США розширили санкції проти РФ: виробники снарядів, нафтосервісні компанії, ПВК "Газпрому" та "дочки" "Росатому"

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Відповідне рішення управління Міністерства фінансів контролю за іноземними активами (OFAC) ухвалило з ініціативи Державного департаменту США.

Як зазначається у повідомленні Держдепу, нові обмеження запроваджено з метою ослаблення нинішнього та майбутнього військового потенціалу Росії та скорочення її доходів, зокрема за рахунок утруднення розвитку енергетичних проектів.

Зокрема, під санкції потрапили "НІПІгазпереробка" - провідна російська компанія з проектування та будівництва проектів у нафтогазовій галузі та нафтохімії, а також бурова компанія "Євразія" та "Сибірська сервісна компанія", які займаються розвідкою та бурінням нових свердловин.

Також до санкційного списку внесено Сахалінське морське пароплавство, що надає ключову логістичну підтримку численним російським енергопроектам, зокрема, доставляє будівельні матеріали та обладнання на Таймирський півострів, та його 14 суден.

Крім цього, санкції введено проти двох дочірніх компаній корпорації "Росатом" - "АЕМ-Пропульсія" та науково-виробничого об'єднання "Критичні інформаційні системи".

Введено санкції і проти низки оборонних підприємств та закупівельних компаній, що забезпечують підтримку воєнних дій Росії. Зокрема, це машинобудівна компанія "Вітязь", Климовський спеціалізований боєприпасний завод, завод імені Свердлова (виробник вибухівки та боєприпасів) та постачальник авіатехніки "Космосавіа". Оновлено й санкції проти збройового концерну "Калашников", потрапив під них і його гендиректор Володимир Лепін.

Також вводяться санкції проти приватних військових компаній, які підтримують ведення війни РФ проти України та "іншу шкідливу діяльність російської влади" за межами Росії. Це ПВК "Газпромнефть Охрана", ПВК "Вега", керівник останньої Анатолій Смолін та її засновник і бенефіціар Ігор Страмілов.

До списку внесено й російського виробника безпілотників, задіяних у війні проти України, "Ірбіс Скай Тех", а також двох людей, пов'язаних з лідером ПВК "Вагнер" Євгеном Пригожиним і які допомагали постачати боєприпаси до Росії - це Валерій Чекалов і громадянин Північної Кореї Йон Хьок Рім.

Крім того, під обмеження потрапили Центральний науково-дослідний інститут Повітряно-космічних сил Росії, Центр експлуатації об'єктів наземно-космічної інфраструктури та компанія "Авіаційна електроніка та комунікаційні системи".

Санкції введені і проти кількох високопоставлених російських чиновників "в рамках зусиль з притягнення до відповідальності бюрократичних посібників" війни проти України у Росії та притягнення їх до відповідальності. Серед таких названий і Кудрін, а також гендиректор алмазодобувної компанії "Алроса" (проти якої санкції США запровадили у квітні 2022 року) Павло Мариничев.

Під санкції також потрапили заступники міністра економічного розвитку Ілля Торосов та Олексій Херсонцев, заступник міністра промисловості та торгівлі Василь Осьмаков, заступники міністра енергетики Павло Сніккарс та Павло Сорокін, заступник міністра фінансів Леонід Горнін, перший заступник директора Федеральної служби безпеки Сергій Корольов та губернатор Смоленської області Василь Анохін.

Крім цього, до списку внесено так зване "державне підприємство Донецької Народної Республіки" "Втормет", яке купує та продає брухт чорних та кольорових металів та бере участь в інфраструктурних проектах, спрямованих на зміцнення російської окупації частини території України.

Зазначимо, що раніше ЗМІ повідомляли, що США відклали розширення санкцій проти ПВК "Вагнер" за її дії в Африці через заколот, піднятий Пригожіним наприкінці червня. Тим не менш, незабаром вони все ж таки були прийняті. 20 липня санкції проти лідерів ПВК "Вагнер" у Малі та ЦАР, а також пов'язаних з нею компаній у Судані ввела й Велика Британія.

Джерело фото: ua.depositphotos.com