- Категорія
- Політика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Дракон, що причаївся. Чому Сі Цзіньпін хоче допомогти Путіну і чому йому не варто цього робити
Після вторгнення Путіна в Україну Росія опинилася у глибокій з часів Холодної Війни світової ізоляції. Найпершими санкції проти Росії ввели США, за ними були країни ЄС і деякі країни Азії. В результаті Росія виявилася відрізана від долара. Світ став відмовлятися від російських енергоресурсів, які у довоєнні роки забезпечували половину валютних надходжень до державного бюджету РФ.
Крім того, від поставок вантажів до Росії почали відмовлятися світові гіганти морських перевезень, а багато міжнародних компаній почали йти з Росії. Все це дасть безпрецедентну з часів розпаду СРСР економічну розруху, а також зниження рівня життя не тільки простих росіян, а й для російської регіональної еліти та оточення Путіна. Проте, зіткнувшись із ізоляцією на Заході, Путін звернув свій погляд на схід.
Авторитарна Китайська Народна Республіка, своїм політичним укладом ближче до Росії, ніж демократичний захід. Економіка Китаю вважається другою за величиною у світі після економіки США. Також Китай ще до війни був одним із головних споживачів російських енергоресурсів. Тому зовсім не дивно, що потопаючи під тягарем західних санкцій Путін чекає рятувального кола саме з боку Пекіна.
Так само вважають і в Державному департаменті США. Американське видання Financial Times з посиланням на свої джерела в офіційних колах повідомило, що Путін вже звернувся до китайського лідера Сі Цзіньпіна за допомогою у цій війні. Проте пізніше цю заяву спростували і в офіційному Пекіні, і в Москві.
У самому Вашингтоні схоже ставляться до такого сценарію цілком серйозно. 14 березня радник США з національної безпеки та представники Ради національної безпеки Державного департаменту США відбули з Вашингтона до Риму, щоб зустрітися там із членом Політбюро Комуністичної партії Китаю та директором Управління Комісії із закордонних справ Ян Цзечі. Обговорювали вони саме українське питання.
Напередодні цієї зустрічі Салліван повідомив, що дав Пекіну зрозуміти про можливі наслідки, якщо той допоможе Росії уникнути західних санкцій. А ще на новини про можливу допомогу Китаю Росії відреагували китайські ринки. У понеділок, 14 березня, після непідтверджених повідомлень про те, що "Росія могла запросити військову допомогу у Китаю" акції китайських компаній, що котируються на Гонконгській фондовій біржі, різко впали. Індекс Hang Seng China Enterprises у понеділок, 14 березня, закрився з падінням на 7,2%, що стало найбільшим падінням з листопада 2008 року.
Видання Bloomberg повідомило, що китайські акції пережили найгірший день з часів світової фінансової кризи, оскільки побоювання з приводу тісних відносин Пекіна з Росією та відновлення регуляторних ризиків спровокували панічні продажі.
Білий дім відмовився коментувати підсумки майже семигодинної зустрічі в Римі, а китайські офіційні ЗМІ повідомили, що Яе Цзечі представив Китай як нейтральний бік конфлікту під час зустрічі з Салліваном.
"Китай завжди виступав за повагу суверенітету та територіальної цілісності всіх країн і відданий сприянню мирним переговорам", - сказав член Політбюро КПК.
При цьому видання The Wall Street Journal пише, що Пекін ще в жовтні опинився у більшій ізоляції від більшої частини решти світу, оскільки президент Сі Цзіньпін і Путін лише кілька тижнів до вторгнення оголосили про "дружбу без кордонів". А прагнення Пекіна зблизиться з Москвою викликане прагненням виступити єдиним фронтом проти США.
Також Путін був почесним гостем на Олімпіаді в Пекіні, яку проігнорували багато західних лідерів через порушення прав людини в Китаї.
"Китайське керівництво розлютилося наприкінці минулого року через рішення адміністрації Байдена організувати дипломатичний бойкот зимових Олімпійських ігор у Пекіні, які відбулися минулого місяця і були сприйняті паном Сі як можливість продемонструвати розвиток Китаю після семи років підготовки. Пан Путін виявився єдиним високопоставленим. гостем пана Сі з великої держави, який був присутній на відкритті Ігор", - пише WSJ .
Також, на думку директора програми з Китаю в центрі Стемпсона Юн Суна, різка зміна зовнішньої політики щодо Росії може послабити позиції самого Сі Цзінпіна, який хоче залишитися при владі на третій термін.
