Санкції США проти російських танкерів виявилися ефективними: майже всі судна простоюють вже декілька місяців

З жовтня санкційний список США поповнився 40 суднами, задіяними у російській торгівлі нафтою. Основною причиною включення до списку стало порушення цінового ліміту, встановленого з метою обмеження доступу Кремля до нафтових доходів.

Лише одне судно – “СКФ Примор'я” - змогло завантажитися після потрапляння під санкції. Втім, якщо судно зможе без проблем розвантажитися, це може заохотити Росію знову використовувати більше суден для торгівлі.

Зазначається, що західні санкції та обмеження цін на російську нафту піддаються критиці через те, що Москва нібито легко їх обходить, враховуючи значні обсяги нафти, що продовжують надходити з країни. Проте бездіяльність підсанкційного флоту, навпаки, свідчить про ефективність заходів, спрямованих проти окремих суден.

Відомо, що серед 40 суден, що потрапили під санкції, 21 належить російській державній судноплавній компанії "Совкомфлот". Більшість з решти 19 суден контролюються компанією Hennesea Holdings Ltd (Об'єднані Арабські Емірати).

Однак, кораблі, включені до санкційного списку, становлять лише незначну частину російського “тіньового флоту”, створеного за допомогою мережі підставних компаній з метою обійти обмеження країн “Великої сімки” на судноплавні послуги, пов'язані з транспортуванням російської нафти.

Цікаво, що одне з 40 суден – турецьке Yasa Golden Bosphorus – у квітні було виключено з санкційного списку. Це дозволило йому знову користуватися послугами міжнародного страхування. Після виключення судно завантажилося американською нафтою, але наразі залишається на якорі біля узбережжя Техасу. 

Інші судна, що залишаються під санкціями, фактично не здійснюють перевезень і знаходяться, як дослідив Bloomberg, у різних куточках світу. Зокрема, вісім танкерів “Совкомфлоту” знаходяться біля російських тихоокеанських портів Владивосток та Находка, зокрема деякі з них стоять там вже п’ять місяців.

Ще одне скупчення з семи танкерів "Совкомфлоту", що потрапили під санкції, спостерігається в Чорному морі. Перший із цих семи кораблів прибув туди в грудні, а останній - на початку травня, після доставки вантажу нафти до Китаю, завантаженого в тихоокеанському порту Козьміно за кілька днів до потрапляння під санкції у лютому.

Зазначається, що невдовзі після прибуття до Чорного моря всі вони повимикали транспондери, що передають їхнє місцезнаходження системам відстеження. Проте, враховуючи необхідність подавати сигнали для проходження через турецьку протоку Босфор, ці танкери, очевидно, залишаються у чорноморській акваторії.

Ще три танкери "Совкомфлоту" знаходяться в Балтійському морі: два біля експортного терміналу в Усть-Лузі, а ще один з кінця лютого перебуває біля узбережжя Естонії.

В свою чергу, 18 танкерів Hennesea також простоюють ще з часу потрапляння під американські санкції у січні. Як і танкери "Совкомфлоту", вони зосереджені в кількох місцях: десять біля берегів Китаю і Південної Кореї, а решта – у східному Середземномор'ї в районі Порт-Саїда.

Цікаво, що деякі з цих танкерів тимчасово передавали завідомо неправдиві сигнали про своє місцезнаходження, вказуючи на різні аеропорти в цьому регіоні. Наприклад, танкер Sensus 17 травня "знаходився" на руліжній доріжці аеропорту Бейрута. Згідно ж інших нещодавних сигналів, кораблі “знаходилися” в аеропорту Каїра.

Єдиний танкер Hennesea, який, імовірно, досі є активним, - це Apus. Він вийшов з Порт-Саїда наприкінці березня, досяг Перської затоки в середині квітня, деякий час рухався біля іранського нафтового родовища Соруш, а потім попрямував до порту Хор Факкан в ОАЕ, де його востаннє бачили наприкінці квітня.

Крім того, повідомляється, що щонайменше 10 танкерів "Совкомфлоту" та п'ять танкерів Hennesea наразі перейменовані та змінили прапор. Танкери "Совкомфлоту" тепер ходять під російським прапором, а танкери Hennesea - під прапором Есватіні – південоафриканської країни, що не має виходу до моря. Зміна назв танкерів після введення санкцій - поширена практика, спрямована на ускладнення їх ідентифікації.

Стеля цін на нафту

Як відомо, у грудні 2022 року G7, Європейський Союз та Австралія почали обмежувати ціну на нафту, яка постачається морським транспортом з Росії. "Стелю" встановили на рівні 60 доларів за барель.

У Мінфіні США тоді зазначали, що такий крок має обмежити доходи, які Росія отримує для фінансування війни проти Україні, й одночасно зберегти надійне постачання нафти на світові ринки. В українському ж уряді взагалі виступали за зменшення цього ліміту до 45 чи навіть до 30 доларів за барель.

Натомість, як зазначало восени минулого року видання Financial Times, Росії вдалося уникнути впливу обмежень на більшу частину нафтового експорту. Зокрема, в серпні 2023 року майже 75% всіх морських поставок російської сирої нафти проходили в обхід західної системи перевезень та страхування.

Втім, за даними CREA (Центру досліджень енергетики та чистого повітря), Росія протягом року після введення "стелі цін" на нафту все ж недоотримала близько 34 млрд євро, що знизило її доходи від експорту цього палива на 14%. Натомість країна-агресорка продавала нафту вище цієї максимальної ціни, одночасно збільшуючи обсяги експорту покупцям, які не запроваджували проти неї санкції.