ЄС запровадив перші санкції за дестабілізацію Молдови: хто під них потрапив, окрім олігархів Плахотнюка та Шора

"Плахотнюк є фігурантом численних кримінальних справ у Молдові, пов'язаних із розкраданням держкоштів та їх незаконним виведенням із Молдови. Його звинувачують у справі про банківське шахрайство (крадіжкув 2014 році з Banca de Economii, Unibank та Banca Socială 1 мільярду доларів - Delo.ua), економічні наслідки якого досі позначаються на країні. Він також перебуває під слідством за підкуп колишнього президента мішком готівки в обмін на політичні послуги", - йдеться в обґрунтуванні запровадження санкцій.

На думку ініціаторів рішення, своїми серйозними фінансовими порушеннями щодо держкоштів та несанкціонованого виведення капіталу Плахотнюк несе відповідальність за реалізацію політики, яка підриває та загрожує демократії, верховенству закону, стабільності та безпеці в Молдові.

Також під європейські санкції потрапив бізнесмен і лідер партії "Шор", колишній мер Оргіїва Ілан Шор, який також має ізраїльське громадянство і, за даними ЗМІ, переховується в Ізраїлі. Стверджується, що партія Шора займалася оплатою та навчанням осіб з метою провокування заворушень під час протестів у Молдові.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

13 квітня 2023 року Апеляційний суд Кишинева заочно засудив Шора за шахрайство та відмивання грошей у згаданій справі про "крадіжку мільярда" до 15 років позбавлення волі та конфіскацію майна на 254 мільйони євро.

Вказано, що на думку влади Молдови, "гроші від цього великомасштабного банківського шахрайства та зв'язків із корумпованими олігархами та московськими структурами використовувалися і продовжують використовуватися для штучного створення політичних заворушень у країні".

Крім того, санкції ЄС запроваджено проти російського бізнесмена, сина колишнього генерального прокурора РФ Ігоря Чайки, якого називають відповідальним за фінансування проектів Федеральної служби безпеки Росії, спрямованих на дестабілізацію Молдови. Зазначається, що він "грав роль російського "гаманця", спрямовуючи гроші в активи ФСБ у Молдові, щоб поставити країну під контроль Кремля".

Також до списку потрапила заступник голови партії "Шор" і депутат парламенту Молдови Марина Таубер, яка також проходить обвинувачену у справі про "крадіжку мільярда" і перебуває під слідством у двох кримінальних справах у Молдові, пов'язаних з незаконним фінансуванням від організованої злочинної групи та фальсифікацією звіту про фінансування партії "Шор".

Вказано, що крім скоєння фінансових злочинів, вона була серед головних організаторів акцій протесту "Руху для народу", частиною якого є партія "Шор", під час яких фіксувалося насильство та бійки між поліцією та демонстрантами.

П'ятим фігурантом санкцій став колишній заступник голови генерального комісаріату молдавської поліції та лідера партії "Будуємо Європу вдома" (PACE) Георгій Кавкалюк.

"Він відомий тим, що разом із Шором організував і брав участь у насильницьких протестах у жовтні 2022 року. Використовував зв'язки в Генеральному інспектораті поліції для вербування колишніх співробітників поліції та створення воєнізованої групи для "захисту" агресивних демонстрантів від молдавської влади. У цьому контексті заснував так званий "тіньовий уряд" з метою заміни демократично обраного уряду Молдови", - зазначено в обґрунтуванні.

Крім цього, ЄС вніс ще двох осіб у санкційний список, який стосується дій, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.

Зокрема, це лідер Партії регіонів Молдови Олександр Калінін, який їздив, як зазначено, до окупованих Росією територій України, надавав підтримку російським збройним силам і загалом підтримує війну проти України.

Крім того, до списку потрапив і Григорій Карамалак, який контролює російський фонд Ifavis, через який "займається організацією патріотичних та спортивних заходів" на окупованих територіях на сході України за підтримки окупаційної влади.

Крім того, він є помічником російського сенатора від Курської області Олександра Бриксіна. І Карамалак, і Калінін мають як молдавське, так і російське громадянство. Усього ж тепер у зазначеному списку, що формується Євросоюзом з 2014 року, 1501 людина.

У свою чергу президент Молдови Майя Санду у своєму Twitter позитивно відреагувала на введення санкцій проти згаданих осіб.

"Молдова не самотня у своїх зусиллях щодо забезпечення безпеки та стабільності в країні. Я вітаю рішення ЄС запровадити санкції проти тих, хто ставить під загрозу нашу демократію, стабільність та безпеку. Разом ми забезпечимо сильне та процвітаюче майбутнє Молдови", - заявила вона.

Нагадаємо, що новий санкційний режим, пов'язаний зі спробами дестабілізації ситуації в Молдові, Євросоюз затвердив 28 квітня, проте тоді до цього списку ще нікого не вносили.

Джерело фото: ua.depositphotos.com