курс НБУ:

USD

45,05

--0,15

EUR

49,53

--0,04

Готівковий курс:

USD

45,48

45,28

EUR

50,30

50,00

Майже $20 млрд експорту під загрозою: чи втратить Україна харчове виробництво через атаки РФ?

продукти харчування
Харчова промисловість України: чим загрожують атаки РФ економіці / Pixabay

Перебої з електроенергією, російські обстріли та зростання собівартості загрожують українським виробникам продуктів. Під ударом опинилася галузь, яка за січень-жовтень 2026 року принесла Україні $18,6 млрд експортних надходжень. Зупинка харчових підприємств може призвести до скорочення виробництва, подорожчання продуктів і втрати робочих місць. 

Старший аналітик аналітичного департаменту компанії Pro-Consulting Ярослав Куліковський пояснив Dilo, чи може Україна втратити частину власного виробництва та скільки коштуватиме відбудова пошкоджених заводів. 

Відключення світла та обстріли: які загрози постали перед харчовою промисловістю 

Напередодні зими 2026–2027 років ситуація в українській харчовій промисловості залишається складною через низку факторів, а саме:

  • російські атаки на виробничу та енергетичну інфраструктуру;
  • зростання операційних витрат; 
  • погіршення фінансового становища підприємств.  

За результатами дослідження Американської торговельної палати в Україні та Deloitte Ukraine від 7 жовтня 2026 року, 62% опитаних компаній вважають перебої з електропостачанням головним ризиком для безперервності своєї діяльності, 45% виділяють загрози фізичним активам, а 42% - проблеми з логістикою. 

Для виробників продовольства енергетичні ризики є особливо небезпечними через необхідність безперервної роботи технологічного обладнання, холодильних систем і виробничих ліній. 

Найбільш вразливими є малі та середні виробники з обмеженими фінансовими резервами, підприємства прифронтових регіонів, а також молоко- й м'ясопереробні заводи, птахофабрики, хлібозаводи та виробники заморожених продуктів. 

Ситуацію ускладнює подорожчання енергоресурсів, пального, логістики й оплати праці.

Як зазначив Куліковський, додатковий тиск створюють безпосередні атаки на харчові підприємства: зокрема, 8 листопада було пошкоджено соєпереробний завод "Астарти", після чого підприємство призупинило роботу, а у вересні внаслідок удару по заводу Reeva у Білій Церкві також було тимчасово зупинено виробництво та відвантаження продукції. А 13 листопада компанія "Віктор і К", що володіє брендом "Королівський смак", оголосила про вимушену повну зупинку виробництва майонезів, олії та іншої продукції.

"Говорити про загрозу масової зупинки всієї харчової промисловості передчасно, оскільки великі виробники мають більше можливостей інвестувати в генератори, автономне енергопостачання та альтернативні логістичні маршрути, а базовий попит на продукти харчування залишається відносно стійким", - сказав експерт. 

За його словами, тривалі відключення та нові обстріли можуть призвести до скорочення потужностей фінансово вразливих підприємств, локального дефіциту окремих товарів і зростання цін. 

$18,6 млрд експорту: чим загрожує зупинка великих харчових підприємств 

Куліковський наголосив, що зупинка великих харчових підприємств матиме наслідки не лише для виробництва продовольства, а й для аграріїв, постачальників, транспортних компаній і працівників. Втрата навіть одного великого переробника може порушити роботу десятків постачальників, а аграрні підприємства ризикують зіткнутися зі скороченням каналів збуту сировини та зниженням закупівельних цін.

"Для внутрішнього ринку це означатиме скорочення пропозиції окремих категорій продовольства, послаблення конкуренції та потенційне прискорення зростання роздрібних цін, які вже перебувають під інфляційним тиском: за жовтень 2026 року продукти харчування подорожчали на 2% за місяць та на 8,2% порівняно з груднем 2025 року", - підкреслив експерт. 

