Зеленський пояснив, чому відкидає порівняння вторгнення РФ в Україну з операцією Ізраїля в секторі Газа

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це він сказав на пресконференції, відповідаючи на запитання представника турецького інформагентства Anadolu про те, чи бачить він якусь подібність того, що сталося з цивільним населенням сектору Газа, та цивільним населенням в Україні і чи може назвати загибель цивільних у Палестині "різаниною" та чи засуджує "вбивство 20 тисяч людей в Палестині".

"По-перше, ми визнаємо політику двох держав. Ми визнаємо цю трагедію. Ми визнаємо, що гуманітарні наслідки страшні на території обох держав. Ми визнаємо незалежний народ Ізраїлю, ми визнаємо незалежний народ Палестини. Але я не можу це прирівняти до нашої війни", - зазначив Зеленський.

Український президент дав зрозуміти, що вважає першопричиною подій у секторі Газа терористичний напад озброєних радикалів з палестинським громадянством на ізраїльтян внаслідок прориву фізичного бар'єру між сторонами, що стався 7 жовтня.

"Окупація і вторгнення Росії в Україну не починалася з терористичної атаки людей з українським громадянством на територію Росії. Ніхто цього не робив. До нас зайшов ворог і вбив наших людей. Тому це різні речі. І, безумовно, мої співчуття, ще раз", - сказав він, не давши більш розлогих пояснень.

Чому Ізраїль знову воює з палестинцями

Нагадаємо, що 7 жовтня бойовики ХАМАС, під контролем якого з 2007 року знаходився сектор Газа, прорвали бар'єр з Ізраїлем та вдерлися до низки сусідніх населених пунктів та на військові об'єкти, стративши у них та розстрілявши по дорозі близько 1200 людей, головним чином мирних жителів.

Вторгнення супроводжувалося ракетними атаками по ізраїльських містах. Воно стало наймасовішим вбивством євреїв з часів Холокосту та найбільшим в історії актом палестинського тероризму. 

Втім, протягом двох днів ізраїльська армія повернула під свій контроль, очистивши від бойовиків, всю захоплену територію і вдалась до масованих авіаударів по території сектору Газа з метою зруйнувати розгалужену інфраструктуру руху ХАМАС.

27 жовтня Ізраїль почав наземну військову операцію в північній частині сектору, яка триває досі. Наразі ізраїльська армія оточила з усіх боків та взяла під частковий контроль значно зруйноване бомбардуваннями місто Газа та сусідні населені пункти, що утворюють єдину агломерацію. З 8 грудня Ізраїль почав наземну операцію на півдні сектору навколо міста Хан-Юніс.

Позиція України та українців

Україна після нападу на Ізраїль однозначно виступила на його підтримку, втім згодом на фоні критики жорсткості операції Ізраїля проти ХАМАС та масових протестів у західних країнах на підтримку Палестини, фактичо перейшла до більш стриманої позиції.

На відміну від майже усіх країн Заходу, Україна офіційно підтримує створення незалежної Держави Палестина та має дипломатичні відносини з Палестинською національною адміністрацією, що діє від її імені і контролює частину заявленої території (лише на Західному березі річки Йордан, але не сектор Газа, де фактичну владу мав ХАМАС).

Згідно опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 29 листопада - 9 грудня, 69% українців в поточному конфлікті підтримують Ізраїль, в той час як Палестину (конкретного визначення цього поняття при опитуванні не надавалося) - всього лише біля 1%. Ще 18% опитаних заявили, що симпатизують "обом сторонам рівною мірою", а 12% не змогли визначитися з відповіддю.

Варто зауважити, що саме ПНА, а не ХАМАС, з яким наразі як воює Ізраїль і який був противником ПНА під час фактичної громадянської війни між арабським населенням палестинських територій в 2006-2007 роках, розглядається в якості законної палестинської влади. Втім, Україна наразі не виказувала офіційної позиції щодо статусу фактичної влади в секторі Газа до поточної війни та щодо можливого подальшого майбутнього цієї території.