Що трапилось

Міністерство фінансів внесло зміни до розпису державного бюджету й перенесло частину видатків із вересня, жовтня та листопада на грудень. За словами голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої, Мінфін переніс фінансування капітальних видатків. Лише у вересні на грудень відклали 39 млрд грн різних видатків. Мова йде в першу чергу про будівництво й реконструкцію лікарень, спорудження укриттів у лікарнях і школах, захисту енергетики та будівництва соціального житла тощо. Втім в коментарі Dilo депутатка зазначила, що це торкнеться й інших бюджетних видатків, зокрема перенесено фінансування грантів для бізнесу. Водночас через специфіку бюджетного процесу, для певних проєктів перенесення видатків на грудень означатиме їх скасування.

"Коли ми говоримо про капітальні видатки, ми розуміємо, що віддалення їх на грудень — це те, що в цьому році вони взагалі не будуть профінансовані, тому що це просто неможливо зробити", — пояснила Підласа.

Як наслідок бізнес вже почав заявляти про зупинку фінансування. Так 17 вересня, про припинення робіт заявила дорожньо-інфраструктурна група Autostrada. 

"Сьогодні держава в один день, без попереджень, будь-якого обговорення і діалогу, зупинила фінансування всіх капітальних видатків", — написав на Facebook власник компанії Максим Шкіль. 

За його словами, це прямо б'є по здатності підприємств виплачувати зарплати, обслуговувати кредити й розраховуватися з постачальниками. У Києві Autostrada будує метро на Виноградар, працює на Харківському шосе та ремонтує розв'язку біля станції "Чернігівська". Коштів також могли недоотримати й інші компанії, проєкти яких також були зупинені, хоча публічних заяв від них поки не було. Тож Autostrada є не обов'язково першим випадком, а поки єдиним оприлюдненим.

Причин для такого кроку Мінфіну парламентарі називають дві. По-перше мова йде про провал голосування за низку важливих законопроєктів, які парламент довго не міг проголосувати, але які були умовою надання україни фінансової допомоги від партнерів. Зокрема мова йде про суперечливий закон, який передбачав сказування пільг на посилки вартістю до 150 євро. 

"Це не сюрприз, це не новина, до цього все йшло, і відкритим текстом говорили і урядовці, і новий прем'єр-міністр", — каже заступниця голови комітету з питань фінансів Ольга Василевська-Смаглюк.

Вона зауважує, що уряд і Мінфін неодноразово попереджали Раду: якщо парламент не проголосує за закони, необхідні для отримання міжнародної фінансової допомоги, коштів у бюджеті не буде. Ці надходження вже були закладені й розписані в бюджеті, але парламент зволікав.

Другою причиною є російські удари по українських по портах, складах та підприємствах, які активізувались влітку. За словами Підласої, за вісім місяців недовиконання доходів становить 33 млрд грн, із яких 15,6 млрд грн держава недоотримала лише в серпні. 

Про наближення проблеми було відомо заздалегідь. 10 вересня міністр фінансів Сергій Марченко попередив парламентарів, що через дефіцит ліквідності уряд урізає витрати. Мінфін підготував план на випадок обмеженої ліквідності: перенесення другорядних видатків на грудень, безумовний пріоритет сектору безпеки й оборони та заморожування всіх будівельних програм, включно з місцевими бюджетами й соціальними об'єктами. Крайній сценарій, який Марченко тоді не виключив, — монетарне фінансування бюджету, тобто друк гривні, з ризиком інфляції та тиску на курс.

Які можливі наслідки і як довго це триватиме

Порівняння з американським шатдауном, яке вже пішло в обіг, директор "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин вважає некоректним. Шатдаун — це перевищення порога запозичень, а в Україні йдеться про фізичну нестачу коштів на єдиному казначейському рахунку. Втім він зазначає, що держава перейшла межу і грошей в бюджеті просто немає.

"Це серйозна нестача коштів. Якщо макрофінансова допомога від наших партнерів не надійде вчасно, у Мінфіну буде альтернатива: або фінансувати заробітні плати, або капітальні видатки. Він фінансуватиме заробітні плати", — зазначає експерт. 

Він зауважує, що якщо грошей все одно не вистачатиме, держава може зосередитися на фінансуванні захищених статей бюджету. До таких статей, які фінансуються за будь-яких умов, належать спеціальні видатки, заробітні плати й державний борг. Соціальні виплати, за словами Пендзина, до захищених не належать — попри наголос уряду на їх безперебійності.

Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій оцінює ситуацію інакше. На його думку, про неспроможність держави поки не йдеться: уряд демонстративно показує, що ситуація гірша, ніж її бачать депутати, аби змусити Раду виконати законодавчі зобов'язання під міжнародну допомогу. Щодо ієрархії ризику обидва експерти сходяться: першими страждають необоронні капітальні видатки, які найпростіше скоротити. Наступними під удар, попри статус недоторканних, можуть потрапити також оборонні закупівлі як найбільша стаття бюджету.

Зупинка держзамовлень запускає зворотний ефект для самого бюджету. Василевська-Смаглюк звертає увагу на кумулятивний удар: підприємства, що працюють за державними контрактами, отримують менше роботи, скорочують чи звільняють працівників. Тож держава недоотримує як податки від самого бізнесу, так і ПДФО з зарплат його працівників. Тобто економія на капітальних видатках частково повертається дірою в доходах.

Горизонт проблеми не обмежується груднем. Підласа не виключає, що ситуація перетече на січень–лютий 2027 року, і ставить це в пряму залежність від парламенту. Ту саму умову називає й Пендзин, котрий каже, що тривалість дефіциту залежатиме від того, чи вчасно надійде макрофінансова допомога від партнерів. Тобто йдеться не про тимчасовий касовий розрив, що закриється з новим бюджетним роком, а про сценарій, здатний відтворюватися, доки Рада не ухвалить закони під зовнішнє фінансування.