Україна може вийти на виробництво десятків тисяч наземних роботів на рік, але ринок стримують кілька факторів

Про це в коментарі Delo.ua повідомили в Українській Раді зброярів.

• Ринок зростає, але не лише через податкові пільги
• Що стримує виробництво НРК
• Чи здатна Україна виробляти десятки тисяч наземних роботів на рік
• НРК стали частиною фронтової логістики, але бойові платформи ще мають довести ефективність

Скасування ПДВ для постачання наземних роботизованих комплексів, за оцінкою Ради, має прямий економічний ефект для держави, але його не варто трактувати як автоматичне зниження собівартості виробництва на 20%.

Як пояснюють в організації, якщо умовний комплекс коштує 1 млн грн без ПДВ, то з податком його фінальна ціна для державного замовника становила б 1,2 млн грн. Після звільнення від ПДВ бюджет фактично не сплачує додаткові 200 тис. грн на одиницю. Тобто економія для держави може становити до 20% від ціни без ПДВ, або близько 16,7% від фінальної ціни, яка була б із ПДВ.

Водночас для виробника ефект є складнішим. Собівартість НРК формується з електроніки, механіки, акумуляторів, засобів зв’язку, сенсорів, корпусів, оплати праці, R&D, тестування та сервісу. Тому податкова пільга не здешевлює автоматично кожен елемент виробництва, але знімає податкове навантаження з фінальної поставки, покращує економіку контракту та зменшує фінансовий тиск на державного замовника.

Серед найбільших публічно відомих виробників НРК в Україні можна назвати Tencore, Ratel Robotics, Roboneers, DevDroid і Frontline Robotics. Водночас відкритого офіційного рейтингу виробників за кількістю поставлених комплексів або сумою контрактів наразі немає.

Один із найбільш конкретних прикладів — Tencore, яка виробляє НРК TerMIT. У 2025 році компанія передала військовим понад 2000 НРК. У червні 2026 року німецька компанія Quantum Systems повідомила, що українська Tencore має понад 3000 платформ у бойових умовах, а її виробнича спроможність перевищує 300 одиниць на місяць.

Ще один помітний виробник — Ratel Robotics. Компанія розвиває наземні платформи для логістики, евакуації, мінування, запуску дронів та інших фронтових задач. За даними Business Insider, у Ratel Robotics працює близько 350 людей, а компанія здатна виробляти сотні НРК на місяць.

Ринок зростає, але не лише через податкові пільги

У 2026 році ринок НРК демонструє суттєве зростання і за обсягами виробництва, і за кількістю контрактів, зазначають у Раді зброярів. Однак це зростання не можна пояснювати лише скасуванням ПДВ.

Головним фактором залишається фронтова потреба та рішення держави масштабувати закупівлі. Міноборони планує у першому півріччі 2026 року законтрактувати 25 тис. НРК — удвічі більше, ніж за весь 2025 рік. Також уже було укладено 19 контрактів із виробниками на 11 млрд грн.

"Скасування ПДВ у цьому процесі є важливим прискорювачем. Воно не створило попит саме по собі, але покращило економіку закупівель, знизило фінальну ціну для держави та дало виробникам кращі умови для планування серійного виробництва", — зазначили в Українській Раді зброярів.

Що стримує виробництво НРК

Серед ключових бар’єрів для масштабування галузі в Раді називають критичні комплектуючі, фінансування, оборотний капітал і кадри.

НРК залежать від електроніки, акумуляторів, двигунів, сенсорів, засобів зв’язку, контролерів та інших компонентів. Якщо один із таких елементів затримується на імпорті або дорожчає, це може вплинути на всю партію.

Окремим питанням залишаються митне оформлення та практичне застосування пільг. Для виробників важливо, щоб правила були чіткими й однаково працювали на практиці, адже навіть кілька днів затримки можуть зрушити графік поставки, особливо у серійному виробництві.

Крім того, ринку потрібні інженери, електронщики, механіки, оператори тестування, фахівці з виробничого контролю, сервісу та ремонту. Саме люди часто визначають, чи може компанія перейти від десятків виробів до сотень і тисяч.

