Uklon, Bolt та Glovo підтримали законопроєкт про оподаткування цифрових платформ

Як пише Delo.ua, про це компанії заявили агентству "Інтерфакс-Україна".

Позиція Uklon та Bolt 

Як зауважив керівник напряму GR компанії Uklon Микола Сорока, ухвалення відповідного законопроєкту забезпечить прозору систему оподаткування, спростить адміністрування та дозволить компаніям працювати у зрозумілому правовому полі, будучи впевненими у повному дотриманні податкових зобов’язань.

В Uklon наголосили, що компанія очікує зростання сектору цифрової економіки, бо створення зрозумілих умов для всіх учасників формуватиме культуру довіри між сервісами, користувачами та державою.

За словами керівниці публічної політики Bolt в Україні та країнах Західно-Центральної Азії Юлії Маліч, компанія підтримує положення цього законопроєкту.

"Важливо, щоб під час його ухвалення депутати зберегли зважений підхід. Запропонований спрощений податковий режим є критично важливим для існування гнучких форм зайнятості в Україні", – підкреслила Маліч.

Вона переконана, що перехідний період для цифрових платформ, зокрема реєстрація з 1 листопада 2026 року та звітування – з початку 2027 року, є достатнім для підготовки і повністю влаштовує компанію.

У Glovo наголошують на технічній реалізації закону

На думку генеральної менеджерки Glovo в Україні Марини Павлюк, для самих платформ законопроєкт створить можливість працювати у прозорому та передбачуваному правовому полі.

"Ми зацікавлені в тому, щоб ці норми запрацювали якнайшвидше, в ідеалі – вже з 2026 року. Кожен місяць зволікання – це втрачені можливості для бюджету країни", – заявила Павлюк.

Вона акцентувала на важливості правильної технічної реалізації закону, бо бізнесу необхідно, аби процес був динамічним і прозорим та не затягнувся на тривалий час.

"Практична реалізація закону залежатиме від своєчасного ухвалення підзаконних актів на рівні Кабінету Міністрів України та Державної податкової служби", – додала Павлюк.

За її словами, наразі головне питання навколо законопроєкту лежить не стільки в юридичній площині, скільки в площині правильного публічного позиціонування, тому спостерігаються маніпуляції та хибні трактування, до прикладу, намагання називати цю ініціативу "податком на OLX".

"Це визначення зовсім не відповідає дійсності й лише створює зайву напругу. Насправді ж законопроєкт пропонує значно ширше та системніше регулювання ринку… Нам потрібно уникнути термінологічної плутанини, щоб суспільство розуміло: це крок до прозорості та захисту прав усіх учасників ринку, а не додаткове навантаження на пересічного користувача ", – вважає представниця Glovo.

Натомість в OLX наголошують на необхідності доопрацювання законопроєкту змін до Податкового кодексу щодо оподаткування доходів від цифрових платформ, щоб підвищити його практичну ефективність та збільшити шанси на підтримку Верховною Радою.

Нагадаємо, у березні Верховна Рада не підтримала законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, який вимагав Міжнародний валютний фонд . За документ проголосували лише 168 депутатів, чого виявилося недостатньо для ухвалення.

"Податок на OLX": що було раніше

У квітні 2025 року Кабінет міністрів схвалив законопроєкт щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Він передбачав оподаткування доходів, отриманих від діяльності на цифрових платформах на кшталт Uklon, Bolt, OLX, Prom, Rozetka тощо. 

Після відставки уряду, в липні, був автоматично відкликаний законопроєкт №13232, відповідно до якого продавцям речей на онлайн-платформах у певних випадках довелося б платити до 23% податків з отриманих коштів.

Тоді уряд пропонував, аби Державна податкова служба отримувала на запит дані про рух і залишок коштів на банківських рахунках підзвітних продавців онлайн-платформ. Тобто, податковій розкривалася б банківська таємниця стосовно рахунків громадян, які знаходять через ці платформи клієнтів для надання сервісних послуг, продають товари, пропонують до оренди житло тощо.

Своєю чергою, онлайн-платформи повинні будуть передавати до податкової інформацію, яка включатиме адресу проживання підзвітних продавців та адресу місця розташування житла, якщо такі продавці пропонують його в оренду.

У лютому цього року МВФ ухвалив рішення скасувати попередні умови (prior actions) для нової кредитної програми України обсягом $8,1 млрд. Йшлося про вимоги щодо запровадження ПДВ для ФОПів, мит на міжнародні посилки, оподаткування цифрових платформ та продовження військового збору.