Рада дерегулювала трудові відносини в Україні під час війни, скасувавши обмеження для посиленої праці

Зокрема, документ вказує, що на цей період форму трудового договору визначається за згодою сторін, при цьому умова про випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

Закон передбачає, що задля оперативного залучення нових працівників до роботи чи задля усунення кадрового дефіциту, в тому числі внаслідок відсутності працівників, які евакуювалися через бойові дії, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких невідома, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Також на період воєнного стану скасовано норму про двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці. Роботодавець матиме право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за виключенням переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я.

Це може відбутися лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій та інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей. Оплата за таку роботу має бути не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

Зі своєї сторони робітник зможе розривати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження у разі ведення бойових дій в районах, в яких розташоване місце його роботи (за винятком примусового залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу або якщо така людина працює на об'єкті критичної інфраструктури).

У випадку знищення в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства роботодавець матиме право звільнити працівників, якщо попередить про це не пізніше ніж за 10 днів та виплатить вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

При цьому допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період відпустки, починаючи з першого дня, який мав бути робочим після закінчення періоду непрацездатності чи відпустки (крім випадків відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною).

Норми Кодексу законів про працю щодо звільнення працівників за попередньою згодою осередку профспілкової організації під час воєнного стану не застосовуватимуться. Також прописано, що за ініціативою роботодавця може бути зупинена дія окремих положень колективного договору.

Окрім того, закон передбачає збільшення нормальної тривалості робочого часу у період воєнного стану: вона не зможе перевищувати 60 годин на тиждень (в мирний час цей поріг становить 40 годин на тиждень).

Для працівників, яким встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень (за мирного часу - 36 годин).

Прийнятий закон передбачає, що роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями встановлюється п'ятиденний або ж шестиденний робочий тиждень (але час початку і закінчення щоденної зміни визначається роботодавцем). Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

Також у період воєнного стану не буде додаткових вихідних, якщо свято припадає на традиційний вихідний (відповідно, скасовано і перелік самих свят), і не буде скорочених робочих днів перед святами. До того ж скасовані обмеження щодо надурочних робіт та скасовано заборону на роботу у вихідні.

Організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів під час воєнного стану буде здійснюватися на розсуд роботодавця.

Крім того, встановлено, що у цей період не залучатимуться без крайньої потреби до роботи в нічний час (з 10 години вечора до 6 години ранку): вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року, та особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота. До того ж скасовано норму про скорочення нічних змін на одну годину від звичайних.

Більш того, дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Працівники, які мають дітей, під час воєнного стану можуть залучатись до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні та направлятися у відрядження за їх згодою (крім жінок із дітьми до одного року).

Документом також прописано, що в разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії її виплата може бути призупинена до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.

Щорічна основна оплачувана відпустка на період воєнного стану становитиме 24 календарних дні, але роботодавець зможе відмовляти працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо це працівник об’єкту критичної інфраструктури. При цьому відпустку без збереження заробітної плати взяти буде можна.

Окрім цього, закон вводить таке поняття як призупинення дії трудового договору – тимчасове звільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. Воно не буде тягнути за собою припинення трудових відносин.

Прописано, що дія трудового договору зможе призупинятися саме у зв'язку з військовою агресією проти України. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення трудового договору у повному обсязі покладається на державу, яка здійснює військову агресію, тобто в цьому випадку - на Росію.

Документ також каже, що профспілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями. Він також звільняє на період воєнного часу роботодавців від обов'язку відраховувати кошти профспілковим осередкам на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу.

Нагадаємо, що воєнний стан в Україні через російське вторгнення було введено 24 лютого на 30 днів. 15 березня Рада продовжила його ще на 30 днів, тобто до 25 квітня.