- Категорія
- Новини
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Фірташ, Коломойський, Ахметов та співвласник АТБ: хто контролює українські надра

3 482 дійсні спеціальні дозволи на користування українськими надрами мають 2 268 компаній і 78 фізичних осіб. Значна частина спецдозволів сконцентрована в руках корпоративних груп та осіб, які перебувають під санкціями. Наприклад, група Дмитра Фірташа володіє дозволами на видобуток титану, ванадію, скандію та цирконію, тоді як компанії, пов’язані з Ігорем Коломойським, мають спецдозволи на марганцеві руди.
Про це йдеться в дослідженні YouControl.
Зазначається, що більшість компаній-власників таких спецдозволів мають по одному дійсному дозволу, проте є ряд компаній, де їхня кількість сягає кількох сотень або десятків. Наприклад, державні АТ "Укргазвидобування" та ПАТ "Укрнафта" мають найбільшу кількість дозволів: 213 та 89 відповідно.
Приватний сектор представлений такими великими гравцями, як "СКМ", "Смарт-холдинг", "Західнадрасервіс", "Істван" та "АТБ". Водночас у структурі власності 351 компанії зафіксована участь іноземного капіталу з 51 країни світу, серед яких лідирують Кіпр, Нідерланди, Швейцарія та Великобританія.
Значна частина спецдозволів сконцентрована в руках корпоративних груп, що мають впливових ключових осіб або осіб, які перебувають під санкціями. Наприклад, група Дмитра Фірташа володіє дозволами на видобуток титану, ванадію, скандію та цирконію, тоді як компанії, пов’язані з Ігорем Коломойським, мають спецдозволи на марганцеві руди.
Хто контролює українські критичні корисні копалини: перелік компаній
Згідно дослідження, 39 компаній володіють спецдозволами на 16 із 50 критичних корисних копалин. Десять із цих компаній є державними, включно з ТОВ "Демурінський ГЗК", що перейшов у власність держави у 2023 році. До того бенефіціаром компанії був росіянин Михайло Шелков, який знаходиться під санкціями РНБО.
7 державних компаній мають спецдозвіл на користування мінералом германієм, а ТОВ "Демурінський ГЗК" має право на користування рудами одразу кількох критичних мінералів, серед яких ванадій, ніобій, скандій та ін.
Має спецдозвіл на користування 5 з 50 критичних мінеральних ресурсів АТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія". Державний пакет акцій компанії в жовтні 2024 року придбало на аукціоні ТОВ "Цемін Україна", що входить до корпоративної групи "Нексол Холдінг" на чолі з Насібом Хасановим.
Так, ключова особа корпоративної групи "АТБ" Геннадій Буткевич є бенефіціаром:
- ТОВ "Розвиок Побужжя" (графіт);
- ТОВ "Пержанська рудна компанія" (цинк, берилій);
- ТОВ "Титан-апатитова група" (титан);
- ТОВ "ЦФР груп" (цирконій).
Партнером Геннадія Буткевича з менше ніж 10% часткою в статутному капіталі вищезгаданих чотирьох компаній є Віталій Якименко — ключова особа "Групи родини Якименко". Віталій Якименко є батьком народного депутата від "Слуги народу" Павла Якименка. До складу "Групи родини Якименко" входять 3 компанії, що також мають спецдозволи на користування критичними мінералами:
- ТОВ "Кольормет України" (нікель);
- ТОВ "Майн Екстракшн" (хром);
- ТОВ "Таурус інфініті" (тантал).
Право на користування копалинами, що містять титан, ванадій, скандій та цирконій мають 3 компанії з групи підсанкційного бізнесмена Дмитра Фірташа з "Груп ДФ":
- ТОВ "Валки-Ільменіт" (титан, ванадій, скандій, цирконій);
- ТОВ "Межиріченський ГЗК" (титан);
- ТОВ "Мотронівський ГЗК" (цирконій).
Три компанії зі спецдозволом на користування германієм входять до складу корпоративної групи "СКМ" Ріната Ахмєтова.
- ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля";
- ТОВ "Шахта Білозерська";
- ПрАТ "Шахтоуправління Покровське", яке також пов’язане з групою "Смарт-Холдінг" Вадима Новинського, що перебуває під санкціями РНБО.
Групі "Укрдонівест" Віталія Кропачова належить ТОВ "Краснолиманське", що має дозвіл на германій.
ТОВ ВКФ "Велта" (титанові та цирконієві руди) належить до однойменної групи під керівництвом Андрія Бродського. У березні 2025 року до складу групи увійшло ТОВ "Велта Мінералс" (раніше – ТОВ "Декарт Мінералс"), яке також має дозвіл на титанові руди.
Єдина юрособа, що має дозвіл на користування літієвими рудами — ТОВ "Укрлітійвидобування". Бенефіціаром компанії виступає Сергій Табалов. Він є сином екснародного депутата Олександра Табалова.
ТОВ "СПИС Україна", що є частиною групи "Онур" з турецьким капіталом, яка активно працює у дорожньому будівництві в Україні, має дозвіл на графіт і ніобієві руди.
Спецдозвіл на користування копалинами графіту отримало ПРАТ "Заваллівський графітовий комбінат". Майже 79% її акцій належать ТОВ "Графітінвест", 70% якого контролює австралійська Volt Resources Ltd. Решта 20% "Графітінвесту" належить словацькій компанії Могра С.Р.О., якою порівну володіють Михайло та Остап Костюки.
Спеціальний дозвіл на користування марганцевими рудами мають 3 компанії: ТОВ "Неотехінвест", АТ "Марганецький ГЗК" та АТ "Покровський ГЗК". Останні дві входять до так званого феросплавного холдингу, що контролюється Ігорем Коломойським та Віктором Пінчуком ("Істван").
Дозволи на родовища хочуть відібрати у нинішніх власників
Зауважимо, дискусія щодо ідеї залучення США до видобутку українських надр, повернула актуальність декількох важливих тем, які ще до війни зникли з порядку денного.
"Так, для того аби надати дозвіл на надрокористування його треба мати. Але не секрет, що за 30 років всі дозволи на комерційно цікаві родовища вже роздані "поважним" людям. Настільки "поважним", що отримали їх практично безоплатно", - нагадав голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев.
Він наполягає на ревізії всіх родовищ корисних копалин і повернення їх народу. Це питання необхідно вирішувати незалежно від інтересів США або інших партнерів, адже це інтерес народу.
"А вже після його вирішення, родовища можливо і доцільно передати іноземному інвестору з країн-партнерів на взаємовигідних умовах, але точно без пільг із справедливою часткою від вартості добутого і бажано потім переробленого в Україні, що має отримати народ України", - переконаний Гетманцев.
Нагадаємо, 78% українських компаній-надрокористувачів наразі вважають галузь інвестиційно привабливою й лише 4% дотримуються протилежної думки, решта 18% відповісти не змогли, свідчать результати опитування Європейської Бізнес Асоціації.