Схеми та зростання цін на пальне. Як введення норми по обов'язковому мінімальному запасу нафти вплине на гравців та ринок нафтопродуктів в Україні

10 серпня Верховна Рада ухвалила в першому читанні закон №9024-д про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів. Мова про створення резервів пального в Україні велася ще на початку року. Ініціатором тут виступив Кабінет міністрів, котрий у лютому презентував власний законопроект, що мав встановити основні засади функціонування паливних резервів. 

Як зауважив тоді прем’єр-мінінстр Денис Шмигаль основною ідеєю законодавчої ініціативи є створення диверсифікованої системи зберігання, завдяки якій в разі настання кризової ситуації в резервах будуть запаси.

“Це дозволить бізнесу, громадянам та всій країні спокійно пройти будь-які виклики в паливній сфері. Законопроект передбачає чітку взаємодію між державою та бізнесом, визначення питання зберігання, безпеки, моніторингу та репортингу. Створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів — це питання національної безпеки, яке актуальне зараз, але залишиться так само важливим і після нашої перемоги та завершення війни”, - зауважив прем’єр.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Загалом ідея є доволі слушною, особливо в контексті того, що навесні 2022 року країна пережила паливну кризу, коли пальне на було в дефіциті, а на АЗС були довгі черги. Також це імплементує директиву ЄС 2009/119/ЄС, котра була прийнята ще у 2009 році та була прийнята як механізм енергетичної безпеки Європейського союзу. Загалом запаси пального, що були накопичені бізнесом на виконання цієї директиви дали змогу європейському ринку пального безболісно пережити ембарго на російські нафтопродукти, що було введене у лютому.

Разом з цим парламент прийняв депутатський законопроект ініціатором якого став голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус. 

Сам законопроект передбачає створення запасів нафти та нафтопродуктів обсягом 90 днів середньодобового чистого імпорту або 61 день середньодобового внутрішнього споживання. Розраховувати ці значення буде Міністерство енергетики, за власною методикою, котра має враховувати вимоги вищевказаної євродирективи 2009/119/ЄС. Також згідно з законопроектом Міненерго моніторитиме запаси нафти та нафтопродуктів за допомогою розробленої для цього системи. 

Запаси будуть створюватися або виробниками нафтопродуктів або їх імпортерами за їх власні кошти. При цьому окремі гравці ринку матимуть право на введення в обіг кількості нафти та нафтопродукців в обсязі пропорційному покладеним на зберігання до резерву. Нафта та пальне, котрі перебувають в резерві не можуть бути продані, проте можуть бути передані під заставу для отримання банківської гарантії. 

Варто зазначити від початку повномасштабної війни росіяни систематично обстрілюють українські нафтобази, тож зберігати пальне в їх резервуахах стало небезпечно, а від весни 2022 року оператори АЗС або працюють “з коліс”, або зберігають паливо за кордоном. З оглядом на це в законі прописана можливість зберігати резерви палива за кордоном під час війни та протягом шести місяців після скасування воєнного стану. 

Загалом варто зазначити, що створення в Україні резерву пального є правильним рішенням, в першу чергу з точки зору енергетичної безпеки держави та її європейської інтеграції. Однак в українських реаліях імплементація цієї норми може посилити ризики монополізації ринку, витіснення з нього дрібних гравців, а також створить передумови для нових схем у тіньовому сегменті паливного ринку. До того ж фінансування запасів пального самими учасниками ринку та необхідність заморозити частину обігових коштів призведе до зростання ціни на пальне. 

Ризики монополізації ринку та зростання ціни на пальне

Засновник групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін говорить, що до повномасштабної війни на ринку пального була олігополія, котра дозволяла найбільшим гравцям двічі в році підіймати ціни та непогано на цьому заробляти.

“Раніше на ринку була олігопольна змова. Найбільшими гравцями були Коростенська нафтобаза, де концентрувалося пальне з Білорусі, Медведчук та Коломойський. На фоні новина, що Мозирський НПЗ зупинив роботу, Кременчуцький НПЗ зупинив роботу або Росія припинила поставки пального ціни на паливо в гурті підіймалися на 1-2 гривні. Таке відбувалося регулярно двічі на рік і на цих двох подіях гуртовий ринок, власне і жив.Зараз так накрутити ціни на фоні новин неможливо, бо є купа дрібних імпортерів”, - говорить Льоушкін. 

За його словами, вимога зберігати резервні запаси палива знищить більшість дрібних імпортерів. Тому коли закон почне діяти в повній мірі є великі ризики повернення олігополії на паливний ринок а з нею і розкачування ринку новинами та накручування цін на пальне.

“Зараз є купа дрібних імпортерів у яких від 2 до 10 бензовозів і які не мають можливості морозити оборотні кошти. В мене наприклад місячний оборот мільйон доларів, це означає що мені для тієї самої роботи потрібно буде два мільнони доларів один з яких я мусітиму заморозити. У багатьох дрібних імпортерів таких грошей немає, тому закон вб’є 500 з 637 дрібних імпортерів. Сам закон, наскільки я розумію, має вступити в дію з січня 2024 року, а до 2025 року всі мусітимуть виконати його умови. Тож я думаю у 2025 році на ринок повернеться олігополія”, - говорить Льоушкін.

