Попри санкції торгівля триває. Як Росії вдалося зберегти обсяги відвантаження сирої нафти, хоч і ціною падіння доходів

В неділю, 5 лютого почало діяти ембарго Європейського союзу на російські нафтопродукти. Тоді ж минуло 2 місяці після того, як діє ембарго на імпорт сирої нафти. В процесі погодження ембарго та граничних цін на продаж нафти в треті країни в Брюселі тривали доволі жваві дискусії, а в інформпросторі ЄС лунали тези про дефіцит, та шкоду для європейської економіки. Через два місяці ембарго на нафту колапсу не сталося, а ЄС ввели санкції на нафтопродукти.

Щодо Росії, то готуючись до ембарго росіяни сформували тіньовий флот та диверсифікували свій експорт. Після введення ембарго експорт російської нафти суттєво впав, але росіянам вдалося переорієнтувати свої поставки з Європи до Азії. Новими найбільшими покупцями російської нафти стали Китай та Індія. Однак для того, щоб знайти покупця навіть там росіянам доводиться продавати свої вуглеводні з великими знижками. 

Ймовірно росіянам приходиться демпінгувати, оскільки вони хочуть зберегти свій рівень видобутку та бояться, що скоротивши його не зможуть швидко відновити знову оскільки найбільші нафтосервісні компанії пішли з Росії ще в березні минулого року. А у тому випадку, коли Росія суттєво скоротить свій видобуток це може бути шоком для Заходу, проте з часом росіян замістять на ринку вуглеводнів інші країни. 

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Разом з цим фактична ціна відвантажень російської нафти суттєво впала після введення ембарго. Через це значно впали й доходи до російського бюджету. Так за данними російського міністерства фінансів сукупні нафтогазові доходи російського бюджету в січні знизилися більш ніж у два рази. Щоб компенсувати ці втрати російський Центробанк був змушений продавати населенню юані на Московській біржі. Разом з тим за прогнозами того ж російського мінфіну вже в лютому втрати російського бюджету від нафтового ембарго зростуть втричі. Через те, що саме нафтогазові доходи формують значну частину російського бюджету, саме від рівня цих доходів залежить спроможність кремля вести війну в Україні. 

Тож загалом через два місяці після вступу в дію ембарго ЄС вдалося з одного боку уникнути дефіциту, а з іншого обмежити доходи Кремля та дещо послабити його здатність фінансувати війну в України. Зрозуміло, що побоюючись дефіциту на ринку нафтопродуктів лідери Західних країн діяли з обережністю, тому діючі обмеження цін на російську нафту й були вищими ніж ті, які рекомендували Україна та її союзники в Східній Європі. Разом з цим ці обмеження можуть бути переглянуті й найбільш ймовірно це станеться навесні, коли Європа адаптується до санкцій на російські нафтопродукти.

Росії вдається втримувати рівень поставок та обходити ембарго

Аналітик профільного видання “Нафторинок” Олександр Сіренко каже, що санкції не зупинили потік російської нафти до Європи повністю, оскільки деяким країнам вдалося виторгувати собі винятки з цих правил. Насамперед це Болгарія, в котрій до кінця 2024 року завод “Лукойл Нафтохім Болгарія” продовжить працювати на російській нафті та експортувати свої нафтопродукти до ЄС. Також вийнятком є Угорщина, котра блокуючи шостий пакет санкцій ЄС, домоглася виключення з нього трубопровідної нафти.

“Тут питання навіть не тільки до країн які купують російську нафту, але і до нас самих. Російська нафта до Угорщини йде через територію України. Чому ми продовжуємо прокачувати російську нафту? Чому не можна зупинити транзит? Підозрюю, що тут є якась велика домовленість між нашим урядом та нашими партнерами. Але я вважаю, що питання припинення транзиту наші дипломати та урядовці повинні вносити до порядку денного під час зустрічей з союзниками. Ми не можемо допомагати росіянам в той час, як вони запускають ракети по нашим мирним містам, але ми досі це робимо”, - каже Сіренко.

Він зазначає, що після ембарго Росії вдалося та переорієнтувати поставки до країн Азії, а наступним континентом де росіяни шукатимуть нові ринки збуту своєї нафти та нафтопродуктів буде Африка.

Керівник проектів в Інституті Чорноморських досліджень Андрій Клименко зазначає, що росіянам все ж вдається відновлювати поставки та обходити ембарго ЄС. Зокрема у січні порівняно з груднем в умовах ембарго Європейського союзу та граничних цін обсяг експорту сирої нафти з чорноморських портів Росії зріс на 25%. Всього в січні з портів Росії в Чорному морі було експортовано 3,6 млн тонн. При цьому експорт до країн ЄС в умовах ембарго зріс на 255 тисяч тонн до 1,274 млн тонн. А експорт до інших країн виріс на 466,4 тис. тонн до 2,394 млн тонн.

Клименко зазначає, що переважно рейдову перевалку(перевалка вантажів з одного судна на інше, - Delo.ua) танкери з російською нафтою здійснювали в затоці Лаконія в територіальних водах Греції. А до тих країн котрі не долучилися до ембарго в січні ходили 22 танкери з російською нафтою, 10 з яких належать власникам саме з Греції. У своїх дослідженнях Клименко також вказує, що порушуючи ембарго танкери з російською нафтою також заходили в порти Іспанії та Італії. 

Він зазначає, що в грудні минулого року Росія змогла замістити частину грецьких танкерів, котрі перевозили її сиру нафту. Тож 75,3% нафти, котру завантажили в портах Чорного моря не потрапили до сфери дії обмеження, оскільки перевозилися танкерами, що не належали перевізникам з ЄС.

Росія втрачає нафтодолари через зниження ціни на нафту

Експерт “Центру Розумкова” Максим Білявський говорить, що ефект від нафтових санкцій все ж є, а обсяги реалізації російської нафти зменшуються.

“Якщо ми говоримо про січень, то податкові та митні платежі до російського бюджету від продажу нафти впали на 46% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Мова йде приблизно про 6 млрд доларів. Станом на 1 лютого реальна відпускна ціна відвантажень російської нафти впала приблизно на третину”, - каже Білявський

Проте він зазначає, що об’єми відвантажень сировини залишилися практично без змін. Наприклад якщо у квітні 2022 року експорт сирої нафти склав 3,444 млн тонн, то в січні 2023 року Росія експортувала 3,668 млн тонн. Таким чином обсяги відвантажень після введення ембарго практично рівні показникам початку повномасштабної війни. 

“Надходження до російського бюджету впали не шляхом зменшення відвантажень, а виключно внаслідок зниження ціни на російську сировину. Це говорить про необхідність перегляду цінової стелі на російську нафту. Є усі підстави для перегляду прайскепа. можливо він буде переглянутий і швидше за все це станеться в березні коли пройде період адаптації до ембарго на нафтопродукти. Загалом нам необхідно домогтися того, щоб стеля цін на російську нафту була на рівні середньої медіани котирувань за минулі п’ять років, а саме 34,5 долари за барель. Це цілком реально, я не бачу в цьому особливих проблем потрібна лише політична воля”, - зазначає експерт.

Разом з цим він зазначає, що європейські країни, на кшталт Греції, котрі зараз заробляють на перевезенні російської нафти, замість того щоб допомагати державі-агресору могли б переорієнтуватися на нафту з країн Перської затоки. 

“Коли в Греції була велика економічна криза ЄС направив туди сотні мільярдів євро на підтримку грецької економіки. Тож якщо ця країна хоче залишатися повноправною частиною Європи їй потрібно прийняти сторону демократичного світу”, - каже Білявський.