Кінець газової голки. Чому у 2023 році російський “Газпром” буде змушений скоротити видобуток мінімум на 20%

  • Степан Крьока

    Кореспондент відділу "Промисловість"

Кінець газової голки. Чому у 2023 році російський “Газпром” буде змушений скоротити видобуток мінімум на 20%

У 2021 році “Газпром” уособлював владу Кремля в Європі, у 2022 році через рекордні ціни на газ цей монополіст став найприбутковішою компанією в Росії. Але в цьому ж році компанія поступово почала здавати свої позиції через те, що Європа почала відмовлятися від російського газу. 2023 рік стане для компанії провальним. Російський газовий монополіст навряд чи зможе досягти прибутків 2022, і буде вимушений скоротити видобуток на 20%.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

У першому півріччі 2022 року російський газовий монополіст “Газпром” отримав рекордний прибуток 2,5 трлн рублів(близько 53 млрд доларів). Це більше ніж компанія сумарно заробила за 2020 та 2021 роки. Половину цього прибутку російський уряд забрав у компанії у вигляді податків, а збори директорів компанії вирішили не ділитися прибутками з акціонерами та не виплачувати дивіденди.

Компанія “Газпром”, на відміну від тої ж “Роснафти” була для Кремля не просто інструментом для заробляння грошей на енергоресурсах. Росіяни використовували газ як зброю та за допомогою цін на цей енергоресурс спочатку тиснули на уряди країн східної Європи, а згодом спровокували енергетичну кризу в Європейському союзі через що ціна на газ протягом 2021 року виросла в кілька разів. Тож “Газпром”, котрий є монополістом з видобутку та продажу природного газу тривалий час був для Кремля серйозним політичним інструментом, що дозволяв лобіювати свої інтереси у європейській політиці.

Після початку широкомасштабної війни в Україні цей інструмент почав ламатися. Через російську агресію Єврокомісія розробила план відмови ЄС від російських енергоресурсів REPowerEU та почала його успішно втілювати в частині газу. Вже на початку вересня доля “Газпрому” на європейському ринку впала з 40% до 9%, а апофеозом цього стало руйнування газопроводів “Північний потік-1” та “Північний потік-2”, за котрими ймовірніше за все стоять самі росіяни. Тож вже в листопаді “Газпром” був змушений скоротити експорт більш ніж на 40%, а видобуток майже на 20%.

Наразі в “Газпромі” роблять ставку на диверсифікацію поставок газу до Китаю, а також створення газового хабу в Туреччині, а також заявляють про готовність запустити раніше зупинений газопровід “Ямал-Європа”.Однак жоден з цих азіатських напрямків не зможе компенсувати для компанії втрату європейського ринку, а “Ямал-Європа”, котрий йде через Польщу навряд чи буде запущений через політичні причини. Тож у 2023 році “Газпром” буде змушений скоротити видобуток на 15-20%.

Втрата ключового ринку

Директор з аналітичних досліджень DiXi Group Роман Ніцович каже, що зараз в Газпрома рекордний обвал по експорту газу. У зв’язку з цим в компанії роблять відповідні заяви про розширення експорту, запуск спільно з Туреччиною газового хабу, а також запуск родовищ, які стануть ресурсною базою нарощування постачань в східному напрямку.

“Не дивлячись на всі заяви про переорієнтацію зрозуміло, що ключовим для російського газу був європейський ринок. В цьому році росіяни спочатку змушували країни ЄС розраховуватися з ними “в рублях”, потім застосували показове покарання у вигляді обмеження поставок газу до окремих країн. Це призвело до того, що Єврокомісія почала вживати заходів зі скорочення споживання російського газу країнами блока. Якщо раніше доля росіян на європейському ринку була 40%, то зараз це менш ніж 10%. Загалом в ЄС готуються до повного припинення поставок російського газу, а також роблять інші кроки для стабілізації ринку впроваджують граничні ціни та готуються до спільних закупівель газу”, - говорить Ніцович.

Він каже, що майбутнє у “Газпрома” буде досить невеселим. Тому компанія зараз робить усе щоб показати, що вони володіють ситуацією, розширюють та диверсифікують свій експорт.

Експерт “Центру Розумкова” Максим Білявський говорить, що 2022 рік для “Газпрому” став роком глибокого провалу. Про це сигналізує, той факт, що компанія кілька разів відмовлялася платити дивіденди своїм акціонерам у квітні, червні та жовтні 2022 року.

“Фактично виплати дивідендів кілька разів відкладались, це позначалось на ціні акцій “Газпрому”. Це є перший симптом, як температура у хворого. Газпром не виконав свої забов’язання перед акціонерами у 2022 та не виконає їх у 2023 році, це потрібно розуміти”, - говорить Білявський. 

Він зазначає, що головним ударом для компанії стала втрата трубопровідних поставок на ринок ЄС. Хоча є певні пожвавлення в сегменті поставок газу через LNG-термінали, ці об’єми не перекриють масштабні інвестиційні програми, потреби у фінансах російського уряду та корупційні апетити оточення кремлівського диктатора.

Білявський зазначає, що росіяни хотіли б запустити знову газопровід “Ямал-Європа”, котрий наразі працює в реверсному режимі, однак Польща, через яку проходить цей газопровід, не піде на цей крок. 

