Нова Імпортозалежність. Чому Кабмін змушений просити газовий ленд-ліз

26 липня Кабінет міністрів звернувся до уряду США з проханням надати Україні "газовий ленд-ліз" . При цьому , за даними уряду , станом на кінець липня в українських газосховищах накопичено близько 12 млрд куб. м газу, а до початку опалювального сезону запас газу в українських ПСГ може сягнути 14 млрд куб. метрів. Таким чином, при планах уряду накопичити 19 млрд куб. м газу для опалювального сезону країні потрібно імпортувати ще 5 млрд куб. м в умовах рекордних для опалювального сезону цін.

Також дуже цікаво, що імпортуватиме 5 млрд куб. м газу за рекордною ціною уряд хоче в умовах рекордного падіння споживання газу . Через бойові дії було знищено великих споживачів газу як енергоресурсу - ТЕЦ і ТЕС. А безліч великих підприємств, які використовували газ як технологічну сировину, були серйозно пошкоджені як “Сєвєродонецький Азот” та Одеський припортовий завод або зупинені з низки економічних причин. А ще навчений гірким минулої зими малий та середній бізнес, намагається уникати газу зовсім і масово переходить на інші види енергоресурсів, такі як дрова, брикети та пелети .

"Так, в Україні скоротилося споживання газу. Великі підприємства, які були споживачами значних обсягів газу, або скоротили своє виробництво, або взагалі згорнули роботу. Але треба розуміти, що існують реальні загрози обстрілів з боку Росії підприємств та об'єктів інфраструктури з видобутку газу, розташованих у безпосередній близькості від зони бойових дій", - повідомив міністр Кабінету міністрів Олег Немчинов, зазначивши, що імпорт необхідний, оскільки країні потрібно підстрахуватися у разі недоотримання газу в умовах війни.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

А голова НАК “Нафтогазу” Юрій Вітренко, розраховує розпочати імпорт газу прямо під час опалювального сезону – у 4 кварталі. На його думку, для виконання плану Кабміну країні потрібно буде закупити 5,8 млрд. куб. м газу за ціною 8 млрд. доларів. Примітно, що закуповувати "Нафтогаз", який нещодавно увійшов до дефолту за своїми єврооблігаціями, зможе лише за кошти державного бюджету. При цьому рекордні для літнього сезону ціни на газ ближче до зими зростуть ще більше.

У свою чергу видобуток газу в Україні впав не настільки суттєво, як споживання: за підсумками цього року за збереження поточних тенденцій падіння становитиме 5-10% . Таким чином, на українському газовому ринку На українському газовому ринку зараз, незважаючи на війну, профіцит газу і це дозволяє закачувати газ у підземні газосховища в обсягах до 1 млрд куб. м на місяць.

При цьому все це відбувається в країні, яка за своїми запасами газу посідає друге місце в Європі, а повномасштабного російського вторгнення передували роки втрачених можливостей наростити видобуток газу.

Чому після анексії Криму Україна так і не стала енергетично незалежною

За даними ВР Statistical Review of World Energy за 2021 рік запаси газу в Україні становлять 1,1 трлн куб. м. Таким чином, за своїми запасами Україна посідає друге місце в Європі після одного з найбільших та найважливіших постачальників газу до ЄС – Норвегії.

За належного розвитку видобувної галузі наша країна могла б стати одним із гарантів енергетичної безпеки ЄС. Однак не можна сказати, що стратегією видобутку розвитку видобутку газу не робили. Всі роки від анексії Росією Криму в березні 2014 року до повномасштабного вторгнення в 2014 році газове питання залишалося центральним на порядку денному влади.

У 2016 році Кабмін затвердив концепцію розвитку газодобувної галузі , яка мала створити передумови для енергетичної незалежності країни до 2020 року. Програма, яку пізніше назвали “Програма 20/20” передбачала видобуток газу в країні до 2020 року, мала збільшитися до 28,5 млрд куб. м. Локомотивом цієї концепції мала стати державна “Укргазвидобування”, яка до 2020 року мала видобувати 20,1 млрд куб. м.

У результаті програма 20/20 з тріском провалилася, а видобуток газу в 2020 році, як і в 2016 склав 14,6 млрд куб. м . Хоча за підсумками попередніх років вона все ж таки демонструвала деяке зростання. Пік видобутку у 2018, коли “Укргазвидобування” видобув 15,5 млрд куб. м. Головною причиною провалу НАК назвав популізм і корупцію, які не давали галузі розвиватися. Різниця цін для населення, що неефективно споживає газ, і промисловості не давали розвиватися галузі.

