Коли скінчаться нафтодолари. Чому мобілізація це погано для бюджету Росії, а обмеження ціни на нафту може стати вирішальним у цій війні

21 вересня Путін оголосив про проведення часткової мобілізації на території РФ, а також проведення референдумів на окупованих територіях. Кремль планує за короткий строк поставити під рушницю 300 тисяч мобілізованих резервістів, тобто стільки ж, скільки воює на території України зараз. Не менш важлива заява - намір прирівняти мобілізованих, добровольців та бойовиків невизнаних республік до контрактників. Для російського бюджету угруповання в 300 тисяч військових на передовій за цінами липня означатиме додаткові видатки більш ніж 1 млрд доларів на місяць лише на зарплати мобілізованим, без витрат на їх харчування, оснащення та логістику.

Однак війна й так обходиться дуже дорого для російського бюджету і здатність країни-агресора продовжувати фінансувати воєнну кампанію може стати вирішальним фактором у цій війні. Росіяни опинившись в ізоляції продовжують зброєю зі старих запасів(котрі в них доволі значні) та фінансують свою воєнну кампанію головним чином внаслідок продажу вуглеводнів, котрі є основою для наповнення російського бюджету. Плануючи воєнну кампанію Путін здавалося б вдало підібрав час, коли всі вважали, що світова економіка стоїть на порозі сировинного суперциклу, коли ціни на енергоресурси зростатимуть. 

Однак опинившись в ізоляції російська нафтогазова галузь почала втрачати преміальні для себе ринки найбільш розвинених економік у світі, котрі навряд чи можна буде замістити шляхом поставок в Азію. Санкції ЄС стосовно ембарго на російську нафту мають набрати чинності з 1 січня, альтернативою може стати обмеження ціни на Urals. В обох випадках це послабить здатність росіян вести воєнну кампанію та штовхатиме Кремль до швидкого завершення війни.

Нафта і газ як основа російського бюджету

Ще з часів СРСР нафтогазові доходи були основою російського бюджету. Після розпаду радянської імперії залежність Москви від експорту нафти та газу лише росла. Тому можна припустити, що приймаючи рішення щодо початку повномасштабного вторгнення в Україну Путін та його оточення мало враховувати й прогнозні ціни на вуглеводні. 

На 2022 рік росіяни очікують, на те, що нафтогазові доходи забезпечать більш ніж 40% надходжень до російського бюджету. Тут варто прояснити, що цей термін не описує залежність російського бюджету від вуглеводнів достатньою мірою. Російський мінфін публікує нафтогазові доходи з 2006 року, та традиційно включає в них надходження від податку на видобуток корисних копалин, податок на додатковий дохід від видобутку вуглеводневої сировини(це додатковий податок на нафтову у випадку, якщо світова ціна на нафту марки Urals перевищує 40 доларів за барель), а також акциз від нафтової сировини, що була відправлена на переробку).

Однак самі ж росіяни вважають, що це не зовсім коректно, оскільки оці “нафтогазові доходи” не враховують корпоративні податки нафтогазових гігантів(лідерство в податкових відрахуваннях до бюджету РФ от уже 20 років займають нафтогазові гіганти), ПДВ, дивіденди від державних компаній(дві третини дивідендів до бюджету РФ надходять саме від компаній, що працюють в нафтогазовій сфері). Тож загальна залежність російського бюджету від нафтогазової галузі може бути значно вищою ніж 40%, з урахуванням всіх показників загальна залежність бюджету РФ від вуглеводнів може скласти понад 50%, тобто половина більш ніж половина всіх доходів російського бюджету залежить від можливості видобувати, переробляти та продавати нафту газ і продукти їх переробки.

Якщо поглянути на структуру видатків російського бюджету(на 2022-2024 роки), то головними з запланованих видатків є видатки на соціальну політику(26,4%), національну економіку(15,7%), національну оборону(14,5%), національну безпеку(11,5%) та загально державні питання(6,9%). Загалом видатки за цими п'ятьма статтями складають більш ніж 75% видатків до бюджету. Прибуток від продажу нафти, газу та їх продукції йде на фінансування всіх цих витрат і фінансування пенсій чи зарплатні силовиків є не менш важливим для Кремля ніж фінансування війни, на котру нинішній російський режим пішов в першу чергу для посилення власної легітимності всередині країни.