"Виробничі потужності теж важливі, але в багатьох випадках їх можна розширити швидше, ніж вирішити проблему компонентів, грошей і кадрів", — пояснили в Раді.

Чи здатна Україна виробляти десятки тисяч наземних роботів на рік

Українська індустрія НРК уже рухається до масштабу десятків тисяч одиниць на рік, вважають в Українській Раді зброярів. Сам факт плану держави законтрактувати 25 тис. комплексів у першому півріччі 2026 року свідчить, що попит вимірюється вже не сотнями, а десятками тисяч систем.

Водночас у Раді наголошують: не кожна компанія, яка має прототип або малу партію, може одразу виробляти тисячі одиниць. Для такого масштабу потрібні довші контракти, стабільне фінансування, доступ до компонентів, швидка кодифікація та сервісна інфраструктура.

Точну кількість компаній, які вже працюють у форматі серійного виробництва, в Раді не називають. Там пояснюють, що поняття "серійне виробництво" може означати різні масштаби — від десятків до сотень або тисяч одиниць на місяць.

Тому важливо розділяти компанії з прототипами, виробників малих партій і тих гравців, які вже мають повторюваний виробничий процес, контракти, постачання, сервіс і здатність масштабувати партії.

У Раді зброярів вважають план контрактування 25 тис. НРК у першому півріччі 2026 року амбітним, але реалістичним — якщо йдеться саме про укладання контрактів і запуск масштабного виробничого циклу.

Реалізація програми можлива за умови, що замовлення будуть розподілені між кількома виробниками, буде достатнє фінансування, доступ до компонентів, швидке приймання, зрозуміла кодифікація та реалістичний графік поставок.

Водночас у Раді підкреслюють, що контрактування не означає одномоментну поставку всіх систем. Контракти можуть бути укладені у першому півріччі, а виробництво, тестування, передача у війська та сервіс можуть відбуватися поетапно.

НРК стали частиною фронтової логістики, але бойові платформи ще мають довести ефективність

Наземні роботизовані комплекси вже виконують десятки тисяч реальних логістичних та евакуаційних завдань на фронті. Точну частку фронтової логістики, яку сьогодні закривають НРК, назвати складно, оскільки вона залежить від ділянки фронту, типу підрозділу, інтенсивності бойових дій і доступності самих комплексів.

Однак, за оцінкою Ради зброярів, динаміка очевидна: НРК стали практичним інструментом для підрозділів, особливо там, де підвезення боєприпасів, води, спорядження або евакуація поранених пов’язані з високим ризиком для особового складу. При цьому наземні роботи ще не закривають більшість фронтової логістики по всій лінії. Але на окремих напрямках і в підрозділах вони вже є важливою частиною.

Окремим сегментом залишаються бойові НРК із турелями. Їх масштабування стримують технічна складність, вартість і необхідність довести реальну бойову ефективність.

Як пояснюють у Раді зброярів, логістичний НРК має зрозумілу задачу — доставити вантаж або допомогти з евакуацією. Бойовий комплекс із туреллю є значно складнішою системою. Він має бути надійним, керованим, стійким до умов фронту, безпечним для власних сил і реально корисним у бойовому застосуванні.

Одним із ключових обмежень залишаються технології зв’язку, оскільки для бойових систем критично важлива стабільність управління і передача даних у складному середовищі. 

Вартість таких комплексів вища, вимоги до тестування й приймання жорсткіші, а ефективність має бути підтверджена практикою, а не лише полігонними випробуваннями. Правове регулювання також важливе, але головний бар’єр сьогодні — довіра військових до системи в реальних умовах. 

“Якщо бойовий НРК доводить ефективність, живучість і простоту застосування, він має шанс масштабуватися. Якщо ж ні — він залишиться нішевим рішенням, навіть якщо технологічно виглядає перспективно”, — підсумували в Українській Раді зброярів.

Нагадаємо, TAF Industries купує контроль над виробником наземного робота "Тесля".