Україна визнала смерть нардепа-колаборанта Ковальова: його позбавлено мандата в Раді

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

"Доля колаборантів та зрадників України. Підписав розпорядження про дострокове припинення повноважень нардепа Ковальова. У зв‘язку зі смертю. Не співчуваю", - прокоментував він.

Судячи з документу, його було ухвалено на підставі листу міністра юстиції Дениса Малюськи від 12 січня. Датою припинення повноважень Ковальова вказано 28 серпня 2022 року.

Нагадаємо, що Ковальов був обраний до Ради від одномандатного округу №186 (Херсонська область), балотувавшись від партії "Слуга народа". В парламенті, відповідно, він увійшов до фракції пропрезидентської політсили.

На початку квітня він повідомив у Facebook, що знаходиться на окупованій території Херсонській області. Згодом нардеп розповів ЗМІ, що поїхав туди вже після окупації - 28 лютого, причому дорога туди нібито зайняла у нього два тижні.

12 квітня, за словами Ковальова, до нього додому у місті Гола Пристань приїжджали російські військові та провели обшук. При цьому він заявляв, що не зраджував інтереси держави та "в будь-який момент може повернутися і надати будь-які пояснення будь-якому правоохоронному органу". Варто зазначити, що мера самої Голої Пристані незадовго до цього окупанти викрали і тримали згодом у полоні протягом трьох місяців.

6 червня після заяви, що засвідчила його перехід на бік окупантів, Ковальова вирішили виключити з фракції "Слуга народа", хоча ще наприкінці квітня його членство у ній було "призупинене". Однак фактично рішення про виключення Ковальова з фракції так і не було втілене в життя: він весь час продовжував значитися її членом до нинішнього позбавлення мандату.

6 липня тодішній генеральний прокурор Ірина Венедіктова повідомила про підозру Ковальову за частиною 2 статті 111 (державна зрада в умовах воєнного стану) та частиною 1 статті 111-1 Кримінального кодексу (пособництво державі-агресору). 15 липня депутату було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави, його оголосили в розшук.

Інформуючи щодо повідомлення нардепу про підозру, в Держбюро розслідувань зазначали, що у червні Ковальов нібито загинув у результаті вибуху автомобіля на окупованій території Херсонської області, але офіційного підтвердження цієї інформації слідчі не мали.

Однак після цього замаху в кінці червня виявилося, що Ковальов залишився живий. Більш того, на початку липня він обійняв посаду заступника голови незаконно створеного російською окупаційною адміністрацією "уряду Херсонської області".

28 серпня стало відомо про нову спробу вбивства Ковальова: повідомлялося, що цього разу він все ж загинув, причому разом зі співмешканкою. Втім, офіційно органи влади України на це ніяк не відреагували, і Ковальов продовжував, як зазначено вище, бути серед депутатів Ради.

Нагадаємо, що 13 січня також було позбавлено мандатів у Раді п'ять позафракційних депутатів - Віктора Медведчука, Андрія Деркача, Тараса Козака, Рената Кузьміна (через позбавлення їх українського громадянства) та Андрія Аксьонова (за власною заявою). Таким чином, у парламенті наразі залишилося 410 нардепів.