НАБУ підозрює голову підрозділу "Енергоатома" у розкраданні грошей на будівництві сховища ядерного палива

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Як ідеться у повідомленні НАБУ, фігурантами є генеральний директор відокремленого підрозділу "Енергоатому" "Атомпроєктінжиніринг" Микола Божко, начальник кошторисно-договірного відділу цього підрозділу, керівник приватної компанії, його заступник та працівник юридичного відділу компанії.

За даними слідства, у 2017-2020 роках для потреб "Енергоатому" проводилися роботи з будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. У 2020 році у зв’язку із коригуванням проєкту будівництва виникла необхідність у закупівлі робіт по його завершенню.

У грудні того ж року між "Атомпроектінжинірингом" та приватною компанією в обхід відкритих торгів було укладено договір про завершення будівництва сховища. Натомість додатковими угодами, як зазначено, ціна робіт була збільшена утричі – з 421 до 1497 мільйонів гривень.

Зокрема, для цього умовам договору було передбачене постачання обладнання системи радіаційного контролю. Його компанія-підрядник закупила за ринковою вартістю, а потім у 2021 році продала "Енергоатому" втричі дорожче. У результаті НАЕК переплатив майже 100 мільйонів гривень.

Дії фігурантів кваліфіковано за частиною 5 статті 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою) Кримінального кодексу. Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжного заходу.

Скандал із приховуванням крадіжок на будівництві ЦСВЯП

Нагадаємо, що після перевірки стану виконання робіт з будівництва ЦСВЯП компанією "Укрбудмонтаж" у липні 2020 року "Енергоатом" вирішив розірвати угоду з нею, а в грудні уклав нову угоду на завершення будівництва на суму біля 422 мільйонів гривень вже з новим генеральним підрядником - компанією "КБР".

В січні ж 2022 року журналісти проекту "Схеми" опублікували аудіозапис наради в кабінеті Божка від грудня 2020 року, яку той проводив з підрядниками будівництва ЦСВЯП, обговорюючи необхідність та способи приховування виявлених крадіжок на будівництві об'єкта.

Журналісти виявили, що згодом, протягом 2021 року, "Енергоатом" непублічно перерахував "КБР" більше 1 мільярда гривень на завершення будівництва сховища. Зокрема, за даними ЗМІ, хоча контракт із "КБР" не передбачав закупівлю системи контролю радіації, що є одним із ключових елементів ЦСВЯП, гроші в сумі 22 мільйона гривень субпідряднику в особі компанії "Укренергомонтаж" за цю систему були через "КБР" перераховані. Саме цей епізод нецільових витрат згадував у "злитій" у ЗМІ розмові Божко.

Офіційно в "Енергоатомі" визнали, що затримка із введенням в експлуатацію сховища була викликана невиконанням "Укрбудмонтажем" зобов'язань за контрактом, що характеризувалося крадіжками та виробничим браком, через що й був укладений новий договір, який, однак, "є секретним".

В НАЕК заявили, що всі платежі, у тому числі авансові, за договором з "КБР" здійснювалися "Атомпроектінжинірингом" відповідно до законодавства та встановлених "Енергоатомом" процедур. Втім, інформацію щодо платежів "КБР" поза договором з метою "закрити дірки", що виникли через бездіяльність "Укрбудмонтажу", в НАЕК тоді так і не прокоментували.

Нагадаємо при цьому, що "Укрбудмонтаж" був підконтрольний скандальному ексдепутату Верховної Ради та забудовнику Максиму Микитасю й був, зокрема, замішаний у розкраданні грошей на будівництві складів боєприпасів для армії. 25 жовтня НАБУ повідомило Микитасю про підозру щодо цієї діяльності, однак вона, за даними ЗМІ, стосується епізоду, пов'язаного не з "Укрбудмонтажем", а з іншою підконтрольною Микитасю будкомпанією.

Історія та причини будівництва ЦСВЯП

Зазначимо, що записана нарада відбулася вже за кілька днів після відкриття 22 грудня 2020 року першого пускового комплексу ЦСВЯП. В "Енергоатомі" заявили, що його експлуатація розпочнеться після реконструкції залізниці до об'єкту між станціями Вільча та Янів, яка у результаті виявилася завершена лише у липні 2021 року.

24 січня 2022 року "Енергоатом" завершив майже двомісячні автономні випробування систем ЦСВЯП у "холодному" режимі, а з 26 січня по 4 лютого буди проведені вже комплексні випробування, але теж без палива. Дозвіл на експлуатацію сховища НАЕК отримав наприкінці квітня 2022 року.

ЦСВЯП було збудоване у Чорнобильській зоні відчудження для приймання відпрацьованого палива з Південно-Української, Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій. На Запорізькій же АЕС з 2001 року працює власне сховище, однак в будь-якому разі з березня 2022 року остання є окупованою російськими військами.

Раніше ж Україна вивозила відпрацьоване ядерне паливо на утилізацію до Росії, за що платила їй, як зазначали у 2020 році ті ж "Схеми", близько 150-200 млн доларів щорічно. Однак у лютому 2021 року "Енергоатом" заявив, що у зв'язку із запуском ЦСВЯП в Україні вирішив остаточно відмовитися від вивезення палива з українських АЕС на переробку до РФ.