Молдова знову ввела НС через борг перед "Газпромом"

Прем'єр-міністр Наталія Гаврилиця, виступаючи з трибуни парламенту, зазначила, що кризова ситуація є результатом неврегульованості у комерційних відносинах між "Молдовагазом" та її материнською компанією — російським "Газпромом".

Вона нагадала, що через зростання закупівельної ціни на газ у січні до 647 доларів за тисячу кубометрів у "Молдовагазу" виник касовий розрив у 25 млн доларів, які компанія має заплатити як аванс за січень (загальна сума авансу становить 63 млн доларів, а в наявності у компанії лише 38 млн).

"Ми потрапили в цю ситуацію через те, що "Молдовагаз" не зміг виконати свої контрактні зобов'язання. На жаль, "Газпром", будучи мажоритарним акціонером "Молдовагазу", замість того, щоб виступити з пропозиціями щодо підприємства, яке він контролює, загрожує залишити споживачів без газу. У минулі роки "Газпром" дозволяв накопичувати фінансові відхилення у зимовий період", — сказала Гаврилиця.

У цих умовах уряд дійшов висновку про наявність реального ризику для енергетичної безпеки та громадян через припинення постачання газу, оскільки "Газпром" повідомив про припинення постачання, якщо аванс не буде виплачено до кінця дня 20 січня, і тому запропонував запровадити надзвичайний стан.

Проте парламентська опозиція рішення більшості щодо запровадження НС розкритикувала. Так, депутат від партії "Шор" Марина Таубер сказала, що так і не зрозуміла, навіщо потрібно вводити його на 60 днів. Вона заявила, що фракція ініціює вотум недовіри уряду, та закликала Гаврилицю подати у відставку разом із усім Кабміном.

Депутат від Блоку комуністів і соціалістів Василь Боля запропонував ввести НС відразу до 2025 року, "бо влада не може керувати країною іншим чином". Він також запропонував впровадити в проєкт рішення положення про те, що уряд звітуватиме перед парламентом кожні два тижні про поточний хід справ, проте це, у свою чергу, не підтримала більшість депутатів.

Нагадаємо, що у Молдови наприкінці вересня закінчився контракт на постачання газу між "Газпромом" та її дочірньою компанією "Молдовагаз". Сторони продовжили дію контракту на місяць, але зі зростанням ціни на газ до 790 доларів за тисячу кубометрів. При цьому законтрактованих на жовтень обсягів Молдові було недостатньо, через що парламент країни 22 жовтня запровадив у країні надзвичайний стан терміном на місяць.

Поки велися переговори з "Газпромом", Молдові вперше довелося закупити на ринку невеликі обсяги газу в альтернативних постачальників — спочатку у Польщі, а потім у Нідерландів. Причому Євросоюз тоді погодився виділити Молдові 60 млн євро на подолання газової кризи, а Україна надала їй певний обсяг газу в борг.

Через тиждень, однак, Молдова все ж таки домовилася з "Газпромом" про продовження поставок на п'ять років з ціною газу, що визначається за формулою, яку запропонувала молдавська сторона. Проте вже наприкінці листопада з'ясувалося, що у "Молдовагазу" немає грошей для погашення заборгованості перед російським монополістом. До держбюджету країни терміново внесли зміни, що дозволили з "Газпромом" розплатитися, проте російська держкомпанія вже тоді передбачала, що криза з неплатежами може повторитися.