В Мінкульті розробили принципи дерусифікації топонімів та пам'ятників в Україні

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Як ідеться у повідомленні відомства, це зроблено з метою надання допомоги у "подоланні антиукраїнського впливу російських цивілізаційних міфів, російської імперської та радянської тоталітарної спадщини у публічному просторі населених пунктів України".

Зазначено, що під час обговорення всі члени ради погодилися, що процес подолання наслідків зазначених політик має бути виваженим, ґрунтуватись на суспільному діалозі, відкритій фаховій дискусії, але водночас не може бути відкладеним у часі, адже це є "важливою складовою ментального спротиву агресії".

Вказано, що питання щодо збереження у публічному просторі або заміни (у випадку топоніміки) чи демонтажу та переміщення (у випадку з пам’ятниками) повинні вирішуватися відповідно до чинного законодавства про місцеве самоврядування, а також законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

"При цьому підходи при прийнятті рішення щодо об’єктів, назв, символів російського імперського та радянського тоталітарного минулого не повинні бути формальними, а повинні визначатися на науковому підґрунті та за наявності суспільного діалогу. Доцільно уникати узагальнених групових критеріїв, натомість варто підходити індивідуально до кожного випадку", - дійшли висновку експерти.

Водночас, на їхню думку, в цьому процесі потрібно враховувати, що російська імперська та радянська тоталітарна практики міфологізували певні постаті та події, а показником їхньої інструменталізації є масовість насаджування назв, об’єктів та символів у публічних просторах українських населених пунктів.

Зважаючи на це, при ухваленні рішень щодо усунення із публічного простору чи збереження об’єктів, назв, символів російської імперської та радянської тоталітарної політик, як визначила експертна рада, доцільно враховувати такі критерії:

- міру та наслідки участі політичного чи культурного діяча у реалізації російської імперської та радянської тоталітарної політики;
- як ті чи інші об’єкти, назви, постаті, або твори пропагують імперські та тоталітарні наративи;
- внесок особи у розвиток української та світової культури, науки та інших суспільно значущих сфер людської діяльності;
- особисту світоглядну позицію, ціннісні орієнтири тієї чи іншої постаті;
- ставлення особи до української ідентичності та ідентичності корінних народів України;
- міфологізованість та інструменталізацію імперською та тоталітарною пропагандою постаті чи історичної події.

Зокрема, недоцільним визначено існування у публічному просторі назв, об’єктів та символів, пов’язаних із:
- реалізацією російської імперської та тоталітарної політики, спрямованої на підкорення України, переслідуванням учасників боротьби за незалежність, здійсненням політичних репресій та інших злочинів імперського та тоталітарного режимів;
- назвами російських міст та інших географічних, історичних та культурних об’єктів РФ, що не пов’язані безпосередньо із українською історією;
- особами, що брали активну участь у реалізації та/чи пропаганді російської імперської та радянської тоталітарної політики;
- особами, що брали безпосередню участь у переслідуваннях учасників боротьби за незалежність, здійсненні політичних репресій та інших злочинів імперського та тоталітарного режимів;
- особами і подіями, що були міфологізовані імперською та тоталітарною пропагандою і до сьогодні використовуються російською пропагандою на поширення власних наративів.

"Потрібно також наголосити, що зникнення з публічного простору топонімів чи пам’ятників на честь певних культурних діячів не дорівнює зникненню їхнього культурного доробку, який залишається доступним. При цьому у процесі очищення публічного простору від російської імперської та радянської тоталітарної спадщини важливо не допустити знищення пам’яті про справді значимі для України й конкретного міста чи села історичні постаті та події", - заявили в Мінкульті.

Зокрема, доцільним визначено збереження назв та об’єктів, пов’язаних з особами, які зробили важливий внесок у розвиток української чи світової науки, культури та інших сфер суспільного життя; які були прихильними або принаймні толерантними до України та української культури, визнавали її рівність з іншими культурами; або які боролися з тоталітарними режимами чи зазнали від них переслідування.

"Важливо зберігати пам’ять про героїв та геройок, захисників і захисниць України, зокрема солдатів, офіцерів, лікарів та медсестер, членів Руху опору та інших, що захищали Україну від нацистських окупантів", - додають у відомстві.

Там також наголошують на важливості врахування того, що подолання наслідків русифікації не повинно призводити до звуження та примітивізації культурного простору в Україні, а натомість має стимулювати розвиток інклюзивного гуманітарного і культурного середовища, водночас наповнюючи його власним унікальним ціннісним змістом.

Як вказують в експертній раді, при ухваленні рішення щодо збереження у публічному просторі або демонтаж та перенесення до музею твору монументального мистецтва варто враховувати рівень майстерності та внесок автора у розвиток українського мистецтва, художню цінність та оригінальність твору.

Твори ж мистецтва, щодо яких "є суспільний консенсус" про недоцільність їх подальшого існування у публічних просторах, там вважають доречним переміщувати у музейний простір.

"За необхідності варто пропонувати тимчасові рішення щодо усунення з публічного простору пам’ятки монументального мистецтва – закривання, маскування мистецьких об’єктів, аби уникнути поспішних рішень та не допустити втрати культурного надбання", - зазначають експерти Мінкульту.

Крім того, на їхню думку, варто сприяти збереженню творів монументального мистецтва, зокрема елементів оздоблення та декору у публічному просторі, та впроваджувати методи їх критичного переосмислення, тобто зберігаючи цілісність матеріальних об’єктів, надавати їм нового змісту, а саме засудження імперської та тоталітарної політик.

"Таким чином, загальними підходами є виваженість, об’єктивність, своєчасність та повнота реагування на запит українського суспільства щодо подолання антиукраїнського впливу російських цивілізаційних міфів, російської імперської та радянської тоталітарної політики у публічних просторах населених пунктів України як відповіді на виклики глобального конфлікту демократичних і тоталітарних цивілізацій", - сказано в повідомленні.

Нагадаємо також, що ще 5 квітня 50 депутатів внесли до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає заборону присвоєння географічним об'єктам в Україні назв, що звеличують, увічнюють, пропагують або символізують державу-окупанта або її пам'ятки, пам'ятні, історичні та культурні місця, міста, дати та події. Наразі він ще не розглядався парламентом.