Він додав, що відчутними можуть бути й наслідки для зовнішньої торгівлі. За даними Державної митної служби, за січень–жовтень 2026 року Україна експортувала продовольчих товарів майже на 18,6 млрд доларів, що становить понад половину загального товарного експорту країни. 

Зупинка великих харчових підприємств може зменшити експорт продукції з вищою доданою вартістю, негативно вплинути на валютні надходження та знизити конкурентоспроможність українських виробників на міжнародних ринках, вважає аналітик. 

"Одночасно існує ризик посилення залежності від імпорту в окремих товарних сегментах, причому така тенденція вже спостерігається в молочній галузі. Протягом десяти місяців 2026 року імпорт молочної продукції становив майже $320 млн, тоді як експорт становить $287 млн, сформувавши від'ємне торговельне сальдо на рівні майже $33 млн", - розповів Куліковський.

 При цьому погіршення торговельного балансу молочної продукції зумовлене не лише воєнними ризиками, а й ціновою конкуренцією з європейськими виробниками та подорожчанням молочної сировини в Україні, закупівельна вартість якої із серпня до жовтня 2026 року зросла на 17%. Загалом протягом останніх років частка імпортованої продовольчої продукції збільшилася на 1-2% на українському ринку, зауважив експерт. 

"Водночас ризик загальнонаціонального дефіциту продовольства залишається обмеженим завдяки значній вітчизняній сировинній базі, наявності альтернативних виробничих потужностей та можливості перерозподілу замовлень між підприємствами, хоча в окремих регіонах (наприклад, на сході чи півдні) або товарних категоріях можливі перебої з постачанням", - пояснив Куліковський.

Зупинка великих підприємств також загрожує скороченням податкових надходжень до державного й місцевих бюджетів, втратою робочих місць і зниженням доходів населення в регіонах їхньої присутності. 

"Найнебезпечнішим довгостроковим наслідком може стати поступова втрата частини української харчової переробки, коли сільськогосподарська продукція дедалі частіше експортуватиметься як сировина, а внутрішній ринок насичуватиметься імпортними товарами з вищою доданою вартістю", - заявив Куліковський. 

Скільки коштуватиме відбудова заводів в Україні 

Вартість відновлення пошкоджених підприємств залежить від масштабів руйнувань і необхідності заміни обладнання.

"Вартість таких проєктів може коливатися від кількох мільйонів гривень для невеликих виробництв до десятків мільйонів доларів для великих харчових підприємств, хоча точний бюджет визначається індивідуально залежно від потужності, технології та масштабів пошкоджень", - сказав аналітик. 

Одним із механізмів підтримки залишається державна програма грантів для іноземних переробних підприємств, яка, згідно з оновленими умовами Міністерства економіки за жовтень 2026 року, передбачає фінансування до 16 млн грн на відновлення пошкоджених потужностей та до 8 млн грн на розвиток виробництва, зазначив Куліковський.

Для підприємств, які постраждали від російських обстрілів, держава може покривати до 80% вартості відповідного проєкту, однак для великих заводів такі обсяги підтримки зазвичай є лише частковим джерелом фінансування і потребують доповнення власними коштами, кредитами або іноземними інвестиціями. 

За оцінкою аналітика, часткове відновлення підприємств, які не зазнали критичних руйнувань, може тривати від кількох місяців до року, тоді як відбудова великих заводів із повною заміною технологічного обладнання здатна потребувати двох-трьох років і більше, особливо з урахуванням строків постачання імпортних виробничих ліній. 

Повернення до довоєнних обсягів виробництва залежатиме не лише від завершення будівельних робіт, а й від:

  •  відновлення внутрішнього попиту; 
  • експортних ринків;
  • доступності сировини;
  • забезпечення підприємств необхідною кількістю працівників.

Водночас частина малих і середніх підприємств із високою заборгованістю або виробництвами в небезпечних регіонах не зможе профінансувати відновлення та буде змушена остаточно припинити діяльність або перенести її в інші регіони. 

Файли Cookie

Я дозволяю DELO.UA використовувати файли cookie.

Політика конфіденційності