Вижити в умовах аварійних відключень електроенергії. Лайфхаки від українського бізнесу

Після того як 10 жовтня росіяни почали обстрілювати об'єкти енергетичної інфраструктури по всій країні почалися відключення електроенергії. Вже місяць як українці живуть в умовах віялових відключень та змушені адаптуватися до багатогодинних відключень світла. Хоча Уряд намагається мінімізувати шкоду від терористичних атак агресора полегшивши закупівлю енергообладнання, а західні союзники надсилають нам допомогу у вигляді новітніх систем ППО та генераторів, росіяни продовжують ціленаправлено бити по нашій енергосистемі внаслідок чого значна частина країни продовжує жити в умовах віялових відключень. 

В той час як населення адаптується до довгих відключень електроенергії закуповуючи свічки обігрівачі та пауербанки бізнес також сильно постраждав від віялових відключень та намагається вижити в нових умовах.

Найбільшої шкоди віялові відключення виробництву яке залежить від безперебійного постачання електроенергії. Наприклад хлібопекарня при відключенні зазнає втрат у вигляді зіпсованої продукції, а у продуктовому магазині де кілька годин не працювали холодильники, можуть зіпсуватися певні види продуктів, такі як м'ясо та риба. І вживання таких продуктів може завдати серйозної шкоди для здоров'я людини. 

Найбільш очевидним рішенням для адаптації до нових умов є купівля генератора. Хоча  попит на промислові генератори призвів до того, що ціни на них зросли вдвічі, а покупцям потрібно чекати їх кілька місяців. Та і не для кожного бізнесу буде рентабельним використання електроенергії від генератора, бо електроенергія від нього є в 5-6 разів дорожчою ніж тарифи для бізнесу. Також далеко не все обладнання можна запустити від електроенергії на генераторі.

Хлібзаводи стараються не відключати, але і вони не застраховані від знеструмлення

Голова Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дудченко каже, що виробників хліба як соціально важливої продукції стараються не відключати від електроенергії.

"Ми тримаємо зв'язок з міністерством та міністерством енергетики, там є люди, котрі відповідають за наш напрямок. Тому влада старається максимально забезпечити нас електроенергією, щоб ми могли цілодобово працювати", - каже Дудченко.

За його словами, великі хлібзаводи під'єднані до кількох ліній електропередач, тому якщо одну вимикають, то хлібзаводи домовляються з енергетиками щоб залишити струм хоча б на одній лінії. Однак навіть це не рятує підприємства від відключень - коли 31 жовтня Київ обстрілювали росіяни, без світла зостались декілька пекарень.

"В цілому підприємства вишукують можливості придбати генератори. Але це на випадок аварії. На генераторах працювати досить важко, і навіть не вся електроніка запускається на генераторах", - каже голова ВАП.

Він зазначає, що кожне відключення це серйозне порушення технології виробництва, в тому випадку якщо відключення все ж трапилось є ризики псування продукції та виводу з ладу дорогого обладнання.

"У нас одне з підприємств через вимкнення світла отримало 10 тонн бракованої продукції. Це прямі збитки для підприємства, не рахуючи того, що і торгівля не доотримала цей хліб. Навіть коротке замикання призводить до зупинки печі, в тому випадку хліб треба з тої печі виймати в ручному режимі, інакше він може вигоріти. Не кажучи вже про те що перепади напруги шкодять навіть побутовій техніці не кажучи вже про промислову. Наприклад на одному підприємстві не запустилася лінія, бо електроніка "зловила помилку"", - кажу Дудченко.

Рітейл забезпечує магазини генераторами та економить електроенергію

Заступниця виконавчого директора операційної діяльності мережі VARUS Світлана Карпенко зазначає, що їх компанія почала кампанію з економії електроенергії ще у 2020 році. Це дозволило зекономити 14-20% електроенергії та допомогло дещо підготуватися до нинішньої ситуації.

А після атак на критичну інфраструктуру в жовтні мережа супермаркетів впровадила додаткові заходи енергозбереження, котрі дозволили зекономити ще 5% електроенергії: вимкнули вивіски, відеостіни та телевізори у при касових зонах, приблизно наполовину зменшили освітлення у торговельних залах,  вимкнули холодильники з напоями(тільки тими, які не потребують спеціального температурного режиму зберігання, а найбільш проблемних регіонах перевели цехи на роботу в нічні зміни.

Найбільш критична ситуація з відключеннями наразі у Київському регіоні, також складною залишається ситуація в Дніпропетровській області, особливо у Кривому Розі, та Запоріжжі. Частина супермаркетів мережі забезпечена генераторами — як стаціонарними, так і мобільними. Їх компанія переміщує між магазинами в залежності від навантаження на конкретний супермаркет. Таким чином, частина  мережі продовжує роботу, якщо немає електроенергії.

