Кожна атака коштує Україні $20-30 млн: чим загрожує руйнування портової інфраструктури

Такі оцінки для Delo.ua надав Дмитро Линник, експерт у галузі транспорту та логістики із багаторічним досвідом роботи на керівник посадах у логістичних та аграраних команіях.

• Блокування морської логістики України: наслідки 
• Альтернативна логістика дорожчає  
• Європейська інфраструктура не готова до різкого збільшення потоків 
• Великі перехідні залишки зерна тиснуть на внутрішній ринок 
• Попит на українську кукурудзу зберігатиметься
• Морські порти залишаються незамінними 
• Україна вже доводила, що здатна перебудувати експорт 
• Повітряні сили посилюють захист стратегічних об'єктів, але потрібні додаткові засоби ППО 

Блокування морської логістики України: наслідки 

Росія у липні посилила обстріли портів Великої Одеси. Протягом перших двох тижнів липня зафіксовано 23 удари по портах та 17 атак на цивільні судна. 

Після російських обстрілів української портової інфраструктури захід суден для перевезення аграрної продукції тимчасово призупинився. Проте уряд працює над стабілізацією логістики. 

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що проблема експорту зерна через ситуацію з українськими портами перебуває на контролі Президента та прем'єр-міністра, а перші рішення щодо налагодження логістики можуть з'явитися протягом найближчих 2-4 тижнів. 

Прямі економічні втрати від одного серйозного удару РФ по портовій інфраструктурі можуть сягати $20-30 млн. Водночас значно більшими можуть бути довгострокові наслідки для економіки країни, підкреслив Линник.

Окремим фактором ризику стає втрата ринків збуту української продукції через зрив контрактів. 

22 липня вперше за довгий час жодне судно не пройшло через Чорноморський морський коридор. Це ознака кардинальної зміни поведінки судновласників. 

"Якщо раніше періодичні обстріли відразу викликали коливання фрахту через додаткові премії екіпажу, то зараз навіть подвійний фрахт не змусить судна заходити в наші порти", - зазначив Линник.

Альтернативна логістика дорожчає  

Наслідки стосуються не тільки експорту, а й імпорту контейнерів та мінеральних добрив, від яких напряму залежить урожайність культур і по суті експортний об’єм з наступного врожаю. 

Це в свою чергу створює додатковий тиск на альтернативні шляхи відвантаження продукції, основними з яких є Дунайські порти та перевалки на західному кордоні, пояснив експерт. 

Вартість фрахту барж до Констанци зросла більш ніж удвічі - до $28-30 за тонну. Вартість перевалки збільшилася щонайменше на 25%-30%. 

"Додатковим фактором тиску на ціни став критичний низький рівень води на Дунаї, що значно обмежує як завантаженість суден, так і їх кількість", - зауважив Линнк. 

Європейська інфраструктура не готова до різкого збільшення потоків 

За роки повномасштабної війни Україна значно розширила можливості західних сухопутних маршрутів - відкрила нові приватні термінали, модернізувала існуючі та збільшила пропускну здатність окремих прикордонних станцій. 

Проте як тільки в України виникла необхідність кратно збільшити перевезення по цим маршрутами – європейські партнери в черговий раз виявились не готові до цього, і країна, по суті, впирається у пропускну здатність європейських залізниць (а зараз почався сезон ремонтів), заброньовані на місяці вперед європейські вагони, адміністративні обмеження, пояснив експерт.  

"Врешті решт всі альтернативні шляхи обходяться українському експортеру дорожче за основні маршрути через глибоководні порти, за різним оцінкам на $30-50 на тонні", - розповів Линник. 

Це впливає на ціни в Україні – до прикладу зараз на ринку склалась парадоксальна ситуація з пшеницею, світові ціни пішли вгору через ризик скорочення поставок з Чорноморського регіону, а українські ціни знижуються через складності експортної логістики. 

Врешті решт від цього страждає український виробник, і це стосується не тільки агропродукції, а і металургії та інших експортно-орієнтованих галузей.

Великі перехідні залишки зерна тиснуть на внутрішній ринок 

Новий маркетинговий сезон Україна зустріла з доволі великими перехідними залишками зернових культур - 10 млн тонн, насамперед пшениці та кукурудзи. 

Водночас уже розпочалося активне збирання нового врожаю, однак експортувати продукцію в тих обсягах, на які розраховував ринок, наразі неможливо, зауважив аналітик "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) Максим Гопка в коментарі виданню Delo.ua. 

Першою реакцією стала зміна кон'юнктури внутрішнього ринку - закупівельні ціни почали знижуватися, оскільки пропозиція переважає внутрішній попит.

Світовий ринок реагує інакше. Ціни, які формуються на міжнародних біржах і ф'ючерсних ринках, враховують ризики скорочення поставок із Чорноморського регіону. Причому йдеться не лише про Україну, а й про Росію. 

"Виходить так, що ціна, можливо, збільшується на світових ринках на деякі види продукції, а в Україні вона може знижуватися", - пояснив Гопка. 

Попит на українську кукурудзу зберігатиметься

Попри труднощі, аналітик УКАБ закликає виробників не піддаватися паніці. 

Спека в Європі вже негативно вплинула на врожай кукурудзи. Неврожай прогнозується, зокрема, в Угорщині та Франції. 

"Попит на кукурудзу буде, але треба правильно визначити час, коли ми зможемо ефективними каналами її реалізувати", - зазначив Гопка.  

Проте із пшеницею ситуація складніша. У Румунії та Болгарії очікуються рекордні врожаї, що може стримувати ціни в порту Констанца. 

Морські порти залишаються незамінними 

Попри розвиток альтернативних маршрутів, у середньостроковій перспективі вони не зможуть повністю компенсувати можливості глибоководних портів.

У 2025 році саме через глибоку воду було оброблено майже 74 млн тонн всіх вантажів - у середньому 6,2 млн тонн на місяць.

Навіть за максимальних показників роботи Дунаю, західного кордону та автомобільних перевезень замінити такі обсяги повністю неможливо.

"А з існуючими обмеженнями, ціновою політикою та адміністративними факторами і попередніх пікових значень буде важко досягти", - сказав Линник. 

Україна вже доводила, що здатна перебудувати експорт 

Аналітик Гопка нагадав, що після припинення роботи "зернового коридору" Україні вже вдалося перебудувати логістику. 

Наразі профільні міністерства працюють над запуском нових механізмів підтримки експорту, зокрема через Експортно-кредитне агентство. 

Частина трейдерів очікує, що ситуація може почати стабілізуватися вже у вересні, додав аналітик УКАБ. 

Повітряні сили посилюють захист стратегічних об'єктів, але потрібні додаткові засоби ППО 

Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат у коментарі Delo.ua, заявив, що військове керівництво раціонально розподіляє наявні сили та засоби - від мобільних вогневих груп і систем радіоелектронної протидії до авіації та комплексів Patriot - для максимально ефективного захисту об'єктів, які можуть бути цілями атак РФ. 

Йдеться про стратегічні об'єкти, об'єкти критичної інфраструктури та об'єкти портової інфраструктури Одеси та області. 

Водночас для посилення захисту Україна потребує більшої кількості засобів протиповітряної оборони. Це особливо актуально з огляду на те, що противник нарощує атаки на морське узбережжя, пояснив Ігнат.