Піч для нафтодоларів

Загалом фінансування Кремлем повномасштабної війни в Україні за пів року оцінюють в 100 млрд доларів, тоді як доходи від продажу нафти та газу оцінюються в 158 млрд доларів. Російський бюджет в перерахунку на долари становить близько 417 млрд доларів, тобто за шість місяців війни Кремль витратив на війну половину свого річного бюджету.

За словами військового експерта інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Івана Киричевського влітку росіяни збільшили оборонні видатки з планових 14 до 20%. При цьому Кремль досі не згорнув свою військову присутність в Сирії. На його думку, після оголошення мобілізації кошти на її проведення Кремль може взяти за рахунок оборонки.

“Ще влітку росіяни планували збільшити державне оборонне замовлення на 25% від загальної суми(близько 600-700 млн рублів). Це могло б дати певний ефект у вигляді відновлення техніки та озброєння. Але зараз ці кошти схоже будуть витрачені на мобілізованих”, - каже експерт.

Наразі після оголошення мобілізації затрати Кремля на війну зростуть. У своєму виступі 21 вересня Путін заявив, що мобілізованих, добровольців та бойовиків ЛДНР за правовим статусом, матеріальним забезпеченням та соціальними гарантіями прирівняють до кадрових російських військових.

За даними ISW зарплатня російського солдата на війні в Україні стартувала від 3 тисяч доларів. Зарплатні офіцерів вища та стартують з 5 тисяч доларів. В залежності від військової спеціальності та участі в бойових діях окупантам також нараховують бонуси. Тож, якщо ці заяви будуть виконані, то лише на зарплатні мобілізованих російський бюджет буде витрачати близько 1 млрд доларів на місяць. Це без урахування інших видатків на утримання такого числа військових, до прикладу продовольства, пального та логістики.

Після санкцій

Санкції вже позначилися на імпорті високотехнологічної продукції, що в купі з існуючими проблемами російської промисловості, такими як дефіцит кадрів, зробило переозброєння російської армії майже неможливим, та в майбутньому може стати вузьким горлом для подальших воєнних кампаній Москви.

Також через санкції та виходу Росії з європейського газового ринку нафтогазові доходи Кремля вже в серпні впали до найнижчого рівня в порівнянням з червнем 2021 року. Обмеження цін на нафту в коридорі 40-60 доларів за барель(наразі ціна російської  нафти марки Urals складає 70 доларів за барель) завдасть удару по російській казні. Хоча Путін і заявив, що не продаватиме нафту тим, хто введе рекомендоване Великою сімкою обмеження, такий крок може суттєво звузити коло покупців для нафти Urals. Це змусить росіян котрі через ізоляцію торгують нафтою зі значною знижкою демпінгувати ще більше. За даними західних ЗМІ росіяни вже пропонують свою нафту зі знижками в 30% покупцям в Азії.

Великі покупці російської нафти в Азії як Китай чи Індія можуть погодитися на введення цінових коридорів, через бажання купувати російську нафту з великими знижками, а також через небажання потрапити під санкції західних країн. До того ж такі країни як Індія чи Індонезія не мають потужностей для переробки такої кількості нафти як країни ЄС чи США, тож навіть за умови часткового збереження поставок в Азію Росія все одно не зможе замістити втрати від європейського ринку, куди навіть після початку війни в Україні ще шість місяців поставляла майже половину своїх нафти газу та вугілля.

В купі з рецесією в Єврозоні, котра може послабити попит на енергоресурси, та обвалити ціни на нафту і газ у всьому світі, санкції суттєво скоротять доходи Росії від експорту вуглеводнів. Для прикладу в Ірані після санкції експорт сирої нафти впав на 50%, а для в Венесуелі на дві третини.

Подібне падіння стане катастрофою для кремлівського режиму, оскільки через скорочення російський мінфін буде змушений скорочувати фінансування воєнної кампанії та йти на секвестр інших бюджетних видатків, таких як фінансування програм по імпортозаміщенню, урізання пенсій, або ж скорочення апарату національної безпеки. В будь-якому випадку після втрати доходів від вуглеводнів продовження війни в Україні стане надто дорогим для Москви.