ТЦК не мають права на вулицях затримувати людей із застосуванням фізичної сили, - омбудсмен

Про це заявив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв’ю "Суспільному".

“Вони не можуть ходити по вулицях і фізично затримувати громадян України з застосуванням фізичної сили. Не можуть. Це нонсенс. Хто від цього виграє? Армія? Ні. Громадяни України, які бояться виходити на вулицю? Ні”, – зазначив омбудсмен.

Він навів приклад дій співробітників ТЦК у Полтавській області, які звернулися до Національної поліції зі списками осіб, які ухиляються від мобілізації.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Лубінець наголосив, що у разі необхідності проводити так звані "рейди", до такої групи обов'язково повинні бути долучені представники Національної поліції, адже саме вони уповноважені здійснювати перевірку документів.

"Після цього вони надають відомості співробітникам ТЦК для перевірки, чи є такий громадянин України в реєстрі військовозобов'язаних, чи немає”, – пояснив омбудсмен.

Він додав, що саме співробітники Національної поліції “мають право зупиняти людей, перевіряти документи, приймати рішення, озвучувати якісь законні вимоги”.

Крім того, Лубінець виступає проти розширення повноважень ТЦК, як це було вказане у 1-й редакції законопроєкту щодо мобілізації.

Неналежна поведінка працівників ТЦК

Зауважимо, раніше уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець, коментуючи випадки застосування сили до чоловіків призовного віку з боку працівників ТЦК наголосив, що ТЦК - це військові підрозділи, які згідно з  Конституцією не можуть брати участь в обмеженні прав громадян України, навіть під час дії воєнного стану.

За словами омбудсмена, найбільше скарг до його офісу надходить саме щодо неналежної поведінки працівників ТЦК і перевищення ними службових повноважень.

Повідомлялося, що Міноборони проводить незаплановані перевірки Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в регіонах ,під час яких фіксують "багато порушень".

Як ставляться українці до тих, хто ухиляється від мобілізації

За результатами дослідження виявлено досить різне ставлення суспільства до мобілізації та тих, хто від неї ухиляється. Більшість опитаних (53,9%) погоджуються з тим, що тих, хто ухиляється, можна зрозуміти, адже ніхто не хоче помирати.

Протилежну думку висловлюють 17,2% респондентів, тоді як приблизно 29% не визначилися з відповіддю.

Особливу толерантність до ухилення від мобілізації демонструють жителі південних областей, де понад 70% опитаних поділяють цю точку зору.