Деолігархізація та антиваксер. Якими словами і поняттями запам'ятався українцям 2021 рік, що минає

За версією Кембриджського словника англійської мови, головним словом року, що минає, стало слово perseverance — наполегливість. Його за дванадцять місяців у мережі шукали майже 250 тисяч разів. А ось укладачі тлумачного словника англійської мови Collins English Dictionary словом року вважають NFT - non-fungible token або "незамінний токен". Проте ні перше, ні друге поняття не відображає належним чином українських реалій 2021-го.

Тому кореспонденти Delo.ua зібрали список слів та словосполучень, які відображають тренди, процеси та події, що охопили нашу країну в 2021 році, і які стійко увійшли в наш побут.

Ручне керування

Тема ціни на газ стала однією з ключових у перші кілька місяців 2021 року. Спочатку з Міністерства енергетики дійшли новини, що чиновники хочуть змінити механізм формування тарифів для побутових споживачів. За основу планувалося взяти ціну на німецькому хабі NGG, а вартість ресурсу встановлювати за формулою "хаб мінус": вартість газу на торговому майданчику мінус транспортування до кордонів України.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Миттєво підключився президент Володимир Зеленський. Гарант ляснув долонькою по столу та поставив уряду завдання терміново вирішити питання з тарифами на газ, адже країна "не може дозволити зростання ціни для громадян". Прем'єр-міністр Денис Шмигаль не зволікав, видав цілий перелік можливих рішень, а потім анонсував термінову та ретельну перевірку всіх газопостачальників.

Водночас спотові ціни в Європі "тішили" рекордним зростанням. Тільки за 12 січня вартість газу на голландському хабі TTF піднялася із $258 до $284 за тисячу кубометрів. Ця ціна була максимальною з грудня 2018 року. Українська влада, передчуваючи лихо, збиралася у спікера парламенту, зустрічалася з представниками МВФ та спостерігала за тарифними мітингами по всій країні. І хоча в Офісі президента запевняли, що Україна не повернеться до держрегулювання тарифів, уряд обмежив ціну 6,99 грн за кубометр.

Ручне управління цін на газ миттєво розкритикувало компанії-постачальники, назвавши рішення "політичним, а не економічним". В Енергетичному співтоваристві держрегулювання назвали суттєвим кроком тому, а у МВФ — вкрай неефективним способом субсидування домогосподарств. Спекотні дискусії тривали весь рік і фактично завершилися лише під час підписання нового меморандуму з МВФ. У документі чітко зазначено: Україна має відмовитись від практики обмеження ціни на газ.

Санкції РНБО

Цей позасудовий маховик президент Зеленський почав активно розкручувати наприкінці січня – на початку лютого 2021 року. Спочатку з легкої руки СБУ Рада національної безпеки та оборони підготувала економічні санкції проти китайських інвесторів "Мотор Січі". Наступними на черзі стали проросійські політики, народні депутати від ОПЗЖ Віктор Медведчук та Тарас Козак — санкції запровадили проти двох авіакомпаній (молдавської та португальської), чиїми літаками вони літали до РФ.

Проте найрезонанснішим рішенням проти проросійської опозиції виявилися санкції проти трьох телеканалів Козака та Медведчука — "112 Україна", NewsOne та ZIK. В Офісі президента назвали це боротьбою з "чужорідною пропагандою", а постраждалі політики назвали це боротьбою з неугодними. Але факт залишається фактом: після цього пакету санкцій ні Зеленського, ні РНБО вже не зупинили.

Наприкінці лютого гарант підписав список санкцій з 8 осіб і 19 компаній. У ньому опинився і сам Медведчук, і його дружина Оксана Марченко та навіть її подруга Наталія Лавренюк. Надзвичайно зручний інструмент почали застосовувати повсюдно: до мережі спортивних товарів "Спортмайстер" та Севастопольського державного університету; до десяти українських військових, які перейшли на бік РФ у 2014 році; до майже двох десятків компаній-надрокористувачів, десяти українських контрабандистів і навіть "злодіїв у законі".

Але не завжди "турборежим" РНБО виявлявся дієвим чи навіть законним. Той самий Медведчук, наприклад, уже у березні оскаржив у Верховному суді санкції проти себе. При цьому в червні тоді ще голова парламенту Дмитро Разумков та голова МВС Арсен Аваков не підтримали частину санкцій. Пізніше екс-міністр внутрішніх справ навіть наголосив: усі ці рішення ухвалюються без будь-якої доказової бази.

Інвестняня

Цього року це слово стало повноцінним політичним мемом для України. Створення інституту "інвестнянь" почалося ще у грудні 2020 року, але незабаром два народні депутати з фракції "Європейська солідарність" заблокували процес, подавши законопроект про скасування ухвалення закону про держпідтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями. З настанням 2021-го парламент цю колізію усунув, і 10 лютого президент підписав потрібний закон. На початку березня ВР ухвалила закони президента щодо податкових та митних пільг для інвесторів.

