Мобілізація техніки для ЗСУ на другому році війни: що про неї відомо і що ще потрібно вдосконалити

З початку повномасштабного російського вторгнення Україна вимушена швидко пристосовуватись до зміни правил, за якими буде надалі працювати її економіка. Через повномасштабну війну в 2022 році наповнення бюджету країни відбувалося в умовах глибокої соціально-економічної кризи, частково компенсованої за рахунок надходження грантової допомоги від міжнародних партнерів.

Крім економічної складової, понад мільйон українців забезпечує діяльність сектору безпеки й оборони, з яких до Збройних сил України мобілізовані не менше 700 тис. осіб. Також мобілізується до лав захисників і техніка, причому на початку російської агресії найбільш затребуваною стала важка і спеціалізована техніка - вантажні автомобілі, бульдозери, екскаватори і трактори, тоді як наразі українські захисники потребують скоріше легких маневрених автомо в кузові "пікап". 

Навряд чи до кінця війни стануть відомими втрати невоєнної техніки з української сторони, особливо спеціалізованих машин - вантажівок, здатних опосередковано впливати на хід бойових дій з росіянами, в тому числі витягуючи трофейну і підбиту техніку з поля бою і виконуючи облаштування оборонних позицій. Відомо, що задокументовані втрати українських вантажівок, транспортних засобів та джипів станом на 25 квітня 2023 року досягли 559 одиниць, з яких найбільше втрачено вантажівок ЗІЛ-131 (101 од.), ГАЗ-66 (77 од.) та Урал-4320 (40 од). Варто відмітити, що втрати транспортної техніки у росіян в 4,4 рази більші - 2454 одиниць. При цьому підтверджені загальні втрати всієї військової техніки у України складають 3204 одиницю, тоді як росіяни втратили в 3,15 рази більше - 10 тис. 110 одиниць.    

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Для приблизної оцінки кількості автотехніки в Україні можна оперувати даними Міністерства інфраструктури України, згідно з якими станом на 1 січня 2020 року в Україні на ліцензованих юросіб зареєстровані 142 тис. 759 одиниць техніки. Серед них 51,9 тис. автобусів, 2,4 тис. мікроавтобусів, 17 тис. легкових автомобілів, 43,9 тис. вантажівок-тягачів, 3,5 тис. бортових вантажівок, 3,9 тис. фургонів і 7,7 тис. вантажівок інших типів. Наразі точна кількість техніки в країні, очевидно, засекречена. 

Як відбувається мобілізація техніки?

З початком російського повномасштабного вторгнення Україна зіткнулася з необхідністю мобілізації значної кількості вантажівок, сільськогосподарської та будівельної техніки, яка була приписана до територіальних центрів комплектування згідно встановлених мобілізаційних планів. В перші місяці війни  подекуди фіксувались випадки вилучення всіх тракторів або вантажівок на деяких агропідприємствах, які, в свою чергу, призвели до зриву ними мобілізаційних завдань і поставок продовольства населенню.

Схожу ситуацію описують юристи української компанії Everlegal в коментарі для Delo.ua. Вони наголошують, що в деяких випадках представники Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК, раніше - військкомати) не оформлювали належним чином документи на вилучення транспортних засобів. Але згідно з практикою компанії, воєнкомів вдавалось переконати оформити документи належним чином шляхом переговорів із залученням юристів.

При цьому компанія зазначає, що в її практиці і практиці її клієнтів не фіксувались випадки вилучення техніки невстановленими особами, котрі б видавали себе за представників влади або органів ТЦК. Ці дані підтверджує і генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль в коментарі для Delo.ua. Він підкреслює, що подібні "маски-шоу" можуть стосуватись скоріше дрібних фермерських хазяйств, тоді як в УАК входять великі компанії, які на базі своїх офісів розгорнули відповідні волонтерські штати, створили фонди для співпраці з іноземними партнерами, а також сформували свої площадки для спеціалізованої комунікації з військовими або медичними структурами.