“Зараз газопровід працює в реверсному режимі, тож газ котрий надходить до Німеччини з Нідерландів може бути переданий Польщі, а коли це потрібно ділянка Польща-Німеччина може працювати в аверсному режимі - газ з Польщі може потрапляти до Німеччини. Тож наразі цей газогін забезпечує гнучкість європейської газотранспортної системи”, - каже Білявський.

Він зазначає, що наразі росіяни не полишають ідеї обстрілів української газотранспортної системи, тому запуск додаткових транзитних потужностей, котрі замінять транзит Україною, міг би дещо розв’язати руки агресору.

Розворот на схід та падіння видобутку

Білявський зазначає, що не дивлячись на заяви керівництва “Газпрому” про розворот поставок на східний напрямок, по суті жодного розвороту нема. Трубопровідна поставка газу до Китаю у 2022 році дійсно зросла в порівнянні з 2021 роком, але ці поставки вони не перекривають і не перекриють втрачені обсяги на ринку європейського газу.

“Загалом якщо говорити про перекриття втрачених обсягів на ринку ЄС, тоді потрібно говорити про будівництво декількох ниток “сили Сибіру”. Я не думаю, що це буде цікаво Китаю. Керівництво КНР досить активно заграє з Саудівською Аравією і навряд буде серйозно вкладатися в Росію, котра програє в цій війні”, - говорить Білявський.

Він зазначає, що Китай може надавати росіянам газовози в лізинг, приймаючи газ як оплату, а також надати їм відповідні вузли, для будівництва установок з газифікації, що дозволить Росії працювати на ринку скрапленого газу. Однак у самих росіян таких технологій нема.

Разом з цим рекордні показники захворюваності на COVID-19 та пандемійні обмеження в Китаї можуть призвести до масштабної економічної кризи в цій країні, що позначиться на ВВП Китаю та на його спроможності імпортувати енергоресурси. Таким чином “Газпрому” навряд чи вдасться збільшити поставки газу до КНР у наступному році. 

“Падіння експорту в ЄС, неможливість збільшення збуту до азійсько-тихоокеанського регіону, а також та неможливість розширення збуту на внутрішньому ринку призведуть до того, що у 2023 році “Газпром” буде змушений скоротити видобуток на 20%”, - говорить Білявський. 

Ніцович зазначає, що росіяни не зможуть самотужки розширити пропускну здатність газопроводу “Сила Сибіру”, на який так розраховує “Газпром”. В них є виробництво труб, але історія з турбінами компанії Siemens показала, що росіяни не можуть самотужки обслуговувати таке обладнання

“Тож якщо будуть реалізовуватися такі проекти, росіяни розраховуватимуть на китайські технології й реалізовуватимуть ці проекти спільно з китайськими компаніями. Але для таких масштабних проектів потрібні багатомільярдні інвестиції. В умовах, коли у компанії відбувається величезне падіння експорту та експортної виручки є питання шляхом чого буде створюватися цей інвестиційний ресурс?”, - говорить експерт.

Він зазначає, що якщо раніше у росіян була можливість будувати ці газопроводи на яких збагачувалися відповідні підрядні компанії то зараз там буде питання наскільки накопичений фінансовий ресурс дозволить це робити. Зрозуміло що в поточному році доходи росіян від експорту нафти та газу побили рекорди, але переважно через зростання ціни, а не обсягів. Але в наступному році у них не буде такої можливості оскільки запрацювало нафтове ембарго, росіяни дискредитували себе на європейському ринку газу та втратили там свою частку. Тому виникає питання, наскільки “Газпром” ефективний, щоб продавати комусь свій газ.

“Видобуток також згортається, що показано у звіті голови “Газпрома” Олексія Міллєра скорочення видобутку. Велика увага там приділяється тому щоб збути газ на внутрішньому ринку, але знову ж це не компенсує втрату європейського ринку. Відповідно вони надалі будуть змушені скорочувати видобуток, консервувати інвестиційні проекти особливо якщо ми говоримо про арктичні родовища. Там розрахунок був на західні інвестиції. Зараз цього не буде”, - говорить Ніцович.

Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев каже, що зараз росіяни постачають до Китаю до 10 млрд куб. м газу, тоді як до ЄС до повномасштабного вторгнення постачалося 155 млрд куб. м газу. 

Зараз “Газпром” постачає до ЄС 18 млрд куб. м на рік через Україну та ще 20 млрд куб. м через ГТС України, але тут ситуація вкрай нестабільна. 

“Відновлення постачань в інший спосіб чи запуск Ямал-Європа неможливе, “Північний потік” також неможливий. Тому внаслідок відсутності флоту газовозів та технології зрідження газу, “Газпром” починаючи з наступного року буде компанією, яка буде в основному орієнтована на внутрішні постачання. Тобто левова частка того газу який видобувається буде спрямовуватися для внутрішнього споживання це близько 500 млрд куб. м. А з експортних 200 млрд  залишиться може чверть, може 80 млрд куб. м. А на все інше буде скорочення видобутку”, - говорить експерт.

Він зазначає, що Турецький хаб для російського газу наразі є лише заявами. Насправді Турція досить давно є газовим хабом та транзитує не лише російський, але й азербайджанський газ.

“В тому разі як будуть реалізовані проекти побудови газопроводів через Каспійське море до Туреччини може потрапляти газ з Туркменістану, Казахстану та Узбекистану. Хоча ці країни й орієнтовані здебільшого на Китай. Але у цьому випадку Росія буде серед потужних конкурентів. І головну роль в хабі будуть грати не росіяни, а турки”, - говорить Рябцев.