Нагадаємо, що про планову перевірку ДПС повідомляє за 10 днів, а позапланова можлива лише за наявності наказу від керівника податкової. Якщо інспектори порушують ці вимоги, платник податків має всі підстави не допустити їх до перевірки.

Як оскаржити результати перевірки

Якщо платник податків не погоджується з вердиктом перевіряючих, він має два шляхи.

Перший – це адміністративне оскарження результатів перевірки. Тобто безпосередньо в ДПС.

Для цього платник податків звертається зі скаргою у письмовій чи електронній формі до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

ДПС має прийняти рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, платнику податків звичайною поштою (з повідомленням про вручення) або в електронному вигляді. Розгляд скарги може бути продовжено терміном до 60 календарних днів.

Важливо зауважити: якщо платник податків не отримує рішення щодо своєї скарги у відведений строк, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків.

Другий шлях - судитися. Цей варіант доцільний у тому випадку, коли адміністративне оскарження не дало бажаного результату. «Під час подання позову до суду важливо дотримуватися термінів. Загальний строк давності – 1095 днів. Але якщо платник податків вдавався до процедури адміноскарження, термін зменшується та становить місяць», – попереджає Ігор Ясько.