Цілком ймовірно, що спецзобов'язання послужили фактором, який не давав розвиватися видобутку та позбавляв його інвестицій. Проте, слід зазначити, що навіть у рекордному з погляду видобутку 2018 року "Укргазвидобування" у своїх звітах вказала також виробничо-технологічні втрати на рівні 1,5 млрд куб. м. Це у свою чергу викликало подив у професійному середовищі. Зокрема багаторічний голова “Укргазвидобування” Ілля Рибчич заявив , що стеля виробничо-технологічних втрат мала скласти не більше 1,5 млрд.

“Поясню на простому прикладі, щоб усі зрозуміли, скільки це – 1,5 млрд куб. м газу? Сьогодні за місяць "Укргазвидобування" видобуває 1,250 млрд куб. м. Отже, це означає, що всі 2,5 тис. свердловин компанії пустили на смолоскипи і вони цілий місяць горіли десь у полях. Або ще можна порівняти із незабезпеченням населення газом в один зимовий місяць”, - зазначив Рибчич.

А пізніше звіти аудиту “Нафтогазу” показали, що після рекордного з погляду видобутку 2018 року, державний бюджет через крадіжки та неефективні управлінські рішення у “Нафтогазі” втратив 75 млрд гривень. Однією з найцікавіших схем був продаж "Нафтогаз-трейдингом" газу приватним компаніям за ціною, нижчою від ринкових. Потім ці ж компанії перепродували газ самому "Нафтогазу" з націнкою.

До речі, найбільше на цій схемі збагатився один із топ-менеджерів “Нафтогазу” Андрій Фаворов. Той самий, котрий після провалу програми збільшення видобутку 20/20 у лютому 2020 року презентував нову програму збільшення видобутку “Тризуб”, котра передбачала збільшення видобутку з допомогою буріння нових родовищ на шельфі Чорного моря разом із приватними партнерами.

Ця стратегія могла б дати ефект, до того ж після провального 2020 року у 2021 р. були всі передумови для нарощування видобутку газу. Однак зростання видобутку демонстрували приватні компанії, тоді як “Укргазвидобування” скоротило видобуток порівняно з минулим роком .

Щодо співпраці з приватними компаніями, то й тут не обійшлося без проблем . Так, наприкінці 2020 — на початку 2021 року Україна підписала вісім УРП із провідними газовидобувними компаніями: видобувним активом "Нафтогазу", ДТЕК Нафтогаз, Geo Alliance Group, "Західнадрасервіс" та американською компанією Aspect Energy. Гарантовані інвестиції у розробку площ мали скласти не менше 400 млн доларів протягом п'яти років. Однак через те, що законодавчо не було врегульовано питання про розподіл продукції до буріння, справа так і не дійшла.

Туманне майбутнє українського видобутку

За словами ексдиректора з комунікацій "Нафтогазу", а нині експерта "Центру Разумкова" Максима Білявського, після закінчення війни Україна може стати однією з найважливіших країн для енергетики ЄС, проте якщо корупція в "Укргазвидобуванні" збережеться наростити видобуток газу неможливо. І ліквідувати корупцію потрібно на всіх рівнях – від видобутку вуглеводнів та подачі товарного газу до перегляду виробничо-технологічних втрат та встановлення сучасних метрологічних систем.

“Дуже багато питань особисто у мене викликає стан речей у метрології, вимірі та диспетчеризації в “Укргазвидобуванні”. Вимірювання обсягів газу деяких станціях здійснюється ще старими, нецифровими методами. А ще при проходженні запасів газу від оператора до диспетчера до показників закладається свідома помилка, якою користуються корупціонери”, — каже Білявський.

На його думку, без ліквідації корупційної складової ні про яке державно-приватне партнерство та угоди про розподіл продукції не може бути й мови.

“Інвестиційний простір на ринку газу мають створити насамперед САП та інші правоохоронні органи. Не викоренивши корупцію, ми не зможемо створити державно-приватне партнерство, оскільки в ньому не зацікавлені корупціонери”, — каже Білявський.

При цьому, на його думку, в активах "Укргазвидобування" є велика кількість свердловин, які можуть бути цікавими для інвесторів. Не лише українських, а й іноземних, як-от польська компанія Orlen.

При цьому, незважаючи на всі передумови деградації попиту на газ у ЄС, роль газу в умовах “зеленого переходу” зростатиме. Сьогодні в умовах енергетичної кризи газ у ЄС заміняють вугіллям. У ресурсній війні демократичних країн із Росією споживання вугілля зростає не лише в ЄС, а й у всьому світі. А план "зеленого переходу" був відкладений до кращих часів.

Однак після закінчення газового протистояння, газ поверне свої позиції як “перехідне паливо” від вугілля до “зеленої енергетики”. І відмовитися від газу можна буде лише після значного збільшення частки “зеленої” генерації. А до цього, на думку експерта, газ як сировина залишатиметься затребуваним ще приблизно 50 років.