США наполягають на неприпустимості силового вирішення суперечок довкола Нагірного Карабаху

"У світлі нещодавнього зростання напруженості на Південному Кавказі США продовжуватимуть рішуче підтримувати зусилля Вірменії та Азербайджану щодо вирішення невирішених питань за допомогою прямого діалогу з метою досягнення гідного та міцного миру", - йдеться у ньому.

При цьому США наполягають на тому, що будь-яка мирна угода між Вірменією та Азербайджаном має захищати права та безпеку мешканців Нагірного Карабаху. Крім того, американська влада вітала б діалог між Баку та жителями самого Карабаху.

За словами Блінкена, його країна вважає, що єдиним шляхом є "мир, діалог та нормалізація відносин" між Вірменією та Азербайджаном на основі взаємної поваги до суверенітету та територіальної цілісності один одного. При цьому він зазначив, що США зараз глибоко стурбовані "гуманітарною ситуацією, що швидко погіршується" в Нагірному Карабасі.

"Ми відзначаємо, що гуманітарні вантажі розміщені поблизу Лачинського та Агдамського маршрутів, і повторюємо наш заклик до негайного та одночасного відкриття обох коридорів, щоб забезпечити доставку вкрай необхідних гуманітарних вантажів чоловікам, жінкам та дітям у Нагірному Карабасі", - йдеться у повідомленні.

Як зазначив керівник Держдепу, США також закликають лідерів не робити жодних дій, "які посилюють напруженість або відволікають від цієї мети", наголосивши, що використання сили для вирішення спорів є неприпустимим.

Нагадаємо, що за підсумками Другої Карабахської війни у вересні-листопаді 2020 року Азербайджан повернув під свій контроль військовим шляхом частину території, що контролювалася самопроголошеною Нагірно-Карабаською Республікою, у тому числі населений вірменами до цієї війни Гадрутський район та частину територій, звідки під час Першої Карабах війни 1992-1994 років було вигнано азербайджанське населення.

Решта таких територій навколо території колишньої Нагірно-Карабахської автономної області, згідно з заявою лідерів Азербайджану, Вірменії та Росії від 10 листопада 2020 року, повинні були бути передані під контроль Азербайджану без бою, що до кінця того року й було виконано.

У регіон було введено російський миротворчий контингент, який контролював при цьому Лачинський коридор шириною в кілька кілометрів, що зв'язує територію, що залишилася за НКР, яка перетворилася на анклав, із Вірменією.

Однак у грудні 2022 року Лачинський коридор було перекрито людьми з азербайджанськими прапорами, які заявляли, що є екоактивістами. А у квітні 2023 року Азербайджан встановив на цій дорозі КПП з метою, як було заявлено, "запобігання незаконному перевезенню живої сили, зброї та мін". Вірменія ж такі звинувачення відкинула, закликавши Росії все ж виконати свої зобов'язання, за якими Лачинський коридор повинен перебувати під контролем російських миротворців.

11 липня Азербайджан заявив про зупинення роботи КПП "Лачин" нібито через неодноразові спроби контрабанди через транспорт Міжнародного комітету Червоного Хреста. Останній підтвердив, що четверо водіїв організації намагалися провезти в Карабах комерційні вантажі, але сам МКЧХ це не підтримує і співпрацю з цими людьми розірвав.

У свою чергу, наприкінці липня гуманітарний коридор із боку основою підконтрольної Азербайджану території було заблоковано вже вірменськими активістами. Наприкінці серпня влада Азербайджану заявляла, що Лачинський коридор може бути використаний після відкриття дороги через Агдам.

Зазначимо, що позиція Європейського союзу з цього питання відрізняється від американської: як напередодні заявив у своєму Twitter верховний представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель, Лачинський коридор має бути розблокований Азербайджаном негайно, а інші шляхи, у тому числі через Агдам, "можуть бути частиною рішення, але не альтернативою".

У свою чергу, з 6 вересня у ЗМІ почали з'являтися кадри, як заявлялося, стягування азербайджанських військ у регіон, зокрема до кордонів із Вірменією. Керівництво ж останньої звинуватило Азербайджан у намірі здійснити "нову військову провокацію проти Нагірного Карабаху та Вірменії". На тлі цього в НКР був у терміновому порядку змінений лідер: замість Араїка Арутюняна, який очолював її й під час війни 2020 року та подав у відставку з 1 вересня, президентом невизнаного утворення став Самвел Шахраманян.

Примітно, що Міністерство закордонних справ України, хоч і засудило цю подію, вкотре заявивши про підтримку суверенітету та територіальної цілісності Азербайджану у її міжнародно визнаних кордонах, але наголосило, що виступає за врегулювання карабаського конфлікту саме політико-дипломатичним шляхом.