Україна не піде на виконання умов блокувальників КПП на польському кордоні: у Мінвідновлення пояснили чому

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Як нагадав посадовець на своїй сторінці у Facebook, учасники блокади вимагають повернення дозвільного режиму для українських перевізників та скорочення кількості дозволів до рівня, що існував до російського вторгнення в Україну.

"Україна не має наміру навіть обговорювати повернення до дозвільної системи. Угода про лібералізацію вантажних перевезень була ратифікована та погоджена усіма членами ЄС і підписана між Європейським союзом та Україною, а не якоюсь окремою країною", - наголосив він.

Найєм нагадав, що до червня 2022 року кожен перевізник, який виїжджав до Європейського союзу, мав отримати дозвіл на перетин державного кордону з відповідними країнами ЄС. При цьому ріст частки ЄС в обсягах зовнішньої торгівлі України, за його словам, був обмежений нестачею дозволів на міжнародні перевезення, зокрема спостерігалося значне скорочення дозволів на окремих напрямках, в тому числі з боку Польщі.

"Щорічно це призводило до того, що восени значно зростала вартість фрахту, українські та іноземні товаровиробники фізично не могли вивезти свою продукцію. Наприклад, лише у 2021 році через кризу з польськими дозволами ми втратили до 500 мільйонів євро тільки тому, що дозволи елементарно закінчились, а нові польська сторона давати відмовилась. Хто пам'ятає, ринок тоді просто став", - вказав він.

Чиновник додав, що головною причиною підписання угоди про вантажні перевезення автотранспортом були порушення угоди про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, адже сторони зобов'язалися не запроваджувати умов взаємного доступу на ринок, які є більш обмежувальними у порівнянні з ситуацією, що була перед набранням чинності угодою.

"Тепер лише дві цифри: у 2016 Україна мала квоту на 200 тисяч польських дозволів, а вже у 2021 році ми отримали лише 120 тисяч дозволів, при тому, що загальний товарообіг з країнами ЄС зріс майже на 45%. Для повноти абсурду додам, що паралельно з тим польські колеги п'ять років поспіль збільшували відповідні квоти для перевізників з РФ та Білорусі", - нагадав заступник міністра.

Крім того, дії польської сторони, за його словами, порушили статтю 5 генеральної угоди з тарифів і торгівлі, до якої Україна приєдналася 5 лютого 2008 року, яка передбачає свободу транзиту через територію кожної сторони за маршрутами, найбільш зручними для міжнародного транзиту. Через це ще восени 2021 року Україна звернулись до Єврокомісії з проханням розпочати консультації з цього питання.

Як підкреслив представник Мінвідновлення, дозвільна система фактично була штучним бар'єром для здійснення вільної торгівлі, обмежуючи не лише двосторонню торгівлю, а й транзит українських товарів країнами ЄС.

"І я дуже сподіваюсь, що ми ніколи не повернемось до цієї ганебної та дискрімінаційної практики, яка обмежувала нас у торгівлі з ЄС до широкомасштабної війни і може бити по нашій економіці зараз, коли автомобільний транспорт – головна артерія нашого експорту", - заявив він.

Нагадаємо, що протести польських перевізників на згаданих трьох пунктах пропуску спершу планувалося розпочати 3 листопада, однак їх початок було перенесено на 6 листопада.

У Мінвідновлення раніше у вівторок офіційно заявили, що українська сторона готова до конструктивного діалогу, але досі не отримала від польських перевізників жодних офіційних вимог.

У відомстві кажуть, що для вирішення ситуації, яка "шкодить інтересам обох країн", українська сторона постійно контактує з посольством у Польщі, Міністерством інфраструктури Польщі, Єврокомісією, а також українськими перевізниками та прикордонними службами.