Він зазначає, що деякі дрібні імпортери можуть спробувати кооперуватись та укрупнятися. Однак всі ці гравці, які раніше були конкурентами, мусітимуть уживатися разом та взаємодіяти між собою. До того ж вимога заморожувати частину обігового капіталу призведе до необхідності перегляду маржинальності та збільшенню торгових націнок, що також спичинить зростання цін.

Засновник системи торгівлі скрапленим газом "Sintonec LPG" Михайло Шубан каже, що проблемою може стати й небажання власників нафтобаг чи газонасосних станцій приймати до себе резерв невеликих імпортерів.

“Є питання, щодо того, чи немає тут ризику антиконкурентних дій зі сторони власників складів зберігання (в даному випадку це ГНС, для скрапленого газу) щодо дрібних імпортерів і бажання чи небажання приймати їх об'єми до себе на склад. Адже на ринку присутня жорстка конкуренція, яка наразі супроводжується ціновими методами, а тепер може з'явитися додатковий фактор конкуренції”, - говорить Шубан.

Він зазначає, що зберігання ресурсу є доволі дорогим. Так, середньоринкова вартість зберігання тонни автогазу в Україні коштує до 700 гривень за декаду, що співвідносно 40 копійкам на літрі цього палива. А зберігання тонни скрапленого газу протягом 90 днів в Україні додасть до ціни пального 3,6 грн/л.

“Ще одним фактором може стати ризик втратити пальне через російські обстріли. Так, в законі прописано, що на час воєнного стану резерви можна зберігати і не в Україні. Але далеко не всі власники компаній-імпортерів зможуть поїхати за кордон щоб домовитись про послугу зберігання в тій же Польщі. Людей призовного віку можуть просто не випустити з країни. Таким чином додаткова вартість зберігання разом з вартістю додаткових ризиків втрат ресурсу ляже в його собівартість і як наслідок кінцевий споживач буде вимушений заплатити за це”, - говорить Шубан.

Ризики появи схем

Аналітик профільного видання “НафтоРинок” Олександр Сіренко вважає, що законодавчі норми щодо зберігання резервного запасу палива були розроблені під великих гравців ринку.

“Головне питання навіщо це все під час війни. Там головна теза, що закон приймають щоб не повторилася паливна криза. Але, я вважаю, що паливну кризу ми пройшли більш-менш нормально. Імпорту майже не було і ми були змушені споживати наявні запаси палива, був ажіотаж, але ринок працював”, - каже Сіренко.

Він зазначає, що в українських реаліях є достатньо високі ризики схем пов’язаних зі зберіганням пального. 

“Наскільки я розумію, ті хто не матиме своїх потужностей для зберігання або той хто не має своїх АЗС та працює через орендовані буде змушений купувати можливість зберігати частину свого ресурсу щоб залишатися учасником ринку. Я тут бачу ризики торгівлі неіснуючими обсягами. У нас воскреснуть старі іржаві давно не працюючі нафтобази - раптом виявиться, що там зберагаються тисячі тонн пального. Також до цих схем можуть долучитися працюючі нафтобази”, - говорить Сіренко.

Шубан також зазначає, що торгівля резервами доволі органічно впишеться в існуючі схеми на ринку пального.

“Зараз в тіньовому сегменті ринку все відбувається приблизно наступним чином: заїхав ресурс, котрий продався реальному споживачеві за кеш, а документи на цей ресурс виписують на інших фіктивних споживачів у яких пропан-бутанова установка(торгівля документами на вже продане пальне є доволі поширеною в схемах з податковими скрутками, - Delo.ua). Зараз же з’явиться новий варіант, пальне заїде, його продадуть за кеш, за документами це паливо поїде кудись на зберігання, а потім його знову ж таки спалять фіктивні споживачі”, - каже Шубан.

Загалом боротися з такими схемами мала б Електронна система репортингу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, створення якої передбачено законом, держателем якої буде Міненерго. Разом з цим Сіренко зазначає, що аналог такої системи моніторингу пального в Україні вже діє кілька років і його розпорядником є Державна податкова служба України.

“Система вже працює під егідою ДПСУ з відомим лише податківцям ефектом. 

Весь ринок встановив витратоміри та рівнеміри. По суті це сигнали з резервуарів, що передаються в єдиний моніторинговий центр. Систему зробили для боротьби з суррогатним пальним(“бодягою”), хоча як ми знаємо, “бодяга” на ринку досі присутня, а інформація про залишки та запаси пального нікому невідома, хоча в США таку інформацію щотижня публікують”, - каже Сіренко.

Він зазначає, що створення нової системи моніторингу, котра дублюватиме вже існуючу обійдеться в чималі гроші. І ці гроші або будуть взяті з державного бюджету, або ж від бізнесу, що в кінцевому результаті збільшить вартість палива на обсяг цих інвестицій.

Експерт зазначає, що вимога зберігання запасів пального гравцями ринку дійсно може відсіяти частину дрібних гравців, однак Сіренко не вважає що це буде мати однозначно негативні наслідки.

“Дрібні імпортери, вчорашні власники кількох бензовозів зазвичай не роблять на ринку сильної погоди, але якщо їх багато їх вплив на ринок суттєвий. Такі гравці також є некерованими, саме вони повезли в Україну ресурс російського походження, тому тут також грає роль фактор безпеки”, - зазначає Сіренко.