Проте сам Китай залежить від торгівлі з Європою та США значно більше, ніж від торгівлі з Росією. І хоча Пекін мало зацікавлений в економічному краху Росії і намагається якось їй допомагати, він змушений дистанціюватися та утримується від великої допомоги агресору.
"Китай робить кроки щодо закупівлі російської сільськогосподарської та енергетичної продукції. Але він дотримується більш руйнівних фінансових санкцій, які США ввели проти Росії, побоюючись втратити доступ до глобальної торгової системи, в якій домінує долар, кажуть деякі китайські банкіри. Вони кажуть, що їхня позиція за умовчанням полягає в тому, щоб дотримуватися санкцій, якщо вище керівництво не скаже їм інакше", - пише WSJ .
Так ще в лютому невдовзі після початку вторгнення, незважаючи на "дружбу без кордонів", два найбільші державні банки Китайської народної республіки (КНР) вирішили обмежити фінансування закупівель російської сировини.
На думку Bloomberg, незважаючи на те, що Росія є великим постачальником енергоносіїв до Китаю, і обидві країни часто об'єднуються під час геополітичних суперечок зі США, економічна вага Росії значно зменшується порівняно із західними країнами, що купують великі обсяги китайського експорту та контролюють доступ Пекіна до міжнародної. фінансову систему, в якій домінує долар.
У самому Китаї державні ЗМІ висвітлюють тему війни Росії з Україною максимально обережно, уникаючи як проросійської, так і проукраїнської позиції. А китайська влада, незважаючи на тісні зв'язки з Москвою, постійно підтримує свою нейтральну позицію.
У самій же компартії Китаю є різні групи, у тому числі й фракції, що дотримуються прозахідних позицій. Так, на думку голови Академічного комітету Інституту Чахар (Пекінський технологічний інститут), заступника голови Центру досліджень державної політики апарату радника Державної ради Ху Вея, війна України з Росією, може призвести до більш глобальних геополітичних наслідків, ніж теракти 11 вересня.
Вей вважає, що навіть якщо Путіну вдасться захопити Україну, а Зеленський загине, українці все одно сформують підтримуваний Заходом уряд у вигнанні, а Путін залишиться під санкціями і буде змушений стримувати бунти в Україні. Економіка Росії стане дуже нестійкою і може впасти лише за кілька років.
"Оскільки російська економіка перебуває на межі краху, Путіну буде важко підтримувати небезпечну ситуацію навіть без програшу в російсько-українській війні. Якби Путін був відсторонений від влади через громадянські заворушення, державний переворот або з іншої причини, шансів Росії протистояти Заходу було б ще менше. Вона напевно поступиться Заходу або навіть буде розчленована ще більше, і статус Росії як великої держави прийде кінець", - пише Вей.
Протистояння з Путіном згуртує Захід і після того, як Росія буде повалена Китай може опинитися в глибокій світовій ізоляції в оточенні таких країн як Японія, Південна Корея та Тайвань. Нейтралітет і помірна підтримка Росії також може погано вплинути на міжнародне становище Китаю після падіння режиму Путіна.
"Китаю слід уникати гри обох сторін в одному човні, відмовитися від нейтральності і зайняти лідируючу позицію у світі. В даний час Китай намагається не ображати жодну зі сторін і займає золоту середину у своїх міжнародних заявах та рішеннях, у тому числі утримується від голосування в Раді Безпеки ООН і Генеральній Асамблеї ООН, однак така позиція не відповідає потребам Росії і розлютила Україну та її прихильників, а також співчуваючих, поставивши Китай не на той бік більшої частини світу. застосовуємо до цієї війни, в якій Китаю нічого виграти. З огляду на те, що Китай завжди виступав за повагу національного суверенітету та територіальної цілісності, він може уникнути подальшої ізоляції, лише підтримуючи більшість країн світу", - зазначає Вей.
При цьому на Заході налаштовані до Китаю дуже скептично. Офіційний Пекін відмовився називати дії Росії вторгненням, а тісні зв'язки Китаю та Росії дають західним політикам підставу об'єднати Пекін та Москву в одну вісь. Так чи інакше Сі Цзіньпін не може одразу відмовитися від дружби з Путіним, як і не може надати йому суттєвої підтримки. Тому швидше за все КНР намагатиметься балансувати між двома сторонами цього конфлікту, з одного боку купуючи російські енергоресурси та зерно, з іншого – підтримуючи західні санкції через побоювання опинитися в одному човні з Росією.