Обмеження для українського зерна. У МЗС назвали пʼять причин не продовжувати ембарго

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

За його словами, є пʼять основних причин, чому не варто продовжувати обмеження.

Перша з них полягає в тому, що Україна та Євросоюз створили спільну координаційну платформу, в рамках якої пропрацювали всі застереження з боку деяких європейських країн.

По-друге, експорт української сільськогосподарської продукції не є причиною дестабілізації європейського ринку. Як зазначив Ніколенко, попри існуючу заборону, проблеми фермерів Словаччини, Польщі, Румунії та Угорщини не були врегульовані. 

"Необхідно, аби, насамперед, їхні уряди знайшли національні рішення, і точно не за рахунок обмежень для України. Для цього Брюссель має низку інструментів підтримки", – висловився чиновник.

Ще одним фактором він указав те, що рішення Болгарії відновити імпорт українських зернових підтверджує безпідставність односторонніх обмежувальних заходів.

Також Ніколенко написав, що штучне обмеження українського експорту грає на руку РФ, яка є конкуренткою України на світових ринках зерна. Для країни-агресорки немає заборон на ринку ЄС, а скорочення поставок українського зерна означає для Росії можливість заробляти більше грошей на війну.

Крім того, в МЗС наголосили, що заборона на імпорт в принципі протиправна, адже вона порушує Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, а також принципи і норми Єдиного ринку ЄС.

Імпорт зерна з України: обмеження в ЄС

Навесні 2023 року кілька держав Євросоюзу спершу самостійно вирішили призупинити імпорт певних українських продовольчих товарів. Це відбулося після того, як фермери в низці країн протестували через безмитний імпорт українського зерна, який призвів до зниження їхніх доходів. 

Єврокомісія розкритикувала такі кроки, назвавши односторонні дії держав-членів ЄС щодо торгівлі неприйнятними.

Але потім було проведено перемовини, за результатами яких імпорт низки товарів до Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини й Угорщини заборонили на рівні Єврокомісії, а самостійні заходи країн було скасовано. Під обмеження потрапили пшениця, кукурудза, ріпак та насіння соняшника українського походження. Транзит продовольства через ці країни зберігся.

Наразі передбачається, що ці обмеження діятимуть до 15 вересня. Однак прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявляв, що його країна хоче дотримуватися чинної політики щодо імпорту українського продовольства й після цієї дати. При цьому в угорському уряді погрожують не лише зберегти, а й розширити обмеження, збільшивши список заборонених для імпорту товарів із чотирьох до 24 продуктів.

Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус говорив, що продовжити заборону на імпорт хочуть зробити всі пʼять країн.

Своєю чергою Міністерство закордонних справ України зазначало, що українська сторона вважає продовження торговельних обмежень після 15 вересня категорично неприйнятним. Премʼєр-міністр Денис Шмигаль анонсував звернення України до арбітражу Світової організації торгівлі в такому випадку.

А парламент Болгарії 14 вересня ухвалив рішення, що заборона на імпорт українського зерна не буде продовжуватися.