Також VARUS закуповує нові генератори, щоб забезпечити роботу більшої кількості супермаркетів. Однак це чималі витрати оскільки промисловий генератор коштує досить дорого, а через великий попит клієнти чекають їх від одного до трьох місяців.

Що стосується магазинів де генераторів немає, на випадок аварійного відключення у персоналу є чіткий план поводження з продуктами що повинні зберігатися за певної температури. В першу чергу всі холодильники, які не мають дверей, закриваються спеціальними шторами, а також перевіряється щільність закриття морозильних камер. Камера здатна зберігати продукцію в належній температурі від 4 до 12 годин. При цьому у VARUS відстежують температуру цих камер та тримають зв'язок з енергетиками і якщо є розуміння, що відключення триватиме довго, викликають рефрижератори.

Однак не всі продукти можливо врятувати таким способом. Наприклад, якщо під час підготовки тіста для хлібобулочної продукції вимкнули електроенергію — зупиняється процес бродіння, то переривається технологічний цикл. Тоді продукцію доводиться утилізувати. 

Ресторани, АЗС та медичні центри купують генератори, щоб зберегти клієнтів

Президент Української ресторанної асоціації, ресторатор Сергій Трахачев зазначає, єдиного рецепта виживання в умовах відключень для усіх ресторанів не існує, оскільки цей бізнес є дуже різноманітним, хоча сама проблема так чи інакше зачепила усіх.

"Звісно, якщо відвідувачів не було до 10 жовтня, то бізнес зачиняють, але якщо в до мене приходять люди та проблема в тому, що вимкнули світло я шукаю вихід. Загального для індустрії рішення нема - у всіх різні кухні та різні підходи до приготування. Можна скоротити або змінити меню, якщо є вугільний гриль, то велику частину страв можна перевести на нього. Основне питання тут чи є відвідувачі", - каже Трахачев.

Трахачев також розказує, що в умовах відключення електроенергії ресторани намагаються мінімізувати використання продуктів, що швидко псуються, а дехто навпаки робить ставку на напівфабрикати.

За його словами, що при відключеннях електроенергії ті ресторатори у яких світло є зіткнулися з дещо іншою проблемою - люди приходять до них зі своїми ноутбуками, щоб попрацювати. І це звісно викликає дилему, оскільки виторг від таких відвідувачів у ресторану невеликий, а якщо вигнати їх можна спровокувати хвилю масового обурення. Хоча такі випадки далеко не масові - зазвичай якщо нема світла в районі, то у ресторані також нема світла.

Засновник групи "Прайм" Дмитро Льоушкін зазначає, що після того, як в країні почалися проблеми з відключенням, його компанія почала закуповувати генератори для своїх АЗС.

"Генератори подорожчали у два рази. Ми закуповуємо їх в Турції оскільки в Україні їх зараз купити майже нереально, всі що були вже розкупили. Взагалі ми хочемо поставити по генератору на кожну нашу заправку, хоча б невеликі, щоб підтримувати колонку та касу, оскільки ставити великі генератори що живитимуть усю АЗС дорого", - каже Льоушкін.

За його словами, наразі тільки частина мережі АЗС "Прайм" забезпечена генераторами, їх встановлювали в проблемних місцях де проблеми з електроенергією були регулярні. 

"Самій проблемі лише місяць і раніше такого ніколи не було. У нас через війну зараз три офіси. Один звичайний, інший в бомбосховищі, а є ще третій, де в нас є запас пального, генератор та Starlink. Збитків у нас від відключень не так багато, хоча ми і втрачаємо відсоток продажів, однак ситуація у нас не така погана як у виробництва, де внаслідок відключень може вийти з ладу дороге обладнання", - каже Льоушкін.

Операційний директор багатопрофільного медичного центру "Лелека" Вадим Зукін розповів, що після початку аварійних відключень їм прийшлося зменшити кількість медперсоналу, палат та кабінетів, однак через те, що відділення обладнані генераторами та джерелами безперебійного живлення(ДБЖ) медцентр продовжує працювати і навіть відкрив два нових відділення у Львові.

На холодильниках, де зберігають ліки є ДБЖ, що забезпечують їх роботу та датчики, які дають зрозуміти, що ліки зіпсовано. Крім цього генератори та ДБЖ дають можливість забезпечити навіть проведення операції в умовах аварійного відключення електроенергії. Хоча електроенергія від бензинового генератора коштує дорожче в 5-6 разів.