Тиск на Ахметова чи порятунок енергетики України. Навіщо Кабмін намагається взяти під контроль приватні обленерго України

  • Степан Крьока

    Кореспондент відділу "Промисловість"

Тиск на Ахметова чи порятунок енергетики України. Навіщо Кабмін намагається взяти під контроль приватні обленерго України

1 грудня Міністерство енергетики та вугільної промисловості опублікувало для громадського обговорення законопроект щодо запровадження тимчасових адміністрацій на підприємствах систем розподілу електроенергії у разі загрози національній безпеці країни.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Це рішення ухвалив Кабмін з ініціативи Міненерго. Відомство здійснює і саму процедуру, що передбачає передачу управління компанією підвідомчим структурам або держпідприємствам, у яких 50% плюс одна акція належать державі.

Тимчасові адміністрації можуть бути введені у разі загрози порушення правил безпеки постачання електроенергії або порушення природними монополістами правил ліцензійної діяльності. На таких підприємствах може бути введена тимчасова адміністрація терміном до 6 місяців з можливістю його продовження. Після усунення загроз підприємство повернуть власнику.

Ця ідея не нова, раніше її озвучував секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данилов. Ще 30 липня на брифінгу у Краматорську Донецької області Данилов сказав , що РНБО бачить небезпечні тенденції у сфері розподілу електроенергії, а саме ознаки монополізації ринку.

"На сьогоднішній день пани Ахметов, Новинський, брати Суркіси, Григоришин, Боголюбов, Коломойський, Льовочкін, Бойко та громадянин РФ Воєводін володіють розподільчою мережею. Ми не будемо зараз говорити, яким способом вони її у власність отримали. Ми говоримо про те, що у у разі загрози національній безпеці розглянемо питання щодо запровадження тимчасових адміністрацій", — зазначив секретар РНБО.

Таким чином, ідею, яку обговорювали у владних колах давно, у профільному міністерстві вирішили реалізувати у вигляді законопроекту. Проте через нещодавнє протистояння президента Володимира Зеленського з найбагатшою людиною країни Рінатом Ахметовим ринок та експертна спільнота побачили в цій законодавчій ініціативі тиск на останнього. Цю версію також підтверджують і плітки представників партії влади "Слуга Народу", що просочилися в ЗМІ.

Активами енергохолдингу Ахметова ДТЕК є обленерго у Донецькій, Дніпропетровській, Київській та Одеській областях. Також під контролем ДПЕК столичний оператор системи розподілу "Київенерго" та компанія "ДТЕК Високовольтні мережі", яка забезпечує електроенергією промислові підприємства Донецької та Дніпропетровської областей. Крім того, у процесі угода щодо придбання "Кіровоградобленерго".

Така "м'яка націоналізація" може дещо послабити найбільшого гравця на енергетичному ринку, а також виставити Ахметова у невигідному світлі, зробивши його "загрозою національної безпеки". Крім того, варто враховувати, що конфлікт між президентом та олігархом виник у розпал енергетичної кризи, низьких запасів вугілля та можливих віялових відключень . Не виключено, що таким чином Банкова вирішила перестрахуватись на той випадок, якщо Ахметов у цьому протистоянні вирішить використати енергетичну інфраструктуру як безперечний козир.

Правове питання

Юридично ініціативу Кабміну є за що критикувати. Підстави для запровадження тимчасової адміністрації прописані нечітко, і, швидше за все, рішення про запровадження або запровадження тимчасової адміністрації залишиться за урядом. Також не виключено, що у разі такої ініціативи власник обленерго зможе легко оскаржити рішення як в українському, так і в міжнародних судах. Крім того, будь-яка націоналізація б'є за інвестиційною привабливістю України. А із цим у нашої країни погано і без таких законодавчих ініціатив.

На думку голови комітету з енергетичного права Національної асоціації адвокатів України Олександра Трохимця, законопроект є небезпечним з правової точки зору. Юрист вважає, що така ініціатива порушує Конституцію України, яка гарантує кожному вільне право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Також у законопроекті є корупційні ризики.

"Підстав для запровадження тимчасової адміністрації на енергопідприємстві може бути дуже багато - від несвоєчасного подання звітності до повної технічної невідповідності роботи підприємства. Проте чітко прописаних підстав, у яких випадках відбирати підприємство у власника, а в яких просто пожурити, ні", - каже Трохимець.

Він вважає, що тимчасові адміністрації можуть посилити кризу в енергетиці, оскільки діючі підприємства є вкрай неефективними та збитковими. З усіх енергопідприємств України найгірше виконують свої інвестиційні програми саме ті, якими керує держава, наприклад, "Центренерго" та "Енергоатом".

