Коболєв назвав кримінальні справ проти колишніх чиновників та керівників держкомпаній імітацією боротьби з корупцією

Відповідаючи на запитання журналіста щодо того, чому саме зараз правоохоронці активізували свої дії стосовно колишніх топ-чиновників та керівників державних компаній, Коболєв сказав, що зараз за кордоном  Україну за кордоном критикують за повільні темпи боротьби з корупцією. Це створює багато незручностей як керівництву країни, так і керівництву антикорупційних органів.   

"Який є вихід з ситуації? Можна напасти на реальних корупціонерів, але це дуже важко. Не буду називати прізвища, але якщо ви подивитесь на перелік найбільш очевидних кандидатів, то зможете легко помітити, що більшість з них підозри від НАБУ та САП досі не має.  Замість цього, використовуючи свої широкі повноваження, антикорупційні органи наліво та направо відкривати справи щодо людей, які не брали хабарі та проводили успішні реформи. А це банальна імітація боротьби з корупцією", - сказав колишній голова "Нафтогазу".

Він зауважив, що такий підхід  може призвести до втрати довіри з боку проактивної частини суспільства до антикорупційних органів. 

"Не через прізвища Коболєва, чи Пивоварського, а через відчуття несправедливості, бо реальна корупція навіть не розслідується.  Наші правоохоронці сплутали запит на покарання з запитом на справедливість. Справедливість – це дуже важка концепція. Щоб реалізувати цей запит правоохоронці повинні мати компетенції, бути наполегливими", - зазначив Коболєв.

Нагадаємо, за даними слідства очільник "Нафтогазу" Андрій Коболєв(2014-2021 рр.) в травні 2018 року всупереч вимогам законодавства видав наказ про преміювання працівників компанії, на підставі якого йому виплатили майже 261 млн грн (еквівалент 10 млн дол. США) за "екстраординарні досягнення".

Водночас упродовж 2018 року підозрюваному, як вважає слідство, незаконно виплатили коштом компанії понад 229,25 млн грн (різниця між фактично виплаченою премією і максимально допустимим її розміром). Відомо, що загалом Коболєв отримав від "Нафтогазу" майже 600 млн грн премії "за Стокгольмський арбітраж".

19 січня НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у заволодінні у 2018 році понад 229 млн грн. Водночас 31 січня ВАКС визнав підозру екскерівнику "Нафтогазу" необгрунтованою. З цього приводу в Центрі протидії корупції заявили, що рішення Апеляції ВАКС означає, що слідчий суддя раніше ухвалив незаконне рішення і його скасували, а підозра від антикорупційних органів Андрію Коболєву є обґрунтованою.

1 березня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду застосувала до Коболєва запобіжний захід у вигляді майже 230 млн грн застави. 2 березня засновник та власник інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа відкрив збір коштів на заставу Коболєву. Мазепа сподівався зібрати необхідні кошти до ранку 6 березня.

Станом на 7 березня Коболєв так і не вніс заставу.