НАБУ підозрює голову підрозділу "Енергоатома" у розкраданні грошей на будівництві сховища ядерного палива

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Як ідеться у повідомленні НАБУ, фігурантами є генеральний директор відокремленого підрозділу "Енергоатому" "Атомпроєктінжиніринг" Микола Божко, начальник кошторисно-договірного відділу цього підрозділу, керівник приватної компанії, його заступник та працівник юридичного відділу компанії.

За даними слідства, у 2017-2020 роках для потреб "Енергоатому" проводилися роботи з будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. У 2020 році у зв’язку із коригуванням проєкту будівництва виникла необхідність у закупівлі робіт по його завершенню.

У грудні того ж року між "Атомпроектінжинірингом" та приватною компанією в обхід відкритих торгів було укладено договір про завершення будівництва сховища. Натомість додатковими угодами, як зазначено, ціна робіт була збільшена утричі – з 421 до 1497 мільйонів гривень.

Зокрема, для цього умовам договору було передбачене постачання обладнання системи радіаційного контролю. Його компанія-підрядник закупила за ринковою вартістю, а потім у 2021 році продала "Енергоатому" втричі дорожче. У результаті НАЕК переплатив майже 100 мільйонів гривень.

Дії фігурантів кваліфіковано за частиною 5 статті 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою) Кримінального кодексу. Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжного заходу.

Скандал із приховуванням крадіжок на будівництві ЦСВЯП

Нагадаємо, що після перевірки стану виконання робіт з будівництва ЦСВЯП компанією "Укрбудмонтаж" у липні 2020 року "Енергоатом" вирішив розірвати угоду з нею, а в грудні уклав нову угоду на завершення будівництва на суму біля 422 мільйонів гривень вже з новим генеральним підрядником - компанією "КБР".

В січні ж 2022 року журналісти проекту "Схеми" опублікували аудіозапис наради в кабінеті Божка від грудня 2020 року, яку той проводив з підрядниками будівництва ЦСВЯП, обговорюючи необхідність та способи приховування виявлених крадіжок на будівництві об'єкта.

Журналісти виявили, що згодом, протягом 2021 року, "Енергоатом" непублічно перерахував "КБР" більше 1 мільярда гривень на завершення будівництва сховища. Зокрема, за даними ЗМІ, хоча контракт із "КБР" не передбачав закупівлю системи контролю радіації, що є одним із ключових елементів ЦСВЯП, гроші в сумі 22 мільйона гривень субпідряднику в особі компанії "Укренергомонтаж" за цю систему були через "КБР" перераховані. Саме цей епізод нецільових витрат згадував у "злитій" у ЗМІ розмові Божко.

Офіційно в "Енергоатомі" визнали, що затримка із введенням в експлуатацію сховища була викликана невиконанням "Укрбудмонтажем" зобов'язань за контрактом, що характеризувалося крадіжками та виробничим браком, через що й був укладений новий договір, який, однак, "є секретним".

В НАЕК заявили, що всі платежі, у тому числі авансові, за договором з "КБР" здійснювалися "Атомпроектінжинірингом" відповідно до законодавства та встановлених "Енергоатомом" процедур. Втім, інформацію щодо платежів "КБР" поза договором з метою "закрити дірки", що виникли через бездіяльність "Укрбудмонтажу", в НАЕК тоді так і не прокоментували.

Нагадаємо при цьому, що "Укрбудмонтаж" був підконтрольний скандальному ексдепутату Верховної Ради та забудовнику Максиму Микитасю й був, зокрема, замішаний у розкраданні грошей на будівництві складів боєприпасів для армії. 25 жовтня НАБУ повідомило Микитасю про підозру щодо цієї діяльності, однак вона, за даними ЗМІ, стосується епізоду, пов'язаного не з "Укрбудмонтажем", а з іншою підконтрольною Микитасю будкомпанією.

Історія та причини будівництва ЦСВЯП

Зазначимо, що записана нарада відбулася вже за кілька днів після відкриття 22 грудня 2020 року першого пускового комплексу ЦСВЯП. В "Енергоатомі" заявили, що його експлуатація розпочнеться після реконструкції залізниці до об'єкту між станціями Вільча та Янів, яка у результаті виявилася завершена лише у липні 2021 року.

24 січня 2022 року "Енергоатом" завершив майже двомісячні автономні випробування систем ЦСВЯП у "холодному" режимі, а з 26 січня по 4 лютого буди проведені вже комплексні випробування, але теж без палива. Дозвіл на експлуатацію сховища НАЕК отримав наприкінці квітня 2022 року.

ЦСВЯП було збудоване у Чорнобильській зоні відчудження для приймання відпрацьованого палива з Південно-Української, Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій. На Запорізькій же АЕС з 2001 року працює власне сховище, однак в будь-якому разі з березня 2022 року остання є окупованою російськими військами.

Раніше ж Україна вивозила відпрацьоване ядерне паливо на утилізацію до Росії, за що платила їй, як зазначали у 2020 році ті ж "Схеми", близько 150-200 млн доларів щорічно. Однак у лютому 2021 року "Енергоатом" заявив, що у зв'язку із запуском ЦСВЯП в Україні вирішив остаточно відмовитися від вивезення палива з українських АЕС на переробку до РФ.