Крім того, така ініціатива може зменшити інвестиційну привабливість України. Особливо на тлі недавньої історії з інвесторами в "зелену" енергетику, яким держава спочатку не виплачувала гроші за вироблену електроенергію, а потім почала ділити гроші не за законодавчим алгоритмом, а на власний розсуд,

"Тепер кожен інвестор (і зовнішній, і внутрішній) розумітиме, що втратити своє майно можна не лише через корумповану судову систему, а й через іншу корумповану гілку — виконавчу — в особі Міністерства енергетики”, — зазначає адвокат.

При цьому норми законопроекту дозволять профільному міністерству вільно змінювати менеджмент на своїх держпідприємствах, оминаючи вимоги корпоративного законодавства. До таких підприємств належать шість державних обленерго, а також оператор системи передачі НЕК "Укренерго".

Крім того, законопроект передбачає, що тимчасові адміністрації звітують лише перед Міненерго. При цьому власники, які формально залишаються власниками майна, жодного доступу до інформації та звітів на підприємстві не мають. У документі не визначено механізму відбору тимчасового адміністратора, вимог до нього та його компетенції у вирішенні питань безпеки постачання електричної енергії.

Також ця ініціатива закріплює механізм блокування роботи учасників ринку. До активів підприємства, на якому запроваджується тимчасова адміністрація, належить у тому числі електрична та теплова енергія, придбана/виготовлена у майбутньому, паливо та кошти. Адміністрація не має права здійснювати операції з відчуження активів, тому жодна угода не буде виконана, що призведе до дестабілізації енергосистеми.

Таким чином, на думку юриста, законопроект не стабілізує енергетичний ринок України, а є небезпечним для нього. Трохимець вважає, що в українському законодавстві достатньо механізмів впливу на підприємства в енергетиці, які здатні вирішити усі проблеми.

Завуальована націоналізація

Засновник консалтингової компанії EXPRO Consulting Геннадій Кобаль також скептично ставиться до такої ініціативи Міненерго. За його словами, менеджмент на держпідприємствах є неефективним. В управлінні держави знаходиться "Центренерго", яке було і лишається досить проблемним підприємством.

"Мені здається, за що б не взялася держава, ефективного управління не буде. Якщо обленерго зупиниться і його треба буде рятувати — тут складніше. Встановити контроль та ефективно управляти — це різні речі. Я думаю, що це погана ідея, яка пахне завуальованою націоналізацією ", - Каже Кобаль.

За його словами, в Україні частина підприємств ОСР асоціюється з російським капіталом. Йдеться про компанію VS Energy. Вона контролює мережі у Чернівецькій, Херсонській, Рівненській, Житомирській та Кіровоградській областях. За інформацією голови енергетичного комітету Верховної Ради Андрія Геруса, єдиним власником компанії неофіційно є Михайло Воєводін із Росії, який у лютому 2021 року викупив частки у партнерів – депутата російської Держдуми Олександра Бабакова, Євгена Гінера та Сергія Шаповалова. Примітно, що Гінер з 2009 по 2020 рік обіймав посаду генерального директора найбільшого російського виробника титану "ВСМПО-Авісма", який нині перебуває під українськими санкціями.

Зважаючи на це, на думку Кобаля, можна говорити про якусь загрозу безпеці електропостачання. Якщо стоятиме питання про відключення цілих регіонів, то запровадження управління з боку держави, можливо, буде виправданим.

"Якщо за всім цим стоїть завуальована націоналізація чи перерозподіл, то це, звичайно, дуже погано. Це вплине на інвестиційний клімат, на імідж України. У нас і так сьогодні РНБО втручається чи не в кожний вид діяльності. У нас запроваджують санкції та анулюють Ліцензії: Дуже багато зараз залежить від їхніх рішень: Так, якщо це питання національної безпеки, то, безумовно, такі рішення можуть бути виправдані, але де кордон, коли вирішують проблему національної безпеки, а коли просто пресують бізнес? - Зазначає Кобаль.

Таким чином, ця законодавча ініціатива допустима у разі ескалації конфлікту з Росією та за наявності реальної загрози для української енергосистеми. Однак у боротьбі Банкової проти Ахметова це погана зброя, яка до того ж може мати лише психологічний вплив . Законопроект має пройти два читання в парламенті, а опори з боку різних депутатських груп до такої ініціативи буде не менше ніж при ухваленні закону про олігархів . З тією різницею, що запровадження тимчасової адміністрації власник зможе заперечити в суді, українському чи міжнародних.

При цьому для самих активів результат роботи таких управлінців може стати катастрофою. Враховуючи, що тимчасовому керівнику не цікавий розвиток активу у довгостроковій перспективі, а також те, що державні управлінці суттєво програють своїм колегам із приватного сектору. Не виключено, що власникам таких обленерго потім доведеться усувати наслідки роботи тимчасової адміністрації у вигляді критично зношеної інфраструктури та "убитих" трансформаторів, що залишились без профілактичного ремонту