Початкова ідея проста: великим інвесторам держава виділяє спеціального менеджера ("інвестняню"), і вже він допомагає з усіма комунікаціями та бюрократичними процесами. Такий опікун належить тим, хто готовий вкласти в українську економіку більше $100 млн або приватизувати українські промислові об'єкти на суму від $10 млн.

Український бізнес сприйняв ініціативу суперечливо. Хтось зазначав, що такий супровід допоможе утримати корупцію. Інші говорили, що замість справді корисних рішень (наприклад, запровадження податку на виведений капітал) керівництво країни ставить "дивлячого" за інвесторами та посилює владу контролюючих органів.

Влітку в інтерв'ю Delo.ua виконавчий директор UkraineInvest Сергій Цивкач зазначив: інвестняни отримали 26 заявок на $1,7 млрд, а лідирують промислова та аграрна переробка. Вже у грудні Цивкач наголосив: першу заявку було подано 14 грудня. При цьому прем'єр-міністр Денис Шмигаль за програмою інвестнянь обіцяє до $15 млрд. інвестицій щорічно з 2025 року.

Виплати ФОП

Ще одна історія, яка розпочалася минулого року, а повноцінно розгорнулася 2021-го, — виплати 8 тисяч гривень фізичним особам-підприємцям та найманим працівникам, які постраждали від карантину. Сам закон про таку допомогу ухвалили у грудні 2020-го, і до 31 числа уряд збирав заявки.

Тоді ж розпочалися й перші проблеми з ініціативою. Так, фундаторка бару "Лиса Гора" Олеся Остафієва розповідала кореспондентам Delo.ua про проблеми, з якими вона зіткнулася. Спочатку підприємниця не могла зареєструватися на порталі "Дія", а потім їй взагалі відмовили в отриманні грошей. Нібито через невідповідність номера КВЕД у системі з тим, що був опублікований у Постанові на урядовому порталі. І це була далеко не єдина ситуація.

На перший етап виплат зі спецфонду держбюджету виділили 2,9 млрд. грн., а відповідний закон Зеленський підписав у квітні. Влітку стало зрозуміло, що такої суми не вистачить, і уряд додав на програму підтримки ФОП ще 1,4 млрд. грн. У грудні 2021 року на порталі Дія з'явилася можливість отримати карантинні гроші тим, хто цього не зробив навесні. В уряді нагадали, що 8 тисяч грн зможуть отримати лише ті, хто під час подання заявки раніше вказав неправильний міжнародний номер банківського рахунку (IBAN). Таких приблизно 2,5 тисяч українців. Навесні було подано майже 350 тисяч заявок.

Ринок землі

Однією з найважливіших економічних подій року, що минає, стало відкриття 1 липня ринку сільськогосподарської землі. Багато експертів назвали цю подію епохальною, наголошуючи, що тепер Україна залишить список не найпривабливіших країн, де такий ринок закритий (Венесуела, Куба, КНДР).

Щоправда, у цій сфері все ще лишається кілька обмежень. Найближчі два з половиною роки не можна буде купити більше ніж 100 гектарів в одні руки, а з 2024 року цей показник збільшиться до 10 тисяч гектарів. Проте йдеться лише про українських громадян чи компаній. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юрособи матимуть право купувати землю в Україні лише у випадку, якщо українці проголосують за це на референдумі.

Можна згадати перші результати реформи. За перші шість днів було зареєстровано більше 300 угод, а в жовтні Міністерство аграрної політики звітувало про майже 27 тисяч угод. У регіональному розрізі за їх кількістю лідирували Київська (2232) та Полтавська (2199) області, а за площею – Кіровоградська (9 659,4 га) та Харківська (8 407,3 га).

Деолігархізація

Цього року процес боротьби з впливом українських олігархів розколов українську політику. Тема була однією з найгарячіших у країні, і досі обговорення її не вщухли. Сам закон Верховна Рада ухвалила 23 вересня, за нього проголосувало 279 народних депутатів.

Коли норма запрацює, РНБО включатиме олігархів до спеціального реєстру за трьома з чотирьох умов: значний вплив на ЗМІ, участь у політичному житті, володіння компанією-монополістом або контроль над нею та статки понад 1 млн прожиткових мінімумів (близько 2,3 млрд грн на 2021). Своє рішення РНБО прийматиме на підставі подання Кабміну, члена РНБО, Національного банку, СБУ чи АМКУ. До того ж реєстру потраплять і особи, які спілкувалися з олігархами чи їхніми представниками.

Цікаво, що історія із цим законом остаточно вибила з команди Зеленського спікера ВР Дмитра Разумкова. Останній спочатку запропонував президентові накласти вето на закон, потім звинуватив фракцію "Слуга народу" у фальсифікації тексту закону і, нарешті, втратив посаду спікер парламенту. Тепер він просто нардеп зі своєю депутатською групою "Розумна політика".

