Сталевий коридор працює. Чи зможе українська металургія наростити виробництво у 2024 році

Після початку повномасштабної війни українська металургія, котра раніше була головним експортером та драйвером української економіки зіштовхнулась з цілим комплексом проблем. Внаслідок руйнування маріупольских заводів ММК ім. Ілліча та "Азовсталі" у 2022 році Україна втратила 40% виплавки сталі. А морська блокада суттєво обмежила збут гірничих та металургійних підприємств, змусивши компанії переорієнтуватись на поставки металу та руди залізницею. Тому "металургійний морський коридор" був головною темою металургійних лобістів від початку повномасштабної війни.

Морську блокаду український метал прорвав уже на початку вересня. Проте виплавка сталі на працюючих металургійних підприємствах за минулий рік склала 6,2 млн тонн, що відповідає показнику 2022 року з урахуванням двох місяців роботи "Азовсталі" та ММК ім. Ілліча (без урахування маріупольских підприємств виплавка сталі у 2023 році зросла на 26,9%). При цьому підприємства, які залишилися на неокупованих територіях,  можуть виробляти близько 11 млн тонн сталі на рік. Тож торік українська металургія спрацювала лише на половину і відкриття моря мало б дати галузі можливість суттєво наростити виробництво, що принесе до українського бюджету додаткові податки.

Хто залишився плавити сталь

Після початку повномасштабної війни та втрати маріупольских металургійних комбінатів, на неокупованих територіях України залишилися працювати чотири великі металургійні комбінати:  "Каметсталь", "Арселор Міттал Кривий Ріг", та "Інтерпайп-сталь" на Дніпропетровщині, та "Запоріжсталь".

"Запоріжсталь" та "Каметсталь" входять до складу металургійної групи Рината Ахметова  "Метінвест". Іншим акціонером групи є компанія "Смарт Холдинг", що раніше належала Вадиму Новінському. Проте на початку 2023 року активи "Смарт Холдинга" були передані в управління кіпрському трасту.

Основною продукцією "Запоріжсталі" є рулонний прокат, а також різні металовироби. А "Каметсталь" виробляє заготовки й сортовий прокат, включаючи арматуру, катанку та профілі. Загалом, у 2023 році "Метінвест" скоротив виплавку сталі порівняно з 2022 роком на 31% до 2,025 млн тонн. 

"Інтерпайп-сталь", яка є частиною холдингу Віктора Пінчука "Інтерпайп" та постачає метал заводам холдингу, що виробляють труби та залізничні колеса. Дані про виробництво компанії за минулий рік ще не публікувались, але за три квартали 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року компанії вдалося наростити виробництво сталі на 14,5% до 530 тис. тонн. 

"Арселор Міттал Кривий Ріг", який є частиною глобальної металургійної компанії ArcelorMittal, за 2023 рік скоротив виробництво сталі на 18,5% до 1 млн тонн. Найбільший меткомбінат країни орієнтований на виробництво катанки та арматури, що використовуються у будівництві.

Показники роботи галузі у січні цього року демонструють значне зростання відносно січня 2023. Виробництво чавуну зросло на 44% до 555 тисяч тонн, сталі на 91% до 544 тис. тонн, а прокату на 75,9% до 453 тис. тонн. Проте варто зауважити, що таке зростання багато в чому зумовлено саме низькою базою минулого року, оскільки взимку енергетична інфраструктура України зазнала масованих атак з боку росіян, в енергосистемі був дефіцит, а підприємства і населення були змушені жити та працювати в умовах регулярних відключень електроенергії.

Заводи працюють зі зниженою потужністю

Від початку повномасштабної війни українські підприємства працюють з частковим завантаженням. За оцінкою старшого аналітика Dragon Capital Дениса Сакви наразі українські підприємства які залишились працювати мають можливість виплавляти 11-12 млн тонн сталі на рік. Тож минулорічний показник виплавки сталі в Україні у 6,3 млн тонн становить трохи більше за половину цих потужностей.

Як головні причини того, що заводи працюють зі зниженим усі компанії вказують на фактори безпеки, проблеми з кадрами, електропостачання, а також логістичні й економічні чинники. Хоча підприємства нерідко зіштовхуються зі специфічними проблемами. Зокрема "Арселор Міттал Кривий Ріг" мусів зупиняти виробництво після того, як була зруйнована Каховська дамба, з якої підприємство брало воду для охолодження обладнання. 