Співрозмовник видання підкреслює, що в деяких районах (але не в цілих областях України), в минулому році дійсно були факти надмірного вилучення техніки, через які окремі підприємства після мобілізаційних дій залишилися нездатними виконувати технологічні операції. Це питання вдалось частково вирішити за рахунок допомоги таким господарствам від сусідніх хазяйств.

З огляду на вищевказане, громадське об'єднання Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) в травні 2022 року звернулася до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та міністра агрополітики Миколи Сольського з пропозицією встановити ліміти, понад які не можуть вилучатися  транспортні засоби у сільгоспвиробників. Цю ідею підтримав ряд інших об'єднань аграріїв, але загалом пропозиція не була підтримана з боку законотворців або уряду. 

Опитані виданням Delo.ua експерти підкреслюють, що останнім часом сільгосппідприємства не мають значних проблем з мобілізацією сільгосптехніки і автотранспорту. Це питання точно не на часі, особливо на фоні проблем з агроекспортом на західних кордонах і ймовірної зупинки росіянами "зернового" коридору. За словами представників одного з об'єднань аграріїв, його учасники зараз не стикаються з мобілізацією техніки до лав ЗСУ, і наразі не мають навіть статистики, скільки саме одиниць техніки сумарно було направлено до збройних сил.     

Як агросектор допомагає ЗСУ?

Мобілізація техніки до лав ЗСУ наразі є добровільною, підкреслює Павло Коваль. За його словами, підприємства і члени УАК з початку повномасштабної війни передали для ЗСУ значну кількість техніки із своїх запасів, причому, як правило, надавалася найкраща і найновіша техніка. Для потреб військових підбиралась техніка в робочому стані, а також надавались найбільш затребувані запчастини для неї - акумулятори, з/ч для двигунів, ходової частини і підвіски.

Павло Коваль також зазначає, що в українській аграрній спільноті розгорнуті осередки по волонтерським зборам на ремонт, закупку і відновлення техніки, а також забезпечення її безпосередньо на лінії боєзіткнення. За його словами, на фронт пішли вантажні КАМАЗи, джипи і автомобілі з проходимістю, кращою за легковик.

В свою чергу ГС "ВАР" підтверджує, що транспорт на передовій – другий запит після безпілотників. Через це за перший рік війни учасники об'єднання передали на фронт 550 пікапів, і ще 20 нещодавно поїхали на Схід для військових новоствореного армійського корпусу ЗСУ, який готується до великого наступу. Загалом аграрії планують передати вже найближчим часом понад 100 позашляховиків та інші транспортні засоби, яких потребують військові на фронті.

В умовах війни автомобілі "живуть" на фронті від двох тижнів до двох місяців, а іноді – один день, тому потреба в них дуже висока і прямо пропорційна активності бойових дій: під час інтенсивних боїв автівки часто підбивають і відновити їх неможливо. Але ці автомобілі рятують життя нашим захисникам і захисницям".

Організація підкреслює, що з перших днів війни займається не лише забезпеченням продовольчої безпеки, а і збором коштів на пікапи, бо один пікап – щонайменше одне врятоване життя українських військових. Ці авто зможуть збивати повітряні цілі, доставляти боєприпаси, техніку та військове спорядження на фронт. 

Офіційний порядок мобілізації техніки

Держава може мобілізувати техніку у бізнесу для потреб ЗСУ двома шляхами: безоплатно у рамках військово-транспортного обов'язку без отримання на нього права власності, або через відчуження (реквізування) авто з переводом його в державну власність. При цьому в першому випадку бізнес чи громадянин не втрачає право власності на техніку і не отримує оплати за передане авто, за виключенням компенсації в разі його знищення чи пошкодження, а після оголошення демобілізації ТЗ повертається власнику. В другому випадку громадянин чи підприємство втрачає право власності на техніку, однак держава має заздалегідь чи в подальшому відшкодувати повну вартість відчуженого майна. 

