Новий Трудовий кодекс додасть понад 300 тис. робочих місць - прогноз Мінекономіки

Як пише Delo.ua про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Україн Олексій Соболев під час виступу на форумі "Ринок праці для економіки майбутнього".

Влада наголошує, що потреба в новому Трудовому кодексі пов'язана не лише з тим, що чинне законодавство застаріло. Україна зіштовхнулася з реальними виклики на ринку праці.

За даними Європейської Бізнес Асоціації, 75% українських компаній вже відчувають нестачу персоналу, наголосив Соболев. 

"На підконтрольній території України проживає близько 31 млн людей, працює зараз близько 13 млн. ЄСВ сплачує 10,5 млн людей. Це означає, що формальна зайнятість охоплює значно менше людей ніж потрібно економіці", - заявив міністр.

Також є значні групи людей, які не повністю залучені до ринку праці. Йдеться, зокрема, про майже 1 млн непрацюючих внутрішньо переміщених осіб працездатного віку, які проживають на підконтрольній території.

Близько 2,3 млн людей з інвалідністю залишаються поза ринком праці. Ще близько 800 тис. осіб віком до 60 років отримують пенсію і не працюють, зазначив Соболев. 

Окремо він виділив  жінок і молодь, які стикаються з додатковими бар’єрами при працевлаштуванні.

Що змінить новий Трудовий кодекс для роботодавця 

Нові правила:

• електронний кадровий документообіг - менше витрат часу і ресурсів на кадрові процеси;
• розширений перелік трудових договорів - гнучкий підбір формату роботи під потреби компанії;
• чіткі критерії трудових відносин - менше нечесної конкуренції з "сірим" ринком;
• виплата замість строку попередження - процедура стає чіткою і передбачуваною;
• трудовий арбітраж - позасудовий механізм для колективних трудових спорів;
• гармонізація з правом ЄС (30+ директив) - більша передбачуваність для міжнародних партнерів.

Нові формати роботи:

• безстроковий трудовий договір
• строковий трудовий договір
• сезонна робота
• дистанційна робота
• надомна робота
• учнівський трудовий договір
• агентська робота
• робота з нефіксованим робочим часом
• домашня робота

Очікуваний економічний ефект

За оцінкою Білої книги Інституту Тоні Блера потенційний результат реалізації трудової реформи - це 302 тис. формалізованих або нових офіційних робочих місць. 

Також очікується:

• 43,4 млрд грн чистого фіскального ефекту на рік;
• долучення 86 тис. осіб до ринку праці завдяки реформі батьківської відпустки;
• 5,3 млрд грн щорічної економії завдяки трудовому арбітражу замість судових процесів;
• 4 млн працівників на яких вплине новий підхід до мінімальної заробітної плати;
• 226 млн грн прямих адміністративних заощаджень від електронного документообігу;

Окрім того, оновлення Трудового кодексу дозволить залучити додатково 56 000 формалізованих працівників і 3,4 млрд грн податкових надходжень - завдяки учнівському договору, повідомили в Мінекономіки. 

Детінізація і правова визначеність

Кодекс визначає ознаки трудових відносин. Це допомагає виявляти приховану зайнятість. Люди, які фактично працюють як наймані, мають отримувати трудові гарантії, зазначили в Мінекономіки. 

Інспекція праці фокусується на ризиках порушення трудових прав. 110-210 тис. робочих місць у формальному секторі від оновлення інспекції праці. 9-19 млрд грн потенційних додаткових надходжень щороку.

Чому кодекс потрібен зараз 

Чинний КЗпП ухвалено у 1971 році - він не відповідає повною мірою сучасним формам зайнятості та організації праці, наголосив Соболев.

Чинне правове регулювання створює правову невизначеність для працівників і роботодавців. Новий Кодекс формує основний кодифікований акт у сфері праці та узгоджує норми. Це частина нової політики зайнятості та євроінтеграції України.

10 прикладів застарілих норм:

• "власник або уповноважений ним орган". Застаріла конструкція замість сучасного поняття "роботодавець" - досі присутня в десятках норм;
• відпустка за логікою паперового офісу 1990-х. Жорсткі графіки черговості, письмове повідомлення за 2 тижні - надмірно жорстка логіка для сучасних форматів роботи;
• "переважне право" при скороченні - нашарування різних епох. Поруч із вразливими групами переважним правом досі користуються автори раціоналізаторських пропозицій, члени добровільних пожежних підрозділів та ін;
• сучасні форми роботи без повної правової рамки. Дистанційна, надомна, сезонна, учнівська та з нефіксованим часом потребують чітких правил, а не фрагментарного регулювання;
• норми про переведення без згоди потребують уточнення. Чинне законодавство містить норми, які по-різному регулюють виконання роботи поза первинними умовами договору. Новий Кодекс робить ці правила чіткішими;
• нічна робота жінок "не допускається". Патерналістська норма, яка мислить категоріями "особливого статусу жінки", а не безпекою праці для всіх без винятку; 
• обмеження для батьків - навколо статі, а не батьківства. Відрядження, нічні зміни, надурочні - заборони і дозволи привʼязані до статі, а не до ролі доглядача дитини;
• права батька - похідні, не самостійні. Батько має гарантії переважно "коли виховує дитину без матері" - не як рівноправний доглядач;
• перерви для годування - жорстко регламентовані. Кожні 3 год, мінімум 30 хв, двоє дітей - не менше години. Така сама норма зберігається й у проєкті нового Кодексу відповідно до міжнародних стандартів;
• застаріла конструкція профспілкового погодження звільнення. Складна багатоступенева процедура погодження звільнення з профспілкою, що знижує оперативність кадрових рішень.

 Що зміниться для працівника

Нові правила:

• +4 дні відпустки щороку. Збільшення оплачуваної щорічної відпустки — з 24 до 28 календарних днів;
• відпустка для батька. 2 місяці гарантованої відпустки для догляду за дитиною;
• дистанційна та гнучка робота. Чіткіші правила дистанційної, надомної роботи та гнучкого режиму праці;
• право на офлайн. Право працівника не бути на зв’язку у визначений час відпочинку;
• електронні документи. Трудові договори та кадрові документи можна оформлювати в електронному вигляді;
• захист від тиску та цькування. Мобінг, харасмент і примус до звільнення — пряме порушення закону.

Зауваження до нового Трудового кодексу

Водночас Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував деякі положення нового Трудового кодексу. 

Загалом Лубінець заявив, що підтримує необхідність ухвалення кодексу, однак документ має враховувати міжнародні стандарти, Конституцію України та реальні виклики воєнного часу.

Серед ключових проблемних моментів, які він виділив:

•  відсутність чітких меж щодо мінімальної та максимальної тривалості додаткових відпусток;
•  недостатнє врахування української специфіки воєнного часу, зокрема прав родин осіб зниклих безвісти;
•   проблеми з гарантіями медичних оглядів для працівників бюджетних установ;
•  надто тривалий строк для повторного укладання строкових трудових договорів — до 5 років;
•  ризики автоматичного припинення трудового договору у разі визнання особи недієздатною.

Україна планує додатково залучити на ринок праці щонайменше два мільйони людей до 2030 року.