Наразі сталеливарні цехи "Арселора" працюють з завантаженням 25% від повної потужності, тобто одною доменною піччю з чотирьох. З другого кварталу цього року компанія планує запустити ще одну доменну піч та збільшити цей показник до 50%. Інші ж підприємства працюють з досить високою завантаженістю, тож потенціал до нарощування виробництва у них невисокий.

Експерт вважає, що у збільшення виплавки сталі підприємствами "Метінвеста" вимагатиме додаткових поставок коксівного вугілля. Наразі компанія працює на обсягах, які видобуває "Покровськвугілля" на Донеччині. Тож якщо "Метінвест" захоче дозавантажити виробничі потужності потрібно буде збільшувати обсяги видобутку вугілля, або ж імпортувати його. Як альтернативу компанія може розглядати експорт залізної руди.

За словами Сакви, після відкриття морського коридору Україна суттєво наростила експорт залізної руди. Так у 4 кварталі 2023 року порівняно з 3 кварталом 2023 року експорт руди зріс на 30%. Експерт прогнозує, що у 1 кварталі 2024 року цей показник відносно попереднього кварталу також зросте на 30%. 

Головним імпортером української залізної руди є Китай. Аналітики прогнозують зниження попиту на сталь у Китаї у 2024 році, що є наслідком сповільнення економіки цієї країни та скорочення будівництва. Цей тренд вже позначився на цінах руди, розвернувши цінове раллі, яке тривало чотири місяці. Хоча ціна в 113 доларів за тонну поки ще досить цікава для постачальників.

Європа залишається головним ринком збуту українського металу

Крім відновлення виробництва сталі минулий рік позначився збільшенням внутрішнього ринку металопродукції одночасно зі скороченням експорту. Ємність ринку металопродукції у 2023 році склала 3,5 млн тонн, що більш ніж у два рази перевищує показник 2022 року. Разом з цим зросла і частка відвантажень продукції на внутрішній ринок українських металургів: у 2023 році цей показник склав 44,4% проти 13,3% у 2022 році.

Головним фактором, який вплинув на відновлення українського ринку металопродукції торік збільшення попиту на метал через зростання виробництва на оборонних підприємствах. Варто відзначити активні роботи з відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів взимку 2022-2023, а також будівництво об’єктів для захисту цієї інфраструктури влітку 2023. За словами учасників ринку це стало одним з головних драйверів для ринку металопрокату торік.

Частка імпорту на внутрішньому ринку металопродукції торік склала майже 32%, а у січні 2024 року 24%. Загалом в структурі імпорту продовжує домінувати плаский прокат виробництво якого Україна втратила разом з маріупольскими заводами у 2022 році.

Житлове будівництво в Україні досі перебуває в стагнації, а приватні інвестпроекти під час повномасштабної війни теж є малоймовірними. Тож споживання сталі на внутрішньому ринку може бути простимульоване головним чином за рахунок державних замовлень.

Відкриття морських портів восени 2023 року дозволило українським металургам повернутися на старі ринки Близького сходу та здешевити логістику поставок до ЄС. Європейський ринок залишається основним для українських металургів. Минулого року туди було поставлено до 80% усієї української металопродукції. 

У минулі роки цей ринок перебував у затяжній стагнації через спад в таких металомістких секторах, як будівництво та машинобудування. Проте асоціація Euroferr у звіті щодо перспектив ринку сталі на 2024-2025 роки прогнозує зростання споживання сталі в ЄС на 5,6%. Хоча споживання сталі європейською економікою буде відновлюватися нижчими темпами ніж очікувалося раніше, пожвавлення може стати додатковим стимулом для українських металургів наростити поставки. Проте перспективи українського експорту залежатимуть від того, чи продовжиться пільговий митний режим з ЄС, який добігає до кінця влітку 2024 року. Попередньо Єврокомісія пропонує продовжити цей режим до червня 2025 року.

Таким чином від початку року металургія отримує доволі непогані стартові умови, за яких є можливим нарощування виробництва сталі у 2024 році. В тому разі, якщо "Арселор" зможе запустити другу доменну піч, можна очікувати додатково 1 млн сталі на рік. Певний потенціал до зростання залишається також у "Метінвеста" та "Інтерпайпа". Таким чином за оцінкою експертів у 2024 році українські металурги виплавлять від 7 до 8 млн тонн сталі.

Перспективи зростання європейського ринку, а також морський коридор дозволять здешевити логістику та диверсифікувати збут української металопродукції, що дасть поштовх до експорту української металопродукції. Тож металургія цього року має усі шанси повернутись до ритмічної роботи з високим завантаженням підприємств. Звісно з оглядом на війну та ризики які вона несе.