Антиваксер

Немислимий рік, що минає, і без ковидних слів-маркерів. Насамперед варто згадати "антиваксерів". Противники обов'язкової вакцинації цього року показали себе у всій красі . Ключові експерти охорони здоров'я останні місяці намагалися пояснити популярність цих переконань, але в цьому питанні варто зробити важливу ремарку: Україна є не єдиною країною, де популярна думка про згубність вакцин.

Спроби зібрати "антиваксерів" на мітинги з весни, але восени ця історія вийшла на новий рівень. Антивакцинатори збиралися під стінами Верховної Ради та докладно розповідали, чому не можна робити щеплення від коронавірусу, чим це загрожує та які їхні права порушуються у цьому випадку.

Показовим став виступ однієї із учасниць маршу проти вакцинації. Вона пояснила, що "7 років у колайдері розробляли найбільшу частинку "Гадзіла". І ця частка призначена для того, щоб при натисканні спеціальними променями або 5G "можна було знищити глобалістам людину, яка їм не подобається". При цьому жінка переконана, що "За документами тих, хто приймає вакцину, компанії-виробники називають "трансгуманами", "транслюдьми" або "гуманоїдами". На її думку, такі українці позбавляються всіх прав та є генномодифікованими людьми.

Хоча і без таких заяв на марші супротивників вакцинації вистачало курйозних ситуацій. Наприклад, частина демонстрантів тримали в руках плакати з намальованими на них перекресленими QR-кодами. Це мало символізувати їхній опір обмеженням, які українська влада вводить для невакцинованих. Але з'ясувалося, що коди ніяк не пов'язані з вакцинацією та ведуть на сайт російської партії владу "Єдина Росія".

Сертифікати

Це інше слово, яке намертво увійшло до українського постковидного життя. З появою вакцини від коронавірусу та умов обов'язкової вакцинації ковидні сертифікати стали одним із ключових засобів доступу українців до благ. Фактично, сьогодні не можна потрапити до кіно чи торгового центру без цього документа. Звичайно, на це відреагував ринок підроблених документів.

Раз у новини потрапляють повідомлення про те, як поліція накрила мережу центрів, що видавали підроблені іноземні Covid-сертифікати. Останній приклад — випадки у Києві, Львівській та Рівненській областях. СБУ та поліція викрили та припинили діяльність трьох мереж з виготовлення та продажу фейкових Covid-сертифікатів, а також ПЛР-тестів. Як зазначили силовики, зловмисники встигли "обслужити" понад 10 тисяч людей.

Податкова амністія

Однією з ключових економічних подій осені стала так звана податкова амністія. Відповідний закон Верховна Рада ухвалила влітку. По ньому з 1 вересня 2021-го до 1 вересня 2022 року влада планує провести одноразове добровільне декларування активів фізичних осіб. Скористатися декларуванням зможуть фізособи-резиденти, самозайняті українці та фізособи, які не є резидентами нашої країни, але були резидентами на момент отримання майна, що декларується.

За законом із одноразового добровільного декларування збирається збір. У законодавстві визначено як одноразовий обов'язковий платіж, та її розмір має розрахувати сам декларант, врахувавши вартість своїх активів. За законом збір становитиме 5% щодо валютних цінностей на рахунках українських банків. Альтернативою є ставка 6% зі сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради, депутат фракції "Слуга народу" Данило Гетманцев, підбиваючи проміжні підсумки амністії, зазначив: українці задекларували вже понад мільярд гривень, а до бюджету надійшло близько 52 млн грн. За словами нардепа, динаміка декларацій суттєво зросла: за два тижні грудня зростання амністованих активів склало 327%.

Вовина тисяча

Список головних слів року не був би повним без згадки про тисячу від президента. Виплату цю називають по-різному: "ковидна тисяча", "Вовина тисяча", "Зе-тисяча", тисяча за вакцинацію тощо. Але по суті всі вакциновані від коронавірусу українці отримають по тисячі гривень. Витратити ці гроші можна буде лише на певні речі, а якщо конкретніше, то на підтримку бізнесу, який найбільше постраждав від пандемії.

Наприклад, на демонстрацію кінофільмів, театральну та концертну діяльність, функціонування театральних та концертних залів, музеїв, спортивних споруд, діяльність спортивних клубів, фітнес-центрів. Також за ці гроші можна буде купити книги.

Офіційно виплати стартували 19 грудня, і в Міністерстві цифрової трансформації України зазначили: 2,7 млн. українців вже оформили заявки. Більше того, стало відомо, на що люди витрачають ці гроші. Співзасновник інтернет-банку monobank Олег Гороховський розповів, що найпопулярніші категорії витрат це: книгарні (44,57%), кінотеатри (23,83%), залізничні квитки по Україні (14,06%), театри (8, 98%), спортзали (3,56%), концерти (3,81%), музеї (0,64%) та авіаквитки по Україні (0,55%). В Альфа-Банк Україна, який також приєднався до акції, підтвердили: 34% клієнтів купили книжок, а ще чверть витратили гроші на квитки в кіно.