Економічні збитки від війни Росії з Україною: як їх рахують та яких показників нам чекати

Кореспондент Delo.ua Ілля Требор розібрався, хто слідкує за руйнівними вітрами війни і чому загальна сума збитків може виявитися в результаті астрономічною.

Оцінка впливу військових дій – справа, на жаль, знайома Україні. Управління з координації гуманітарних питань ООН один з перших звітів про наслідки російської агресії випустило ще вісім років тому. У документі йшлося: у Донецькій та Луганській областях за перші півроку зіткнень постраждали 659 адміністративних будівель, 1230 приватних будинків та 178 підприємств. Збитки оцінювалися у $440 млн.

Влітку 2020-го Віденський інститут міжнародних економічних досліджень (WIIW) провів "систематичну оцінку витрат збройного конфлікту на Донбасі". Дослідники дійшли висновку, що мінімальні витрати на реконструкцію регіону на той момент досягли $21,7 млрд.

WIIW виділили кілька напрямків: прямі збитки від бойових дій, знос фондів, екологічні та гуманітарні проблеми. Найпростішою категорією тут є прямі збитки — на Донбасі використовувався практично весь спектр важкого озброєння (міномети, гармати, танки, системи залпового вогню). Через високу урбанізацію регіону масштабних руйнувань уникнути було неможливо.

Другий фактор – знос фондів. Ще до російської агресії у 2014 році місцева влада традиційно акцентувала увагу на критичній необхідності обслуговувати та оновлювати інфраструктуру населених пунктів. Фактична окупація окремих районів Донецької та Луганської областей, розрив виробничих ланцюгів, порушення бізнес-процесів та падіння доходів унеможливило цю роботу.

Також не варто забувати про гуманітарні проблеми регіону (неможливість виплачувати пенсії на окупованих територіях) та екологічні збитки (контакт поверхневих вод з шахтними).

Щоб оцінити загальний ефект збройної агресії в ОРДЛО, автори використали кілька методик. Наприклад, для фактора прямої шкоди від військових дій дослідники розраховували частку вартості житла, втраченого внаслідок військових дій для районів, що контролюються Україною. Надалі вони вивчали лінійну залежність між інтенсивністю бойових дій та збитком, завданим житлу на рівні окремого району. Звичайно, в цій роботі не обійшлося без спрощень, проте експертам вдалося визначити сумарну нижню межу — ті самі $21,7 млрд.

Однак у відкритої війни, яка почалася в лютому 2022 року, набагато більша географія. Від дій російських військ страждають Харківська, Херсонська, Сумська, Чернігівська, Київська та інші області. За словами віцепрем'єра – міністра економіки Юлії Свириденко, український уряд практично одразу почав фіксувати та оцінювати всі економічні збитки, завдані нападом РФ. Для цього Міністерство економіки залучило Київську школу економіки (KSE), групу Ukraine Economic Outlook та інші експертні організації.

Щоб розібратися в цій методології оцінки Delo.ua звернулося до Дарини Марчак. Вона очолює Центр аналізу публічних фінансів та громадського управління KSE Institute, який і веде цей проєкт. За словами Марчак, існує кілька підходів до оцінки втрат від війни і можна оцінювати як втрати від руйнувань (damages), так і втрати економіки від загального впливу бойових дій (loses). Саме такий підхід, наприклад, радять використовувати спеціалісти Світового банку.

Зокрема, якщо говорити про категорію damages, то така оцінка передбачає розрахунок втрат фізичної інфраструктури (руйнування житлових будинків; комунальної, дорожньої, залізничної інфраструктури; освітніх та медичних установ), а також оцінку фінансової вартості цих втрат. Світовий банк радить використати відновлювальний підхід. Тобто, якщо зруйновано житловий будинок, то потрібно оцінювати не його вартість на момент руйнування, а те, скільки коштуватиме збудувати "з нуля" будинок на місці зруйнованого.

