Менше асортимент і гірша якість. Як ручне регулювання цін послабить українську економіку ще більше

  • Наталья Лошакова

    Корреспондент отдела "Бизнес"

Менше асортимент і гірша якість. Як ручне регулювання цін послабить українську економіку ще більше

Уряд запровадив регулювання ціни соціально значущі продукти харчування період карантину. Економісти та бізнес вже пророкують погані наслідки для української економіки – від зростання цін на інші товари до відтоку інвестицій з України.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

30 грудня 2021 року на урядовому порталі опубліковано постанову №1432, якою передбачено держрегулювання цін на батон та соняшникову олію на час карантину. Пізніше, 12 січня 2022 року, держава розширила список продуктів до 9 позицій. У результаті ще під держрегулювання потрапили такі продукти, як гречка, макарони, цукор, мука, яйця, молоко, курятина, соняшникова та вершкове масло.

Тепер для продуктових мереж граничний рівень торгової націнки має бути не більше ніж 10% оптово-відпускної ціни з урахуванням рекламних, маркетингових, логістичних послуг, послуг з підготовки, обробки, упаковки, інших послуг, пов'язаних із реалізацією кінцевого споживача. Таким чином, держава зобов'язала рітейлерів декларувати зміни роздрібних цін на соціально значущі продукти.

Навіщо повернулися до регулювання цін

Через високі ціни на енергоресурси (газ та електрику) виробники продуктів харчування змушені підвищувати ціни на готову продукцію. А з урахуванням витрат на логістичні послуги, упаковку, рекламу, маркетинг та інше, у торгових мережах для кінцевого споживача вартість низки товарів стає ще вищою.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль наприкінці грудня 2021 року заявив, що найближчим часом Кабміном буде розроблено програму підтримки виробників соціально значущих продуктів харчування. "Ми розуміємо проблематику. У зв'язку з тим, що ціни на газ аномально продовжують зростати, уряд розробляє механізми підтримки хлібопекарів і виробників соціальних продуктів харчування. Відповідно, найближчими днями у зв'язку з цим уряд вийде з відповідними пропозиціями. Ми також проводимо консультації безпосередньо з бізнесом, щоб зрозуміти потреби та рівень такої підтримки, якою вона має бути", - сказав Шмигаль.

Проте на сьогоднішній день з боку влади ефективних рішень немає, окрім сумнівної ініціативи щодо регулювання цін, яку критикують і бізнесмени, і економісти.

До чого призведе ручний контроль цін

1 липня 2017 року ухвалою Кабміну № 394 було скасовано держрегулювання цін на соціально важливі продукти харчування з метою знизити адміністративний тиск на бізнес, усунути втручання держави в економічні процеси, для розвитку конкуренції, а також дебюрократизації (дерегулювання) у сфері ціноутворення.

Лише через чотири роки влада повернулася до ручного регулювання цін на продукти харчування, чим очікувано викликала роздратування і тривогу у підприємців.

"Після успішного скасування державного регулювання цін на соціальні товари у 2017 році, сьогодні, на жаль, ми повертаємось до рудиментів минулого, що суперечить законам ринкової економіки. Державне регулювання цін може мати негативні наслідки для української економіки, адже продавати такі товари рітейлу буде невигідно, а значить, замовлення у виробників можуть зменшуватися, що, у свою чергу, може призвести до зупинки виробництв, втрати робочих місць, зниження податкових надходжень до державного бюджету", – додає директор з питань співпраці з органами державної влади та зв'язків із громадськістю METRO Україна Олеся Оленицька.

Асоціація рітейлерів України виступила із заявою, в якій йдеться, що запровадження обмеження державою роздрібної націнки на низку продуктів харчування може призвести до тимчасового зникнення їх із полиць супермаркетів до моменту нормалізації всіх процесів та чіткого розуміння порядку їх ціноутворення. Адже рішення про держрегуляцію цін прийнято, але проект постанови не передбачає перехідного періоду для його впровадження, що дало б змогу рітейлерам підготуватися до змін. Також немає конкретизації переліку продуктів, які підпадають під регуляцію.

"Зростання цін на продукти харчування зумовлене не підвищенням рівня торгових надбавок, а зростанням відпускних цін з боку виробників, які у свою чергу змушені підвищувати ціни у зв'язку зі зростанням цін на енергоносії (газ), а також через інші фактори, що є складовими формуванні собівартості продукції", - зазначають рітейлери.

Гендиректор АТБ Борис Марковзаявив, що встановлена планка націнки не більше ніж на 10% не покриває витрати операторів ринку на логістику, сезонне списання та інші операційні послуги. Отже, цілком може призвести до призупинення реалізації зазначених продуктів до моменту налагодження всіх процесів та розуміння порядку їх ціноутворення. За його словами, рішення Кабміну не обговорювалося з учасниками ринку, з профільними об'єднаннями та асоціаціями, і виглядає як інструмент лобіювання.

Більшість експертів та економістів, як і рітейлери, називають ініціативу Кабміну провальною для бізнесу та економіки, вказуючи на те, що "подібні ігри з економікою закінчуються дефіцитом, продуктовими картами та злиднями".

Досвід не лише України, а й інших країн, які намагалися регулювати ціни в ручному режимі, показує, що:

— виробники в обхід регуляції знижуватимуть якість продукції, звужуватимуть асортимент і обсяг товару, що випускається, — достатньо згадати пакети молока по 0,8-0,95 л замість звичного чесного літра і з жирністю в 2,3% замість 2,5;

— для компенсації витрат рітейл та виробник підвищуватимуть ціни на інші види товарів;

- Деякі види товарів можуть просто зникнути з продажу, тому що торгівля ними невигідна;

— заборона на вільний ринок цін спровокує ще більший відтік інвестицій із України.

Бізнес-спільнота вже неодноразово зверталася до Кабміну та Мінекономіки з пропозиціями переглянути механізм декларування зміни цін та переглянути перелік товарів, ціни на які підлягають декларуванню, а також спростити саму процедуру декларування.

За даними Delo.ua зустріч представників влади з бізнесом з цього питання мала відбутися увечері 19 січня, на якому збиралися обговорити пропозиції бізнесу, які раніше були підготовлені та направлені уряду.

На думку представників бізнес-спільноти, не всі категорії товарів із переліку товарів, що мають суттєву соціальну значимість, є соціальними (наприклад, у відповідному переліку є товари найвищого цінового сегменту), отже, зазначений перелік потрібно конкретизувати та, по можливості, скоротити.

За словами засновника компанії Performance Managment Сергія Сарояна, уряду потрібно боротися не зі наслідком проблем, а з їх першоджерелом і підтримувати вітчизняних виробників. Наразі бізнес змушений стримувати ціни, бо розуміють, що наразі можливості населення обмежені.

Збільшення обсягів виробництва призводить до зростання витрат, у той час як підняти ціни пропорційно збільшеним витратам вони вже не можуть, плюс рітейл часто відмовляється перепідписувати угоди з переглядом ціни поставок, але в результаті мають незрозумілі правила щодо обмеження націнки. За його словами, якщо уряд не втрутиться, то такими темпами вітчизняну продукцію на полицях буде замінено на імпортну.

Європейська бізнес Асоціація закликала владу скасувати це рішення або відстрочити запровадження щонайменше до 1 березня 2022 року, але не раніше моменту проведення наради з представниками роздрібного ринку харчових продуктів та надання чітких роз'яснень щодо порядку його реалізації.