Україна подала заявку на членство в ЄС: що це дає і які перспективи у "спеціальної процедури"

1 березня Європарламент проголосував "за" резолюцію, в якій закликав інституції Європейського Союзу працювати над тим, щоб надати Україні статусу кандидата в ЄС. Напередодні заявку на вступ України до ЄС підписав президент України Володимир Зеленський. Таке рішення стало логічним кроком після заяв європейських політиків, які зазначили, що Україну хочуть бачити в ЄС і для цього потрібно створити "спеціальну процедуру".

Проте її алгоритм поки що невідомий. Більше того, постає дедалі більше питань про те, як негайний вступ до Європейського союзу допоможе Україні в нинішній ситуації. Кореспонденти Delo.ua розібралися, як швидке приєднання до ЄС допоможе нашій країні.

Про термінове приєднання України до ЄС одним із перших висловився прем'єр-міністр Словаччини Едуард Хегер. У неділю, 27 лютого, він закликав — треба серйозно поставитися до бажання Києва увійти до складу Євросоюзу. Хегер підкреслив, що щодо нашої країни слід ухвалити "новий підхід до європейської інтеграції"; має бути «цілком новий шлях» для країни, яка пройшла через війну і «хоче стати частиною Європи».

Незабаром висловилася і президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. Політик наголосила — Україна та ЄС тісно співпрацюють у різних сферах, тому ЄС хоче бачити країну у Євросоюзі. Щоправда, фон дер Ляйєн уточнила, що це станеться "з часом".

Україна хоче нашої повної солідарності, і вона побачить її. Україна вже включена в деякі процеси, наприклад, інтеграція українського ринку в єдиний ринок. Ми тісно співпрацюємо і в інших сферах, наприклад, в енергетиці та інших областях. З часом Україна приєднається до нас. Ця країна - частина нашої сім'ї, одна з нас, і ми хочемо бачити її в Євросоюзі", - сказала вона.

У понеділок, 28 лютого, президент Зеленський підписав заявку на членство в ЄС, посилаючись на статтю 49 Договору про Європейський Союз. У статті йдеться, що "будь-яка європейська держава, яка поважає цінності, зазначені у статті 2, і зобов'язується проводити їх у життя, може звернутися із заявкою з метою стати членом Союзу".

Стандартна процедура має такий вигляд: Європейський парламент та національні парламенти інформуються про заявку; держава-заявник надсилає свою заявку до ЄС; проходять консультації із Європейською комісією; після схвалення Європейського парламенту держава приймається до складу ЄС.

Така процедура не враховує пропозиції Гегера, якого підтримали президенти Болгарії, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі та Словенії. Усі вони закликали консолідувати найвищу політичну підтримку України та дати можливість інститутам ЄС вжити заходів для негайного надання Україні статусу країни-кандидата в ЄС та розпочати процес переговорів.

Радник керівника Офісу президента України Тимофій Мілованов наголосив – у нинішній ситуації такий варіант можливий. Все, що для цього потрібне — політична воля Європейського Союзу.

"З практичного погляду це дасть нам доступ до всіх механізмів підтримки — економічної, військової та іншої, які є в ЄС. З практичного — нам потрібні постачання палива, їжі, медикаментів. Не тому, що у нас всього цього немає. А тому, що не всі стандартні механізми працюють, наприклад, ми знаємо, що там де немає військових дій усе працює, але для того, щоб це працювало багато місяців, ми не знаємо скільки все це буде йти, потрібні запаси, потрібна підтримка. може дати нам весь економічний тил", - каже Мілованов.

Політолог Володимир Фесенко називає подію більш жестом політичної та моральної підтримки України з боку ЄС. Проте наполягає — це також вікно можливостей. Скориставшись ним, можна реально вступити зі співдружність. Але, швидше за все, після війни.

"Підтримка з боку ЄС вже надходить і посилюватиметься, навіть до вступу до ЄС. Але якщо вона все ж таки відбудеться — це дуже допоможе нам у відновленні держави. Висловлю ще одне суб'єктивне припущення: якщо серед компромісів для припинення війни та виведення російських військ розглядатиме нейтральний чи позаблоковий статус України, то вступ до ЄС може стати суттєвою та прийнятною компенсацією відсутності членства в НАТО”, — каже експерт.

Центр протидії дезінформації при РНБО зібрав основні переваги, які дає членство в ЄС: межі без бар'єрів, посилення прав споживачів, збільшення кількості товарів за доступнішими цінами, покращення освіти та імпульс для секторального співробітництва.

Якщо ж говорити про військову допомогу, то тут йдеться скоріше про додаткове фінансування. Директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін нагадує, що Європейський Союз не є системою колективної безпеки і, на відміну від НАТО, не гарантує недоторканності країн. Проте, може з'явитися спільна директива, яка через Україну створюватиме умови для протидії російській агресії.

Економіст зізнається, що зараз складно коментувати логіку та алгоритм вступу, які розробляються, — документ ще не опубліковано. Однак, якщо Україна стане членом ЄС, то для вступу потрібен певний перехідний період — період адаптації українського законодавства під європейські Директиви з відновлення інфраструктури. Амелін наводить приклад країни Балтії та Польщу. Відповідно входження України в ЄС дасть доступ товарам нашої країни на європейські ринки та дозволить залучити дешевше фінансування.

Партнер юридичної групи LCF Сергій Бенедисюк також звертає увагу, що поки що недостатньо інформації про нову процедуру та логіку її застосування. Проте зрозуміло, що її буде проведено в "максимально короткі терміни".

"Що нам дасть Євросоюз, всі вже неодноразово обговорювали. Проте на сьогоднішній день нам як ніколи потрібна тісна співпраця з Європою для відкриття нових широт для бізнесу та інвестицій після закінчення військових дій, що допоможе швидше стабілізувати економічний стан нашої країни", - каже Бенедисюк.

Економіст Олексій Кущ також говорить про неможливість коментувати ці зрушення у практичних термінах. Але загалом останні заяви називає кроком солідарності з боку Європи.

"Для нас вступ до ЄС — можливість переходу на якісніший рівень розвитку країни. Я не пам'ятаю, щоб в історії приймали в ЄС за прискореною процедурою. Такого точно не було. Але для нас головне, щоб закінчилася війна. Потім треба подолати наслідки війни. Соціальні, економічні та гуманітарні. Тобто це першочергове завдання. Потім уже треба думати про бонуси, які у нас будуть за членства в ЄС", — резюмує Кущ.

Експерти солідарні — саме кандидатство може тривати до кількох років. Проте навіть нинішні заяви та процедурні рішення європейських політиків уже є зеленим світлом для нашої країни. Одностайні спікери і в іншому — насамперед необхідно закінчити війну.