Після оголошеної 24 лютого 2022 року мобілізації техніка до ЗСУ направляється наступним чином:  

1. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК, колишні військкомати) подають для державних або військово-цивільних адміністрацій розпорядження з лімітами вилучення транспортних засобів (ТЗ) та перелік підприємств, на які покладено обов'язки з їхньої передачі.
2. Адміністрації складають частковий наряд - документ, який містить завдання підприємству щодо передачі ТЗ з вказанням порядку їхньої передачі, строків надання та пункту передачі. 
3. Представники ТЦК здійснюють вручення часткових нарядів керівникам чи уповноваженим особам підприємств та окремим громадянам – власникам ТЗ. 
4. ТЦК здійснює відбір ТЗ за типами і марками техніки та їхнім технічним станом. Такий відбір здійснюється спільно керівником підприємства (уповноваженою особою) та уповноваженими представниками ТЦК і військових формувань відповідно до часткових нарядів.
5. Доставка техніки власником до пункту передачі у строки відповідно до часткового наряду. У випадку його невиконання, керівника підприємства, власника може бути притягнуто до адміністративної відповідальності.

За пошкоджене чи знищене авто, яке було мобілізоване у рамках військово-транспортного обов'язку, власник чи підприємство має право отримати компенсацію. Для цього керівник підприємства або власник ТЗ звертається із заявою до ТЦК за місцем її вилучення з актом приймання-передачі, актом про повернення авто та з документом про оцінку (звіт) від експерта. ТЦК розглядає заяву не більш ніж за один місяць, і за її результатами складається висновок про здійснення виплати, яка здійснюється ТЦК у порядку черговості протягом 5 наступних років після оголошення демобілізації та повернення ТЗ. Незгода з таким висновком чи рішення про відмову у виплаті можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Варто відзначити, що від мобілізації техніки можуть звільнятися ті приватні бізнеси, транспорт яких виконує мобілізаційні завдання на підставі договору з Міноборони України, або якщо в роботі такого підприємства наявна висока суспільна потреба (хоча критерії їх визначення досі не встановлені урядом). Крім того, мобілізації не підлягають автомобілі банків дерсектору, дипломатичних представництв та консульств іноземних держав, представництв іноземних та міжнародних організацій, іноземців та осіб без громадянства.

Західна допомога технікою 

Західні партнери суттєво допомагають Україні підготуватися до початку весняно-літньої кампанії та відбиття наступу російських військ, про що свідчить рішення низки держав про передавання Києву важкого та інженерного озброєння. Так, за даними аналітичного порталу Oryx, Україна з початку російського вторгнення вже отримала і отримає в майбутньому не менше ніж 45 літаків, 68 гелікоптерів, не менше 725 танків, від 160 бойових броньованих машин, близько 700 бойових машин піхоти, до 1700 бронетранспортерів, від 1100 одиниць мінозахищеного транспорту, не менше 2500 мобільних машин піхоти, до 400 одиниць буксируваної та 440+ одиниць самохідної артилерії.

Також міжнародні партнери вже доставили або анонсували поставки в Україну близько 185 одиниць інженерного обладнання, переважно від Німеччини і США. До нього входить техніка для очищення мінних полів, обладнання для наведення тимчасових переправ, а також тактичні евакуаційні машини. Крім того, українська армія отримала певну кількість вантажівок, паливозаправників, бульдозерів та іншої техніки, передача частини якої офіційно не анонсувалась, оскільки они не відносяться до військової техніки. Допомога в вигляді спеціалізованої, інженерної і транспортної техніки дозволила частково розвантажити український бізнес від виконання мобілізаційних завдань.

При цьому співрозмовник видання Павло Коваль наголошує, що західної допомоги, скільки б її не надавалось, буде все рівно недостатньо з урахуванням масштабів війни в Україні. Тому українці  повинні зрозуміти, що мобілізація техніки підприємств до ЗСУ і збори коштів на транспортну техніку буде і надалі продовжуватись. 

