УЗА закликала уряд схвалити "економічне бронювання" в аграрному секторі

Про це йдеться в повідомленні пресслужби асоціації.

"Робота підприємств аграрного сектору можлива виключно за умов мінімальної впевненості, що будуть кваліфіковані працівники та керівники, які щоденно працюють та організовують роботу підприємств. Адже працюючий аграрний сектор – це десятки мільярдів доларів надходжень до державного і місцевих бюджетів, які дуже потрібні країні для забезпечення сил оборони", - зазначають в УЗА.

В асоціації наголошують, що робота агропромислових підприємств неможлива без наявності кваліфікованого персоналу з вузькою спеціальністю, знанням технологій, машин та механізмів, задіяних у виробництві, а також наявності всіх допусків для дотримання техніки безпеки праці, на підготовку якого потрібен час та досвід.

"Ми переконані, що для вирішення питання збереження висококваліфікованих працівників, а відтак збереження функціонування підприємств, потрібен додатковий механізм бронювання військовозобов’язаних – так зване "економічне бронювання"", - заявляють аграрії.

В чому полягає "економічне бронювання"

Суть механізму "економічного бронювання" полягає в тому, що він забезпечить збереження критичної кількості працівників на підприємствах, що додає передбачуваність для бізнесу та гарантує його роботу, навіть за умови посилення мобілізаційних заходів.

Згідно з повідомленням УЗА, такий механізм дозволить забезпечити подальше безперебійне функціонування аграрних підприємств, дасть можливість планувати  виробничі цикли, а значить – зберегти надходження до державного бюджету податків, за рахунок яких буде змога фінансувати Сили Оборони України.

"Аграрна галузь розуміє і усвідомлює потребу українського війська у людях, і підтримує укомплектування Збройних сил України, як основного пріоритету державної політики в умовах війни", - заявляють у пресслужбі УЗА.

Проте, як зауважують аграрії, мобілізація ключових висококваліфікованих співробітників загрожує діяльності галузі, оскільки важко оперативно знайти заміну фахівцям в умовах війни, а враховуючи кадровий дефіцит, часто знайти відповідного фахівця неможливо.

"Дуже сподіваємося на врахування думки зернової галузі, підприємства якої, не зважаючи ні на що, продовжують інвестувати в операційну діяльність, обладнання, науково-дослідницьку роботу в полі, сплачують податки до державного бюджету та дуже залежать від стабільного забезпечення виробничого процесу кваліфікованими кадрами протягом усього календарного року", - підсумували в УЗА.

Рада розглядає дві моделі економічного бронювання

Нагадаємо, Верховна Рада розглядає дві моделі економічного бронювання українців від мобілізації, між парламентарями тривають дискусії, повідомляв голова парламентської фракції "Слуга народу", член комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Давид Арахамія.

За словами нардепа, перша модель економічного бронювання передбачає сплату податку від зарплати щонайменше в 35 тисяч гривень. Тобто сума податку має покривати державі мінімальне утримання одного бійця, заявив Арахамія. 

Водночас друга модель, що обговорюється у парламенті, - це квотне бронювання по галузях. Вона передбачає, що підприємства матимуть змогу забронювати певний відсоток працівників на власний розсуд. За кожного такого робітника сплачується окремий податок рівноцінний мінімальній зарплаті військовослужбовця щомісяця. 

Нагадаємо, що раніше колега по фракції Арахамії, голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха спрогнозував, що застосування механізму економічного бронювання може збільшити надходження до держбюджету на 200 мільярдів гривень щороку. Він розповів про розробку ініціативи для забезпечення економічного бронювання співробітників, яка передбачатиме щомісячну сплату військового збору у розмірі 20 тисяч гривень.

Нардеп пояснив, що питання економічного бронювання впроваджується для того, щоб дати бізнесу впевненість, що він продовжить функціонувати і сплачувати податки, з яких утримуються Збройні Сили України, оскільки на сьогодні це єдине джерело фінансування армії.

Бронювання військовозобов'язаних працівників

7 травня уряд продовжив на один місяць строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих Мінекономіки військовозобов'язаним працівникам окремих підприємств та організацій.

Згідно з постановою КМУ №76, відстрочки від мобілізації надавалися військовозобов'язаним працівникам життєво важливих галузей економіки та стратегічних підприємств для забезпечення безперебійної роботи та підтримки критичної інфраструктури.

Загалом у 2023 році Мінекономіки забронювало від мобілізації близько 35 тисяч військовозобов'язаних працівників для стабільної роботи стратегічно важливих об'єктів. Передбачається, що продовження відстрочок дозволить підприємствам зберегти виробничі потужності в умовах воєнного стану.

Попри це, низка великих компаній нарікають, що через мобілізацію відчувають кадровий дефіцит. Наприклад, через те, що кожен шостий працівник мобілізований до лав ЗСУ, група "Метінвест" бізнесмена Ріната Ахметова в деяких сегментах не може вийти навіть на показники 50-60% свого довоєнного виробництва.

Нагадаємо також, що чимало галасу в Україні наробила новина про бронювання від мобілізації працівників цирку та телемарафону. На початок квітня за поданням Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП) статус заброньованих по всій країні отримали 1150 працівників сфери культури та трохи більше 700 медійників. 

Після хейту у соцмережах прем'єр-міністр України Денис Шмигаль дав доручення профільним міністерствам найближчим часом внести оновлену, більш справедливу постанову про бронювання військовозобов’язаних та визначити вичерпний перелік об’єктів і підприємств критичної інфраструктури.

Фото: ua.depositphotos.com