Оцінка losses фактично передбачає розрахунок "побічних" втрат. Так, повномасштабна військова агресія проти України призвела до закриття підприємств, втрати сотнями тисяч людей будинків та роботи, зупинення інвестицій, скорочення споживчого попиту. Все це вже спричинило падіння ВВП. Сюди треба додати нові витрати бюджету на оборону та соціальний захист постраждалих. У результаті наслідки для економіки за масштабом не поступаються безпосередньому знищенню фізичної інфраструктури.

Фактично їхня робота складається з двох частин. Перша – щоденний аналіз публічних даних та повідомлень про руйнування від війни Росії проти України. Експерти KSE перевіряють, фіксують та аналізують повідомлення державних, місцевих органів влади, голів військових адміністрації, мерів, ДСНС, а також повідомлення ЗМІ та простих громадян. При цьому паралельно працює запущений спільно з Офісом президента та МЕРТ сайт damaged.in.ua. Там українці можуть надати свою інформацію про пошкодження і руйнування будівель.

Друга частина – визначення орієнтовної вартості ушкоджених об'єктів. Для цього використовують кілька методів, оскільки, наприклад, оцінка активів на основі публічних даних перестає бути релевантною. Марчак наводить приклад Миколаєва, де вже давно невідома точна кількість зруйнованих будинків. Принаймні публічно.

"Тому ми аналізуємо підходи, що застосовуються міжнародними організаціями, та радимося з колегами щодо того, які методи оцінки можуть бути найбільш релевантними. Таким чином, методологія нашої оцінки еволюціонує виходячи з викликів, з якими ми стикаємося як дослідники. Насамперед це відсутність детальної (або взагалі публічної) інформації про кількість, вартість та ступінь пошкодження значної кількості об'єктів по всій країні", — резюмує представниця KSE.

В умовах війни, що триває, дійсно практично неможливо дати точну оцінку руйнуванням. Проте в KSE кажуть: лише за тиждень з 10 по 17 березня збитки збільшилися на $8,3 млрд і становлять $62,6 млрд, або 1,8 трлн грн. Ця цифра складається щонайменше з 411 навчальних закладів, 36 закладів охорони здоров'я, 1600 житлових будинків, 26 заводів або їх складів, 15 аеропортів, 6 ТЕС/ГЕС та інших об'єктів, які були зруйновані або захоплені.

Хоча чиновники називають навіть суттєвіші цифри. Перший заступник міністра економіки Денис Кудін 11 березня зазначив, що сума втрат української інфраструктури досягла $ 119 млрд. За його словами, у містах та селах, де йдуть бойові дії, економічна активність знизилася на 75%. На решті території країни працює лише кожен другий бізнес. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, своєю чергою, зазначав раніше, що загальна сума втрат уже становить $565 млрд.

Член ради Національного банку України Віталій Шапран пояснює, що просто ціною будівництва нової будівлі обійтися не вдасться. Він наводить у приклад ситуацію з лікарнями, де стіни та дах із вікнами можуть становити лише 20% від вартості обладнання реанімаційного чи кардіологічного відділення.

З тим, що поки що складно дати чіткішу фінансову оцінку руйнуванням, згоден і директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін. Він каже, що сума збитків української транспортної інфраструктури коливається між $50 і $300 млрд. Крім того, економіст зазначає, що збитки українській економіці — від заморожених активів, людей, що залишилися без роботи, і зупинених підприємств — може становити близько 30% від ВВП України.

Очевидно, що сума збитків залежить від тривалості війни. Про це свідчить, наприклад, звіт Програми розвитку ООН (UNDP) щодо збройного конфлікту в Ємені, що вийшов у 2019 році. Він триває з вересня 2014 року. У доповіді UNDP зазначалося: якщо б війна закінчилася у 2019 році, то економічні втрати становили $89 млрд; якщо у 2022 році, цифра збільшиться до $181 млрд; а якщо йтиметься про 2030-й, то загальна сума втрат складе вже про $657 млрд. Якою буде ця прогресія в Україні, поки що сказати складно. Єдине, що в цьому плані залишається економістам та владі, — уважно стежити за обсягами руйнувань.