У нас були ситуації, коли волонтери збирали на дві машини. Їх тільки передали, і в ту ж ніч вони були знищені, це було буквально місяць тому. Це ж не так, що передали, і вона там буде 10 років функціонувати, ця техніка може вийти з ладу через дві години. Тому цей потік поставок буде продовжуватися, і для солдата її завжди буде недостатньо.

Представник організації також уточнює, що наразі забезпечення технікою українських захисників відбувається за державні і волонтерські кошти, а також завдяки партнерському забезпеченню, що викликає деяку плутанину в документації.

Тому іноді, щоб передати ЗСУ автомобіль по волонтерській лінії, треба щоб командир певного підрозділу дав лист-запит в офіційну волонтерську організацію про потребу в такій техніці. Але іноді командири за певних причин не хочуть цього робити, і тоді доводиться волонтерам задіювати особисті зв'язки з військовослужбовцями цього або сусіднього підрозділів. Це питання мені потребує врегулювання, каже Коваль, оскільки розбіжність між бажанням волонтерів надати техніку і можливістю це зробити наразі актуальний.

Що можна покращити?

В січні 2023 року Національний банк України погіршив прогноз зростання ВВП України на нинішній рік до 0,3% із 4% у попередньому прогнозі, що пов'язано переважно із продовженням базового сценарію з повномасштабною агресією РФ ще на півроку – до початку 2024 року. Ключовим ризиками в прогнозі залишаються триваліший термін повномасштабної військової агресії Росії, подальша руйнація об'єктів критичної інфраструктури країни, погіршення прогнозу щодо ситуації з безпекою через інтенсифікацію бойових дій, а також відстрочення повноцінного розблокування українських морпортів.

Такі прогнози після року війни суттєво контрастують з припущеннями, які робились після повномасштабного вторгнення РФ. Так, колишній радник голови Офісу президента Олексій Арестович в березні 2022 року заявив в ефірі телемарафону, що активні бойові дії на території України закінчаться протягом 2-3 тижнів.

В ситуації, коли немає передумов для швидкого закінчення бойових дій з російськими оккупантами, Україні варто максимально підготувати себе до тривалого протистояння. Для цього крім мобілізації економіки, промисловості і суспільних відносин країна має переглянути і опрацювати законодавчі і правові питання, які можуть наростити її обороноспроможність. Ретельна і всебічна ревізія законодавства може збільшити в українському суспільстві віру в справедливість, створити нові громадські договори, і тим самим підвищити можливості до спротиву країни російській агресії. 

В свою чергу, старший юрист практики захисту бізнесу юркомпанії "Міллер" Артур Лозіцький в своїй колонці для "Української Правди", підкреслює, що зберегти робочі місця в приватному секторі економіки і забезпечити податкові надходження можливо, якщо логістика бізнесу функціонуватиме безперебійно. Щоб цьому сприяти, українська влада повинна розробити критерії суспільної важливості, за якими можна віднести певне підприємство до такого, безперервна робота якого є суспільною потребою. 

Він уточнює, що автівки на фронті - розхідний матеріал, тому армія й надалі буде потребувати транспорт, незважаючи на певну стабілізацію ситуації зараз. Тому важливо, щоб його мобілізація відбувалася за правилами, які потрібно розробити і впровадити. 

Варто зазначити, що подібні ініціативи вже впроваджуються в українському законодавстві, хоча і не в галузі транспорту та інфраструктури. Наприклад 17 квітня в Раді зареєстрований проект закону щодо заборони вилучати  комп'ютерну техніку під час обшуків, оскільки для країни важливо, щоб українська IT-індустрія стабільно працювала і тримала економічний фронт під час війни. Документ пропонує такі законодавчі ідеї, як право власника вилученої техніки на копіювання своєї інформації і можливість надалі користуватися нею, також адвокати і власники майна отримають право знімати обшук на відео, а на прокурора покладається обов'язок доводити необхідність арешту майна через 60 діб з дня його арешту.